Embedded Files
60 років тому
60 років тому
Андрій Будугай, 4 лютого 2024
60 років тому, а саме 04 лютого 1964 року чи то лелека, чи муза з Гелікону, чи то якийсь інший "пернатий" (ангел з крилами) приніс у цей світ ту, якій судилася нелегка, але цікава і насичена подіями та творчою працею доля.
Вона була пізньою дитиною. Батьки обидвоє були на примусових роботах і створили родину вже у пізньому віці. Тому Ольгу Дмитрівну Савченко (згодам - Ковтун, а потім - у другому браці - Будугай) мама народила вже у 40 років.
Через те, що розрив між Ольгою та батьками був фактично у два, а не одне покоління, то це накладало свої нюанси у стосунках з рідними.
Але зараз не про це і не про те, що Ольга Дмитрівна вже працює десь у далеких і нам поки що недоступних і неосяжних для земного мислення вимірах.
Просто кілька її поезій на згадку і прохання ще раз помолитися за душу тієї, яка жила проблемами не лише своїми, а також і інших людей, з ким її зводило життя...
У коментарях виставлю ще кілька інших особистих вірша та три власних пісні, присвячені дружині...
Батькам
Батькам
Дмитрові Павловичу і
Раїсі Іванівні Савченкам
Мов білі голуби, у мами коси
І батьків чуб, мов білий-білий льон.
Нехай земля їх легко й любо носить,
Не стука швидко старість до вікон.
Батьки мої – святиня найсвітліша –
З’єднала доля в леті два крила.
За нас, дітей, турбуєтесь найбільше,
А скільки ж ласки нам дали й тепла!
Ви в пісню долі по рядку писали
Свої куплети, приспів в ній один:
«Тримаймось разом у житті штурвала,
То й мудрість перейме від батька син».
Дай змогу, Господи, батькам радіти,
Все пережить, не схибивши в житті.
Продовженням батьків хай квітнуть діти
На страдній і оновленій землі.
м. Бердянськ, березень 1995 року
Ольга Будугай
Нашим матерям
Нашим матерям
Ваші очі з часом стали гірше бачить,
Але серце щире глибше прозріва,
Бо для рідних мам найбільше в світі значать
Теплі про синів і донечок слова.
Все вони для вас лишаються маленькі,
Хоч зростають швидко та ідуть у світ.
Як бува приємно нашим любим ненькам,
Як верта додому їх серденька цвіт.
Сядуть, як в дитинстві, за столом у батька,
Надивитись в очі рідні і близькі.
Часто ваші діти і не мають гадки,
Як без них самітні стіни ці пусті.
Наші мами любі, ніжні, найрідніші,
Хай Господь вам кращу долю посила,
Слово добре й чисте буде хай частіше
Розправляти зморшки вашого чола.
Хай співають вдячні діти і онуки
Про поради мудрі, ніченьки без сну,
Про турботу ніжну, материнські руки,
Що дарують людству радість і весну.
м. Бердянськ, березень-квітень 1994 року
Ольга Будугай
Сестричці Любі
Сестричці Любі
Ми рідко бачимось, сестричко,
Та кожна зустріч – промінець.
Зганяє зиму з твого личка
І чуть в розмові стук сердець.
То ж збережім в життя гонитві
Це світло, що дарує Бог.
На батька схожі ми обидві
І вдачі схожі в нас обох...
м. Бердянськ, 28.10.2000
Ольга Будугай
Перші вчителі
Перші вчителі
Братам Серьожі й Толі
Дитячі спогади казкові
Нитками пам’яті сплелись:
Щось кажемо ми псу Шаркові,
Що грому так боявсь колись.
Брати катають на санчатах,
На саморобному візку.
А ось в моїх руках курчатко,
Хоч півень сердиться в кутку.
Мене він клюнув ледь не в око,
Усю сім’ю перелякав...
Ось діафільм по фільмоскопу –
Люблю Барвінка-вояка!
Брати й рибалити ходили,
Й пекли картоплю у золі,
А ще – читати мене вчили,
Спасибі, перші вчителі.
м. Бердянськ, 28.10.2000
Ольга Будугай
Мій найкращий друг
Мій найкращий друг
Андрієві Будугаю
до 53-ліття
Щоб радість і смуток нам навпіл ділити, –
Так доля судила нам – бути удвох.
Є син і є книги – рідненькії діти,
Бо добрі роки нам помилував Бог.
Немало пройшли і немало збагнули,
Бо думали разом про світ і людей:
Будили отих, що в рутині поснули,
Донесли в їх душі немало ідей.
Ми Слово як цінність велику й дарунок
Плекали, ростили і людям несли,
А чесную дружбу – як Божий цілунок,
Як камінь коштовний і Духа заслін.
Я дякую, любий, за роки чудові:
За відданість Богу та з нечистю бій.
Спасибі за ласку і щирі розмови,
За думки політ і розкриленість мрій.
Найкращий мій друже, мій муже і брате,
Долали ми скруту вогнем і мечем,
Лиш ти моє серце спромігся пізнати,
Ти завжди готовий підставить плече.
м. Біла Церква, 21-22.09.2019
Ольга Будугай
Синові
Синові
Богданчик любий, серця мого цвіт,
Я вдячна Богу, що з’явився ти на світ,
Хоч слово мовити не годен сам,
Немов кайдани хтось надів твоїм устам.
Життя випробуванням є всуціль,
Хоча ми прагнемо полегшити цей біль.
Прости, дитино, що живем в біді –
Усе в міцни́х руках Всевишнього Судді.
Життя сім’ї розкраяне навпіл,
У нашій боротьбі пішло немало сил.
Синочку любий, серця мого цвіт,
Як нам тобі розкрити весь цей білий світ?!.
м. Біла Церква, 08-09.10.2019
Ольга Будугай
Життя триває! І допоки ми ходимо по землі, ми можемо багато що змінити у своїй долі та долі інших. Треба лише покладатися на Бога і робити посильне!
А я скажу ще раз Богу і Долі "Дякую" за те, що мав щастя провести 26 з половиною років поруч з такою Людиною! І навіть не просто провести, а спів-творити на всіх рівнях і видах діяльності та спільно ділити негаразди та радощі!
Андрий Будугай – Танец над звёздами
(БЦ, 29.05.2016, вс.)
Танец над звёздами
Танец над звёздами
Ольге Будугай
Морской прилив принёс с собой Рассвет C G
И в страхе тьма ушла в свои глубины, Dm F E
А солнца луч твой передал привет Am C G
И растопил в моей душе все льдины, Dm F E
Твоей любви привет! F G E Am E
Пр.:
И распахнула крылья вновь душа, Dm G7 C Am
И я лечу к тебе быстрее ветра, Dm G7 C E
Чтоб танцевать с тобою, не спеша, Dm G7 C Am
Раскрыв в себе Любви вселенской недра, Dm G7 C E
Чтоб танцевать, над звёздами кружа! F G C
Охвачен я потоками Огня
И вновь пою, вдохнув Рассвета силы,
А жизнь кипит, пространствами звеня,
И души все друг другу стали милы
В симфонии Огня!
Пр.
Андрий Будугай
Болгария, г. София, 14.03.2002
Андрий Будугай – Пісня про кохання
(БЦ, 29.05.2016, нд.)
Пісня про кохання
Пісня про кохання
Ользі Будугай
Від кохання в небі світять зорі Dm Gm
І дарує геній свій шедевр. C F
Всесвіту простори неозорі Dm Gm
Творяться від нього і тепер. C A A7
Пр.: Не бува нещасного кохання, Dm Gm
Бо воно долає забуття! C F
В ньому – всі найкращі сподівання, Dm Gm
В ньому – наша радість і життя! C A A7
Від кохання серце кригу топить,
Розриває чари назавжди.
З’єднані протони і нейтрони
Цим магнітом Вічної Нужди.
Пр.
Від кохання нищаться кордони,
Крила виростають у душі.
Від кохання б’ють космічні дзвони,
Пишуться картини і вірші…
Пр.
Андрій Будугай
м. Київ, 28.01.2003.
Андрий Будугай (текст, мелодия, исполнение) - "Спешу к тебе"
(Пловдив, 04.05.2010)
Спешу к тебе
Спешу к тебе
Ольге Будугай
Приснился мне чудесный сон, Am
волшебный сон, Dm
прекрасный сон:
Я шёл по небу налегке E
средь облаков. Am | E
Я абсолютно невесом, Am
как первый снег, Dm
пушистый снег,
Что робко падает в ночи E
на звук шагов. Am | E
Я шёл по небу за тобой – Am
своей мечтой, Dm
своей судьбой,
Такой высокой, как звезда,
такой простой. Am | E
Ты озарение моё, Am
Луны в тиши Dm
звенящий свет,
Ты та, к которой я спешил E
сквозь толщи лет! Am | E
К тебе спешу я и во сне, Dm G
и наяву, C
и наяву! Am
Ты – вдохновение моё – Dm G
признаться в этом я хочу! C Am
Ты та, что душу мне свою Dm G
открыть смогла, C
открыть смогла, Am
Ты меч вручила мне от бед, Dm Am
Ты щит дала от всех сил зла!!! Dm E Am
Андрий Будугай
г. Киев, 1990
Andriy Kovalskiy – I hasten to you
Andriy Kovalskiy – I hasten to you
(Спешу к тебе, англ.)
В день рожденья Ольги
В день рожденья Ольги
Ольге Будугай
Во имя ближнего став тенью дум его,
Дойдя почти до смерти в поисках Добра,
Ты в безысходности, не слыша ничего,
Смотрела в Небо в ожидании Утра.
Но где-то в глубине души не гас огонь,
Переплавляющий страдания в Любовь,
И потому я протянул свою ладонь
К твоей больной душе, чтоб снять с неё покров.
А ты ответила взаимностью тогда
И оттого опали кандалы глуши,
Сковавшие тебя, казалось, навсегда,
Но силу бравшие в наивности души.
И дух твой стал свободным, как поток лучей,
И сердцем, и умом соединившись с Богом.
И пусть борьба со Злом становится острей –
Победа Света будет ей итогом!
Андрий Будугай
г. Бердянск, 04.02.1996
Ко дню рождения Ольги
Ко дню рождения Ольги
Ольге Будугай
Я не знаю откуда идём мы,
Но я верю в победу Добра!
И пусть бьют беспощадно нас Штормы
И ломают Мороз и Жара –
Не оставим стремленья ко Свету
(Хоть изодраны души в Пути), –
Ведь страданья предшествуют Лету,
Где всем любящим Бога – цвести!
И пусть падаем в грех мы так часто,
Крест достойно не в силах нести,
Всё же милостью Бога мы в Братство
Были призваны тоже войти!
А в паденьях приходят прозренья
И сжигается слабость Огнём.
Не одна ты на свой день рожденья,
Не одна и в скитаньи своём!!!
Андрий Будугай
Болгария, г. София, 24.01.2002
Нові простори
Нові простори
До 55-річчя Ольги Будугай
Вона́ розпочала́ із Гуляйпо́ля шлях –
Зі шко́ли-початкі́вки на Боча́нах,
Із трав над Га́йчуром і зо́лота в поля́х,
Із мі́фів та зага́док у курга́нах.
А да́лі путь – до філоло́гії широ́т,
Робо́та в інтерна́ті та в музе́ї,
І виклада́ння в інститу́ті тих висо́т,
В яки́х твори́ли сло́вом корифе́ї,
І пе́рший ди́ктор у нови́нах «Бриз-ТБ»,
А ще штурва́ли до кілько́х літсту́дій,
І дисерта́ція по про́зі для діте́й,
І кі́лька збі́рок – тво́рчості постлю́дій.
А по́руч з цим усі́м – хворо́би си́на хрест!..
Та се́рце не бажа́ кори́тись До́лі –
Душа́ кує́ нові́ просто́ри, мов Гефе́ст,
І ка́рму перепа́лює пово́лі!..
Андрій Будугай
м. Біла Церква, 02.02.2019
Митець законів
Митець законів
Ользі Дмитрівні Будугай
Минає рік, як взяв тебе до себе
Господар наших душ, шляхів і тіл.
Ти повертаєшся на сьоме Небо,
Де світло ще яркіше від світил.
Ти знову серед тих, хто вірний Богу,
Хто працею єднається з усім,
Що може зм'якшити карму строгу.
І вже несе тебе, мов той Гольфстрім,
Потік Творця у Сфери вищих гімнів,
До карколомних задумів святих,
Де все промите сяйвом вічних ливній
Де все бринить у схемах непростих!
Ти вже сама митець отих законів,
Що трансформують давнє Зло - в Добро.
І роблять деміургами - драконів,
І в братстві вже і пташка, і Дніпро!
м. Білефельд, 14.02.23
Андрій Будугай
Дві пОдруги
Дві пОдруги
Ользі Будугай (Савченко)
та Ларисі Гопці (Шейко)
Звела вас доля на Бочанах
На Гайчура пологих берегах,
Де воля мчалась на тарпанах,
А пращури в боях долали страх.
Дружили в школі рік за роком,
І поруч виростали із ляльок,
Зростали разом з кожним кроком
І потім не утратили зв'язок.
Вас розвело життя фізично,
Але єднання - зовсім не пройшло.
Бо переплетені навічно
Всі душі ті, кому противне Зло!
Андрій Будугай
м. Білефельд, 31.01.24
Сила в любові
Сила в любові
Пам’яті Ольги Дмитрівни Будугай
Привітна, чуйна, добра, мила,
Чутлива, світла – просто дивина!
Була в любові її сила,
Вона – блаженство, а не слабина!!!
Вдень гріла нас тим словом щирим,
Що огортало сонячним теплом
Усі ті душі, що блукали,
Хто сам себе прирік уже «на слом».
Вночі ж світила зіркой тою,
Що вказувала людям світлий шлях,
І радила в дні непокою –
Не квапитись, а трохи зачекать.
До неї часто йшли стражденні
У пошуках розв’язки бід для нас.
Вона ж із посмішкою щирой
Казала: «Потерпіть, бо що не час!
Ще варто зачекати трохи,
І рішення приймайте не в цю мить,
Моліться, щоб прозріть дороги,
Почувши голос Господа з небес!..»
Її любили всі довкола,
Вона ж любила цей і вищий світ,
Її добро – то ціла школа,
Що сяяло в житті всім – як болід!..
Тіна Тош
м. Нітра, Словаччина,
03.02.24
Моє світло
Моє світло
Ользі Будугай –
педагогині, письменниці,
вченій, світлій людині
(До 60-річчя з дня народження)
Моє життя, ну що ж ти, вже втомилось?!!
Як сонце, що скотилося за лан.
Присяду трохи, чом, скажіть на милість,
На землю в лютому лягла густа імла?!!
.
Ти не сумуй, мій вечір, скресне Гайчур.
Вже незабаром річка заблищить.
Гірка зима. Цей лютий як загадка.
Та що ж це я... Щось серденько щемить.
.
Не відлюблю я білий світ ніколи.
У цьому світі стільки різних див.
Вві сні стерня синочку ноги коле.
А він мовчить. Іди ж бо, синку, йди...
.
Коханий, де ти? Сядь -но біля мене.
Візьми гітару, струни хай звучать.
Батькам вклоняюсь за життя доземно.
А груди чомсь чаїно так ячать.
.
І дні мої, мов птиці, відлітають.
Я з ними сонцем сходила щодня.
Втомився вечір. Зірка в небі тане.
Життя мов кінь... Утік... Нема коня.
.
А моє світло... хай із вами буде,
І римоньки у вічність вже летять.
Я вас люблю, кохані, рідні люди.
А зорі так прощально миготять.
Тетяна Іванівна Катрич,
учитель української мови та літератури
Червонопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів,
член національних спілок НСПУ і НСЖУ
с. Червоне Поле Бердянського району
Запорізької області, 04.02.24
Page updated
Google Sites
Report abuse