Embedded Files
…Замість мови дамо слово
Їм одне-єдине,
Що безтямно вилітає
Нам з їдкої слини,
Його пишуть в туалетах,
Що три букви має,
Майже кожен в Україні
Подумки вживає,
І деколи вже зі злості
На них посилає…
Бо не можна вже терпіти,
Бо сміються навіть діти:
Тільки вибори на носі,
Їх роти, учора босі,
Набирають враз корости
І кричать, неначе тости:
«Нам мови нє нада! Давай язика!!!» –
І знову хвилюється мовна ріка,
Бо мутять у ній фарисеї водицю,
Яка вже віками багатством іскриться…
І тут ще єдине сказати годиться,
Коли Глазовий їм ще кидав у лиця:
«…Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
– На Вкраїні живете й не знаєте мови,-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
– У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова,-
І сказав їй мудрий дід:
– Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови»
Степан Герилів
Page updated
Google Sites
Report abuse