ТЕ, ЩО НЕ ПОВЕРТАЄТЬСЯ

Моє дитинство — пролісок

В тугому пружнім листячку.

По небу сонце колесом,

А по землі — намистечко:

В коралі убирається

Прозора синя провесінь...

Все тільки починається.

Моє дитинство — пролісок.

Моє дитинство — соняшник

Із бджолами у кошику.

У день яскраво-сонячний

У світі жити хороше!

А літо по квітки іде

У сяйві жовтих посмішок...

Усе іще попереду.

Моє дитинство — соняшник.

Моє дитинство — маківка,

Вогню ясна леліточка:

Туманний ранок плакав би —

З роси сміється квіточка!

Усмішка ця і доля ця —

Не мачуха, а матінка...

До мене озивається

Моє дитинство — маківка.

...Як жаль — не повертається

Моє дитинство... Шкода як... 

Черепенина Ирина