Долоні трепетні летять — 

Листки кленові п'ятипалі.

Собою землю вкрить спішать,

Мов ковдру тчуть умілі ткалі.

Щоб голос літа не змовкав,

Хоч віддаля слав любі звуки...

Дивлюсь на листя, а в думках

Я бачу містечко Прилуки.

Кружляють, падають листки,

Неначе жовті завірюхи,

Вкривають землю залюбки,

Немов дбайливії свекрухи.

Бабкина Елена