Embedded Files
Совість
Совість
Пам’яті бердянського художника
Олександра Олександровича Краліна
У повсякденні швидше помічаєм зло,
Добро ж сприймаєм часто як належне.
Та вірна совість – у човні життя весло –
Допомагає виплисти в Безмежжя.
Вона докором в час важкий пече за те,
Що живемо, лиш дбаючи про себе,
І особисте ставим вище, ніж святе,
У Божому не маючи потреби.
Та голос совісті стає тоді крилом,
Коли в пітьмі ми бути вже не в змозі.
А Божі люди – ті, що дихають добром –
Зірками Неба світять нам в дорозі...
м. Бердянськ, 12.10.1997, нд.
Ольга Будугай
Совесть
Совесть
Мы чаще в жизни замечаем только зло,
А за добро нам отплатить бывает нечем.
Но наша совесть – в океане бед весло –
Нам помогает выплыть в бесконечность.
Она укором в тяжкий час нас жжёт за то,
Что лишь в себе находим мы отраду,
Что дух борьбы милей, чем Дух Святой,
Что мы без Бога, будто так и надо,
Но голос совести становится крылом,
Когда в потёмках мы уже бредём в итоге.
Добро к нам возвратится лишь добром,
И звёзды неба озарят ковёр дороги.
Перевод с украинского языка сделан
Николаем Кудиновым, бывшим членом
литстудии «Неопалыма купына» при ЦДЮТ
имени Евгении Рудневой (г. Бердянск)
Page updated
Google Sites
Report abuse