Серед поля

Стою   серед   поля,

Рідненького    краю,

Жайворонка    чую,

Сам    пісню   співаю.

Колись  на  полях  цих  табуни  бродили,

Дозорці  стояли  на  вершку  могили.

Вони    боронили,

Україну   рідну,

З   онуком   ведемо,

Розмову   цю   плідну.

Діди – Запорізьці   своє  діло  знали,

Чужих  у  Край  Рідний  вони  не  пускали.

Степи    чарували,

Джерел   було   сила,

Сади   плід   давали,

Пшеничка   родила.

У   річці   водичка –  пісня  лебедина,

Пісок  на   дні  білий,  мов  цвіте  калина.

В   гаях   не   стихали

Пісні    солов’їні,

Про   це   жаль   забули

В   Ураїні   Рідні.

2011 р.

Шаповал Григорий