Люблю, коли пахне хлібом 

У маминій хаті в селі,

І їсти його за обідом,

І щоб за столом були всі..

Люблю, коли тато жартує,

І мама щаслива сидить.

А Мурчик мурчить і чатує ,

Щоб хтось забарився на мить...

Люблю приїжджати додому,

Тут всюди любов і тепло.

Всміхатися знову і знову,

Люблю своє рідне село.

Весною іду до садочка,

Де тато суницю розвів,

Тримаю за руку синочка,

Дідусь йому все розповів,

Де бігала я, як зростала,

І чому порічка цвіте.

А сину все мало та й мало,

Він безліч питань задає!

А потім ми вишню смакуєм,

П’ємо ароматний компот,

І спів жайворонковий чуєм

У того мільйон, мабуть, нот!!!

Люблю, коли пахне хлібом,

У батьківськім ріднім дворі

І їсти його за обідом,

І щоб за столом були всі!!!!!

ЄН

Багато мов на світі є

Вкотре плачуть дерева

Все тимчасово...

Дитяче

Зрада...

Кохання любить впевнених людей

Лист сину...

Люблю, коли пахне хлібом

Любіть Батьківщину

Мої дівчатка...

Не забруднюйте душі і руки!!!

Нудні зимово-весняні дні

Ось так уголос говорити про кохання?

Присвячую тим учителям

Пробач нам, генію, і ти...

Спогади...

Тримай...

Чомусь так холодно мені...

Чую: на ваше місце

Я все пам’ятаю...

Гумен Наталія