Образа
Чоловік був на базарі, купив поросятко
Таке пухке рожевеньке, як ото дитятко.
Посадив його у кошик, та й повіз до дому
Сам радіє, та сміється, ще й співа при цьому
Та на гріх зустрів сусіда, з яким був у сварці,
Помирилися, та в шинок, випити ж по чарці.
Прихилили першу, другу, та вже десь і сьому,
А як стало сутиніти, рушили до дому.
Та пройшли кроків із десять, далі нема ходу
Один одного тримали, та впали у воду.
Мокрі, брудні лежать в балці, у багні та глині
Мимо люди йдуть та кажуть «Як ото ті свині!»
Як заплаче поросятко: «Де ж та справедливість!
Та хіба я на них схоже? Тож скажіть на милість».