Члени Бердянського міського клубу садівників давно мріяли побувати у Донецькому ботанічному саду Академії наук України. Адже стільки схвального вони чули про це диво природи, створене руками людей на балках і на місці шахтових териконів. Нарешті ця мрія здійснилася завдяки керівництву акціонерного товариства «АЗМОЛ» і його голови О. Д. Стахурського. На прохання клубу садоводів і міського товариства охорони природи завод виділив автобус, і побачення з рукотворною красою відбулося.
Нам поталанило. Якраз пройшли дощі і за вікном автобуса вирувало весняне розмаїття. Чудово дихалося і радісно їхалося. Ще більша радість нас чекала в самому ботанічному саду, бо о цій весняній порі він був у казковому вбранні.
Донецький ботанічний сад створений у 1965 році на околиці двох міст — Донецька і Макіївки — на Богодухівській балці, на місці знесених териконів. Магістральна дорога, яка сполучає ці два міста, ділить сад на два масиви — Південний і Північний, а бокова дорога в свою чергу відділяє від Північного масиву невелику територію — Східний, або Макіївський масив. Загальна площа всіх трьох масивів — 275,5 гектара.
Основний масив — Північний. На його території знаходяться адміністративний корпус, лабораторія, наукові відділи, бібліотека, ботанічний музей. До адмінкорпусу прилягає зимовий сад і оранжерея. В насадженнях і колекції Донецького ботанічного саду зібрано близько 6 тисяч видів, форм і сортів дерев, чагарників, ліан, напівкарликових, трав, квітково-декоративних диких і культурних рослин.
В основному наша екскурсія проходила по Північному масиву, площа якого 80 гектарів. Тепер над алеями і стежками парку розкинули свої розлогі шати височенні дерева, навіть не віриться, що ще тридцять років тому тут диміли терикони і були завалені сміттям балки і яруги.
Територія Північного масиву розбита на кілька різноманітних садів експозицій і колекцій. Наприклад, в саду цибулинних квіткових рослин понад чотириста видів, сортів і форм тюльпанів, нарцисів, лілій, гіацинтів, гладіолусів. Тюльпани вже відцвіли, зате буяли різнотрав'ям плантації інших квітів, поряд з якими сягнули до сонця різнокольорові кетяги бузок, калина та інші чагарники і дерева.
А поряд із садом цибулинних квітів розташований розарій, де вирощується 180 сортів троянд. Шкода, що на той час, коли ми там були, троянди ще не цвіли. Але можна уявити, яка буде краса, коли вони розцвітуть. Не випадково ж Донецьк вважається містом мільйона кущів троянд, з розрахунку один кущ троянди на кожного жителя міста. Ми також відвідали ділянку місцевої флори, де представлені типові рослини типчаково-ковилевих степів. Велику зацікавленість викликав сад паркових мініатюр, де сформовані композиції з різноманітних рослин і неживих творінь з дерева, старих пнів. Тут можна зустріти Бабу-Ягу, Чаклуна, Весну-красуню, пташиний будиночок, хатинку на курячих ніжках та багато іншого.
А найбільше садоводів зацікавив формово-пальметний сад, де яблуні, груші і персики ростуть у вигляді канделябрів, колон, ваз або створюють зелену огорожу як чагарі чи стеляться по землі як гудина на баштані. І найцікавіше те, що це не якісь екзотичні сорти і види яблунь чи груш, а звичайні. Але завдяки фантазії і вмінню садівників їхні крони сформовані так, як цього забажала людина. А найголовніше, що вони плодоносять. Ми бачили щедру зав'язь цих дивовижних насаджень. .
Дива нас зустрічали на кожному кроці, і тільки шкода було, що так швидко злинув час,відведений на екскурсію.
Члени клубу старшого покоління, обмінюючись враженнями після екскурсії, раптом згадали, що подібне диво могло бути і у нас, в Бердянську, за те, що завдяки Левіну заняття й інші заходи в клубі проходять змістовно, цікаво.
Це з його ініціативи і його турботами відбуваються зустрічі з цікавими людьми. Це завдяки йому відбулися поїздки в Каховку і Асканію-Нова, в Мелітопольський інститут зрошуваного садівництва і на Кам'яні могили, в Захар'ївську фортецю і у Філонову балку, в Єлисеївський кар'єр і в урочище «Віслячі вуха». Це завдяки його наполегливості була посаджена тополина алея та встановлений пам'ятний знак на честь почесного члена нашого клубу Миколи Степановича Шаульського.
Ось тому на відзнаку цих заслуг на засіданні заступник голови правління міської організації охорони природи Тетяна Григорівна Шаповалова вручила Якову Йосиповичу Почесну грамоту, а також свідоцтво про прийняття Бердянського клубу садоводів у колективні члени міської організації охорони природи.
Поїздка завершилася. Але вона залишила в пам'яті і серці кожного учасника цієї мандрівки не лише згадку про дивовижну красу, створену людиною, а й відвернула на деякий час всі турботи і негаразди сьогоднішнього життя і подарувала Стимул і наснагу в подальшій діяльності клубу, копіткій роботі на садових ділянках.
Михайло Кривошей