СУЧАСНИЙ ДІАЛОГ
Вітер над річкою очеретами грає.
Чую, як річка очерет питає:
- Скажи мені, чому
Якась я вже не та…
І берегами не така крута.
Мілка водою стала
І риби зовсім мало…
Та й та, така худа, ляклива стала.
А раки зовсім шастать перестали.
Вода чомусь із присмаком оцету.
Не весело на жаб’ячих концертах…
А він їй: - Глянь через моє плече,
Скільки водиці мертвої тече,
Із тої… довжелезної труби…
З тобою ми невільники… Раби…
Людина добру воду забира,
А мертву віддає.
Тож в нас ї тобою перспектива є
…загинути передусім.
І береги заорані до самої води,
З землею й добрива отруйні
В дощі та паводок усе збіжить сюди.
А що ти зробиш… Шепочи і жди…
Чи ось повернеться людина
Лицем до нашої біди…