Зрада...

Не бійтесь своїх мрій і снів,

Вони відбілюють вам душу.

Ця швидкоплинність буднів - днів

Працює лиш на ТРЕБА й МУШУ!

Можливо і лікує час,

Але ті ліки гидко пити!

Вони, на жаль, змінили нас,

Бо треба якось далі жити !

Не вірте, що життя летить,

Минають тільки пори року,

А мозок - зрадник, він не спить,

Йому не відійти від шоку.

Ламає протиріччя час,

І ми шукаєм порятунку.

А зверху дивляться на нас

І розділяють по ґатунку.

Слабких уліво, там є рай,

А сильних, бажано, в багнюку,

І ти щоразу відчувай,

Коли заламуються руки.

Як жити далі? Не збагну!

Навколо безсвідомі трутні,

І страшно те, що ще живу,

Ба! Навіть вірю у майбутнє!!!

ГН,серпень 2018

Гумен Наталия