Embedded Files
Плач душі Нестора Махна за першим коханням
Недопита любов
Мов отрута у серці.
І немає ні снів,
Ні снаги, ні жалю.
Де ви, Насте й мій сину?
Як би вистоять в герці?
Боже, ай їм воскреснуть.
Я їх все ще люблю.
За вогнями війни
Ця любов як примара.
Та вона, мов молитва,
Від куль береже.
І хай в небі вкраїнськім
Ще кривавляться хмари,
Я не згину, я вірю,
Як живі ви. Авжеж.
Вже лютують чуття,
Немов громовиці.
І скресає від болю моя голова.
Чиїсь душі біліють
У безсонні, мов птиці...
Page updated
Google Sites
Report abuse