Embedded Files
Наша Рада…
В Україні нашій Рада кажуть, що працює,
але чому ж тоді зрада там у них існує?
Що було на тім Майдані, це вже ми давно пройшли,
керували пан та пані, а коценсус не знайшли.
Все ведуть якісь дебати, вибір в коаліції,
але нам на них начхати, як жити в провінції?
Чим орати треба, сіять, чим худобу годувати?
А у Раді тільки вміють час від часу блокувати.
То не має в нас бюджету, то маленьке мито,
по якому ж етикету роботязі жити?
Як же нам дітей навчати, гідну нашу зміну,
чим же нам їх годувати, коли такі ціни?
Юля, жіночка бідова, солов’єм співала,
та й її уся промова толку не давала.
Де ж ті пенсії, зарплати, та життя хороше,
усі заклики крилаті, та немає грошей.
Після виборів нових,знову обіцяння,
обіцяти, це не гріх, гріх, не виконання.
Та й набридло вже народу балачки ті слухати,
запрацюють хай заводи, в майбуття, щоб рухатись.
Трактор нехай загуркоче, вже весна настала,
поле просить, воно хоче, щоб його орали.
Щоб мартени клекотіли, ллючи лави сталі,
в небі літаки летіли, не було аварій.
Щоб вугілля добували в шахтах, у забої,
гірняки зарплати мали, це ж вони, герої.
Щоб були ми, як родина, треба працювати,
адже наша Україна рідна нам, як мати.
Page updated
Google Sites
Report abuse