ВОГОНЬ ДУШІ

Коли в душі моїй вогонь пече,

То я в далеке літо поспішаю,

В думках схилюся на мамине плече,

Там зрозуміло все, я там літаю.

І знову я збираю колоски,

Росу п’ю у цілющім верболозі.

Божественно співають доярки,

Я в захваті стрибаю по дорозі.

Що лелеча на хаті баби Варки -

Щасливо осокори лопотять.

Як пахнуть Катеринівські світанки

І вдови все ще ждуть з війни солдат.

Скупа сльоза скотилась по щоці,

На цвинтарі могил посоловілих

Дурманять полини та чабреці 

Старі хрести, від болю почорнілі.

Я бачу тіні пращурів своїх

Суворі, мовчки дивляться довкола

Вони цю землю берегли віки,

Та ми не зберегли. І вже ніколи

Не замолить Чорнобильського пекла.

Що жде цю землю – льодовик, чи спека?

Засмічена отрутою земля,

Заткали небо в сіру зоряницю.

…Людина атом, космос підкоря,

Пиляє сук, який трима землицю.

Нещадимова Ніна