Берда Ліра - 14.01 Дихаймо творчим подихом

14.01 Дихаймо творчим подихом

"Південна зоря" , субота, 11 січня 2014 року, №3 (17157)

ДИХАЙМО ТВОРЧИМ ПОДИХОМ, РАДІЙМО СЯЙВУ „ВІТРИЛ…”!

Перед двох томною збіркою „Вітрила натхнення” важче стояти, важче милуватися нею, ніж перед найвищими гірськими вершинами України чи світу типу Говерли, Ельбрусу чи Джомолунгми, адже в ній стільки сяйва і світла, болю і радості, муки і щастя, надій і тривог…

А ще важче про неї писати, адже у двохтомнику відбулася презентація десятків авторів художнього слова, творчого неспокою, горіння сердець, вогненних душ ліричних героїв, неповторних образів і рим. А ще в ній оповідання й легенди про рідний край, хроніка суворого лихоліття і мудрі байки…

Цих трьох крапок, звичайно, не вистачило б, як і всіх піщинок на березі лагідного Азовського моря, як і квітів на нашій планеті, щоб висловити подяку не просто натхненниці антології бердянських літераторів, а насамперед невтомній трудівниці й організатору її народження – Раїсі Павлівні Чабан. Адже вона не просто перегорнула гори рукописів, десятки поетичних і прозових збірок, але торкалася серцем і руками кожного рядка, набираючи їх на комп’ютері, роблячи неймовірні зусилля заради видання цієї прекрасної збірки, яка виграє всіма барвами земної краси, від якої віє кроками, впевненою ходою Людини на землі!

Ні мало ні багато авторів презентовано в „Вітрилах натхнення” – аж 140! За їх іменами – долі літераторів, вогонь творчості яких не згасає ні на мить і після їх відходу з життя, і тих, хто перебуває на високому гребені хвиль або робить перші сміливі кроки.

А ще в автора цих рядків з’явилась думка про те, що Раїса Павлівна пройшла з кожним із них його життєву і творчу стежину… Скільки ж пар не красивого жіночого взуття, а солдатських чобіт чи семимильних скороходів зносили її ноженята, стерлося на цій тернистій дорозі, дорозі до такої височенної вершини, якою є перш за все для неї видання цього титанічного видання!

А ще… ніякі очі не витримають того велетенського навантаження, напруження… Не витримали й очі Раїси Павлівни Чабан. Довелося їй відвантажити, зробити операцію, щоб бачити білий світ і радість друзів по творчому перу – невгамовних, іскристо-променистих, закоханих у життя, небайдужих до вічних проблем на нашій планеті Земля.

Від імені великої армії літераторів і їх численних шанувальників хочу низько уклонитися Вам, дорога Раїсо Павлівно!

Ніяких знаків оклику, ніяких зірок у небі для цього не вистачить!

А ще Ви зрушили таку гору, як фінансова проблема у виданні „Вітрил натхнення”!

Адже в наш час економічних катаклізмів видати навіть скромну збірочку є проблемою. В той час, коли за кордоном літератори отримують шалені гонорари, наші автори не отримують навіть скромні гонорари за публікаціях у вітчизняних газетах чи журналах. А щодо збірки віршів чи роману… Якщо автор не має щирого спонсора (а такий знайдеться далеко не завжди, може, раз у житті, як це було у моїй творчій долі), то автор видає своє „дітище” за свої далеко не шалені кошти. А потім… а потім з’являється ще проблема реалізації, дороги збірки до народу, в люди… Боляче, коли наштовхуєшся на байдужих!

Але повернемося до „Вітрил натхнення”, зустрінемо їх радо, з аплодисментами в душі не заради „браво” чи „біс”. Хочеться, щоб вони, „Вітрила…”, зустріли щирих прихильників, шанувальників, які через редакції видання, районну газету хотіли б поділитися своїми враженнями з авторами віршів чи оповідання, як це буває, на жаль, не так часто… у найкращих випадках, але все ж, на щастя автора, буває. І радіє тоді автор: значить недаремно писав, „народжував серцем свою дитину”, значить „зачепила” вона чиєсь серце, значить, дихає його читач разом з ним. І значить, заради такої миті треба жити, дихати разом зі своїми героями і майбутніми читачами, радіти і ридати над долями своїх персонажів чи ліричних героїв, що відбувається з небайдужими до цього білого світу – невгамовними творчими людьми, „татами” й „мамами” поетичних і прозових шедеврів.

А щодо скромної подяки натхненниці „Вітрил…” шановної Раїси Павлівни Чабан… пропоную (думаю, що зі мною погодяться чи будуть навіть солідарні творчі побратими й посестри та шанувальники літератури рідного краю) нагородити цю мужню, вольову жінку невгасимої волі почесним знаком „За вагомий внесок у розвиток Запорізького краю”. Вона заслуговує на увагу і повагу!

Тетяна Сугалова-Катрич

Антологія літераторів Бердянщини (відео)

Двотомник "Вітрила натхнення"

02.06 Городские литераторы объединяются

10.06 Виктор Бердянский из Бердянска

11.08 Тетяна Сугалова-Катрич

11.08 Юбилей Валентина Изотова (80 лет)

12.01 Бердянські письменники. Светлана Скорик

12.05 ЛитТО “Парусу” 80 лет

12.06 В стенах серебряного века

12.07 Я буду счастлива!

13.09 Двотомник "Вітрила натхнення"