Був вихідний день. Вже зранку було видно, що погода зіпсувалася і прогулянки сьогодні не передбачається. Вдома було нецікаво. Мама читала книжку, а тато щось майстрував. Ніхто не хотів займатися дитиною.

Софійка сумно сиділа біля вікна і дивилася на сірі хмари в сірому небі. Потім пішла в іншу кімнату. Серед іграшок дівчинка побачила червоний літачок і раптом посміхнулася. Вона швиденько зібрала фарби і пензлик, сіла в літачок та полетіла до сірих хмар.

Софійка знала, як змішувати кольори. Якщо змішати червоний і синій, то вийде бузковий. А якщо змішати жовтий і червоний, то отримаєш помаранчевий. Жовтий з синім дають зелений колір. Дівчинка змішала фарби і провела пензликом по сірому небу. Спочатку намалювала бузкову смужку, потім ‐ синю, блакитну, зелену, жовту, жовтогарячу і червону. Літачок раз за разом повертався до початку роботи і окреслював нові напівкола. Як тільки в небі з’явилася намальована веселка, хмари одразу розступилися і вийшло яскраве Сонечко.

Ледве Софійка встигла залетіти додому, як мама відірвала погляд від книжки і сказала: «Софіє, на вулиці вже хороша погода – збирайся на прогулянку!». «Добре, матусю, я вже йду!» – слухняно відповіла дівчинка, виходячи з сусідньої кімнати. Мама так і не дізналася, чому раптом вийшло Сонечко.

Казочка для дитячого садочка «Веселка»:
тато Володимир Заєць,

мама Катерина Хоменко, донька Софійка