Embedded Files
Бердянськ розпочинався із села,
З рибалок, хліборобів в Дикім полі,
Бо тут колись козацький дух гуляв
На грані волі і неволі.
Ти пробивався крізь віка:
Через розбій, кріпацтво, диктатуру,
Та Шмідта дух, вольність Махна…
Поклали край неволі муру.
Нарешті ось пробив твій час,
Ти забуяв столицею в примор’ї,
І височить величний стяг,
Стяг ниви й неба, сині моря!
Хай щастя прийде в кожен дім,
Додасть усім добра й стосили,
Нам до снаги на світі цім –
У мирі й злагоді щоб жили!
Нам до снаги приймать гостей,
Стрічать зорю, розкривши крила,
Чути мелодії своїх пісень,
Тримати високо вітрила.
Бердянськ, ти розпочався із села,
З рибалок, хліборобів – в ріднім полі,
І став… перлиною, – таке буття,
Буття Добра у світлі Волі!
Page updated
Google Sites
Report abuse