Вчора на психологічному тренінгу від Галина Несмашна було завдання - написати 10 рядочків, які починаються з "Я - ..." І, несподівано для мене самої, в мене написався вірш. На колінах за пару хвилин. Дублюю, бо про почерк я тоді не думала )))
Він просто прийшов до мене. І нагадав про ті часи, коли я писала пісні і співала в гуртах, на вулиці під гітару, в церкві, всюди. І як мені цього бракує зараз. Це було для мене ресурсом, тим що мене надихає. Повернення себе до себе. Частина мене, яка була поставлена на "стоп" з народженням дітей. І з нею пішла частина внутрішніх ресурсів. І ця творча частина тепер рветься з мене )). І це, як повернення до Оленки, яка найщасливіша в світі, коли співає. Не знаю як обставини складуться далі, чи буде в мене знову можливість десь співати. Але щасливішою я стала прямо вже )).
Я
Я - вітер, який співає пісню в полі.
Я - розум, який хоче волі.
Я - танець нестримний, сильний.
Я - подих, який шепоче: "Милий".
Я - радість і сум, і мрія.
Я - те, в що я вірю.
Я - місто, в якого є кордони.
Я - справа, як колодязь бездонний.
Я - море незмінне й змінне.
Я - існую і це дуже цінно.
©Олена Пригода
11 липня 2019 р.