Embedded Files
Піді мною рідне море
Простяглося у далі,
Безкінечне, неозоре,
У легкій вуалі.
Тихе небо сяйвом рине
В непорушний спокій.
Лиш одна всього хмарина
В висі синьоокій.
Обезсилились вітрила,
Мовчки ждучи вітру.
Чайка біла, легкокрила
Лине над блакиттю.
По воді крилом черкнула,
Глянулась на себе,
А під нею промайнуло
Те ж бездонне небо.
24.09.1972, нд.
Page updated
Google Sites
Report abuse