Моя Україна
Сходить зорею на Всесвіті полі,
По Божому Слову, по Сущого волі,
Моя Україна, моя Україна,
Ти в серці моєму любові зернина.
Приспів:
Моя Україна на Всесвіті полі
Сходить зорею по Сущого волі.
Ти в серці моєму - любові зернина,
Моя Україна, моя Україна
Випещую в собі ніжніший росточок,
Любов до країни – до Бога місточок.
Я вдячна тобі, любима, найкраща,
За те, що зі мною ти в горі і в щасті.
Приспів.
Багатство землі - мого серця багаття,
Тут всі мені сестри, тут всі мені браття.
Моя Україна – степи і Карпати,
Красою – царівна, а щирістю – мати.
Приспів:
Я в пісні своєї до тебе прилину,
Як донька до матері, батько до сина.
Ти, в серці моєму - любові зернина,
Моя Україна, моя Україна
***
Знов серце розбиває пам`ять клята,
Нестерпним болем до кісток пройма –
Мов знов ідуть в Афганістан солдати,
Ідуть у Вічність - вороття нема.
А їх усе чекають, виглядають,
И плаче восени дощем земля,
Берези гілки від журби схиляють,
И море з тихим сумом розмовля...
А пам`ять вічна, вічне то страждання -
То серця материнського зима.
Благаю вас! Хвилиною мовчання
Згадаєм тих, кого між нас нема.
Хай на землі віднині і до віку
Мир та любов, та щастя розквіта,
Й живуть сини – серцеві наші ліки,
Нехай їх рідна мати привіта!