***

Поцілувати хочу руки мами…

Ті ніжні руки, що мене гойдали…

Невтомне серце так болить з роками:

Безжальну відстань ми ще не здолали!..

Та поруч, нене, ти завжди зі мною:

Палка молитва, наче щит в дорозі!

Душа крихка живе лише весною

І зустріч виглядає на порозі!..

Я поцілую ніжні рідні руки

І сльози витру на гірких сумних щоках!..

Вкраду тебе в підступної розлуки –

І зійдуть ружі на крилатих рушниках!

Носаченко Людмила 

В житті є люди-маячки

Війна і мир

Десь душа літає попід хмарами

Завертає сонце за межу

Закружляла осінь у танку сумному…

Зима зійшла на пишний трон

Злетіти в небо хочеш, наче птах!

Коли ти прагнеш до мети

Коло річки, коло броду

Краплина сонця в білих пелюстках

Літо знову огортає нас

Поцілувати хочу руки мами

Співають щиро солов'ї

Ти заквітчалась, наче молода!

Ти місто здійснення дівочих мрій

У темряві блукаємо

Я не поет!

Я прийду до тебе у таємних снах

Я – Волноваха!

Яблуками пахне в пам’яті моїй

Носаченко Людмила