Мої вірші

Я пишу вірші так легко,

Що сама дивуюсь тим.

Наче ті слова – лелека,

Як дітей приносить в дім.

Діточок б не розгубити,

А зібрати в купу їх,

Щоб змогли заговорити

І замислити усіх.

Доброта

Знає крапелька мала,

Що має дужу силу.

Краплин багато - то моря,

То океани сині.

Зернинка теж, що на долонці,

Ввібравши в себе купу сонця,

Віддасть людині пиріжки.

І хліб гарячий, і ріжки.

В тобі ж, дитинко, теж є сила,

Яку візьмеш з собою в путь.

То - доброта, всім людям мила,

Щоб нею Землю обгорнуть. 

Людмила Кадола