РАНОК НА РІЧЦІ

На Вовчій тихо хлипає вода.

Верба над річкою. В воді  полоще віття.

В кумеднім танці кущик присіда,

I ластівка низесенько привітно

Щебече й сокотить, мабуть шукає,

Де краще їй своє гніздечко звить.

Лелека теж над обрієм парить,

Від сну нічного крила розправляє,

Він птаха рання, він давно не спить,

Вавжди взірець щасливого кохання,

Я слухаю весну,  що поспішає. 

Пливе полями, колір розливає,

До равлика, що повагом повзе, 

Нарцис голівкою кивае. 

Вже синьооке літо йде 

 - Е…  ге…  ге… гей!..-

            кричу в світанок ранній. 

Весна-краса веснянки роздає. 

- Тож за  веснянками… 

Хто крайній?!!

Нещадимова Ніна