Коник Ольга Юхимівна народилася 11 квітня 1949 р. Закінчила вінницьку середню школу № 2, здобула професію хірурга в медичному інституті Вінниці та в НМУ ім. А. А. Богомольця Києва. Живе в Бердянську.  Голова громадської організації жителів гуртожитків Бердянську. Учасниця Революції Гідності, багаторічний волонтер Української армії, голова міської громадської організації "Берегині Таврії". Має урядові нагороди та щиру подяку від захисників нашої Батьківщини.

Ольга Коник, окрім волонтерства, надає медичну допомогу як лікар-хірург в зоні АТО. Волонтерський провід "Берегині Таврії" допомагає не тільки бійцям,  а й дитячим будинкам, сиротам, дітям з "сірої" зони, зустрічається з молоддю.

-- І так, возимо генератори, акумулятори, бензо- та електропили, стабілізатори, всілякі запчастини до машин, а також - дякувати дружнім організаціям - футболки та мильно-рильне,  закрутки. Невтомні руки наших берегинь в великих кількостях печуть пиріжки, готують вареники (бійці вчора телефонували, що цілий день на передовій насолоджувались одними варениками і закусювали солоними огірками). А як необхідні скоби, з якою радістю їх обіймають хлопці на передовій! А масксєті! Це не сєті, а пєсня! 

 -- Нові зустрічі, нові враження, нові знайомства, після яких ми всі вже на віки рідні, бо нас об'єднують дуже важливі духовні цінності. От і цього разу ми виконували дуже важливу місію - передавали нашим бердянським воїнам передачі і теплі обійми від матерів та жінок. Як завжди, коли виникає це за мить, зовсім непередбачувану - все складається як треба. Одним словом - хлопці у нас класні - молоді, вправні, без зайвих слів, дуже дисципліновані. Загрузили їх, як змогли - дякувати всім славним бердянцям з добрим серцем. Шкода тільки, мало часу поспілкуватись, але це ж війна. От-от почнеться обстріл. Всяк має бути на своєму місці. Ну і додому. Донецьк зовсім близько - покажчик дуже простріляний. Так що "А зори здесь не тихие"…

Ольга Юхимівна більше всього  бажає МИРУ нашій землі. Оберігає, лікує, підтримує бійців, як мати. Нещодавно здала іспит на право водити авто, щоб самій мати можливість частіше їздити до хлопців, надавати їм волонтерську та медичну допомогу. В її серці - мудрість та виваженість,   мужність і доброта, патріотизм і любов до України. Її емоції виплескуються у віршованих рядках.