Рідні береги
М. Приморськ
2006
Повертаюсь до рідної мови,
До прадавніх цілющих джерел,
В українському просторі знову
Почуваю себе, як орел.
Рідна мово,
О Матінко мила,
Мелодійна, барвиста, проста,
Підіймають мене твої крила,
Й захоплює дух висота!
Де дитинство хвиля колисала,
Де струмує в лозах сонця жар,
Недаремно доля об`єднала
Українців, росіян, болгар,
Щоб лани плекати неозорі,
Де батьківські корені міцні,
У братерстві, в радості і в горі
Й для життя у рідній стороні.
В поступі ніхто нас не зупине,
До ярма немає вороття,
Бо слов`янська почала родина
Розбудову вільного життя.
Плем`я хліборобів працьовите
Не зламає ніяка біда,
Буде розквітати пишним цвітом
Україна вічно молода!
Закохаєшся в місто чудове,
В європейського стилю бульвар
І в гостинність його виняткову,
В гомінкий і барвистий базар.
Скільки люду в нім доля звела,
Де земля золотою косою
Голубу далечінь обняла.
У напружені жили кварталів
Б`є енергії сила стрімка –
Від заводів, і здравниць, й причалів,
І хиткої ходи моряка.
Ти – опора усім своїм дітям,
Щоб життя їх ще кращим було,
І тебе розціловує вітер
В працьовите й натхненне чоло.
Діамант в синьоокій оправі,
Поколінням наснагу даси,
Набуваючи доброї слави
Місто сонця, здоров`я, краси!
Бердянськ сім`ю студентів згуртував,
Наповнював солоним бризом груди,
І той, хто в нім професію надбав,
Повік приморське місто не забуде.
Педагогічний університет!
Про тебе добра в Україні слава,
Як зріс в суспільстві твій авторитет
На благо людям, й розквіту держави.
Роки навчання – радісна пора,
Жага до знань вела нас в світ науки,
Та вже чекає в школах дітвора,
На запитання жваво тягне руки.
Складаймо шану всім викладачам,
Майстрам освіті за серця чутливі,
За ті знання, що дарували нам
На лекціях у творчому пориві.