І я вже січу ворогів,
Мов капусту,
Так стожильно, стодужно,
Щоб вбити жалі,
І душа заблукала
І стала, мов пустка,
І душа перервала
Свій вільний політ.
І я чи люблю ще.
Чи примарилось все це:
І Настуся, Й синочок,
Мій зоряний цвіт.
І вмирає моє розтривожене серце,
І чорне знамено
Затьмарює світ.