Всі дерева застигли в супокої –

Ранковий легіт ледве їх чипа,

У тиші цій завісою плинкою

Злегка пахучий дощик накрапа.

Вже вересень прийшов між бур і громів,

Що пронеслися, ніби навесні.

В кипінні хмар скупий тендітний промінь

Підзолотив їм кучері рясні.

Між гущі крон у чисту даль ведучи,

Як на руці видніється тропа.

Іду по ній, а поруч нерішуче

Злегка пахучий дощик накрапа.

Осінь 1976 р.

Затьора Вільям