Embedded Files
Ранок в сутінок рветься кімнатний.
День прекрасний прийти обіця.
Не повітря – напій ароматний,
Що п’янить і бентежить серця.
Віє свіжість ранкова зі степу,
Гладить тучних хлібів оксамит.
Над землею лазурове небо
І густий абрикосовий цвіт.
Над весінньою нивою в’ється
Дружна зграйка метких голубів.
Щире сонце ласкаво сміється,
Щоб ніхто сумувати не смів.
У селі посвітлішали хати,
В синій простір нас кличе шосе.
То ж не варто в цю пору зітхати –
Хай весна вам лиш радість несе!
1971 р.
Page updated
Google Sites
Report abuse