ЗАПОРІЖЦЯМ

Стали ваші коні, любі козаченьки,

Збилися ви з броду, буцімто маленькі,

А на переправі  гріх  коней  міняти,

Бо  чекають  дітки – дружина  і  мати.

Колись  запорожці  вірні  шляхи  знали,

Булаву  чужинцям  вони не вручали,

 Січ – то є  колиска  нашої  держави, 

А  в  вас  у  прибулих,  всі  державні  справи.

Чому  людоїду  пам’ять  спорудили,

Чому  Рідну  Мову  так  занапастили? 

 Чом  стоїть  чужинець – загарбницька  мрія,

 А   Дніпра  напруга  нас  так  слабо   гріє?      

Хлопці-Запоріжці,  пора   вам   проснутись,

Поки  є  можливість, –  в  свій   рід   повернутись.

Не   треба   чекати,  коли   буря   гряне, 

Хто  з   Вас – Патріоти,  вийдіть  на  майдани!

Та  не  забувайте   друзів   своїх   взяти,

Щоб   обрюзглій   владі   силу  показати.

Прийдуть  перегони,  своїх   вибирайте,

Ні  за  які  гроші  чужинців  не  пхайте.

Надійтесь  на   себе,  хай   Бог   допоможе,

Ганьбить   Батьківщину   Козакам   не гоже, 

Створимо   в  народі  згоду  батька  й  сина, 

Лиш  тоді  розквітне – Ненька  Україна!

15.06.2012р.

Шаповал Григорий