Як в полудень жарко,

Немов у пустині,

Іду я по парку 

В рятуючій тіні.

Тут крони розкішні

У шатах зелених,

Куточки затишні

Між квітів зелених,

І запах духмяний,

І співи пернатих,

І грають фонтани,

Щоб спрагу прогнати.

Бентежним наспівом

Пливе чиясь юність – 

І мариться диво,

Що власна вернулась.

04.07.1981, сб.

Затьора Вільям