ЖУРБА ЗА ЛІТОМ
На листочках любистку настояне літо
У стерні закружляло в неспокійних вітрах.
Дощ сльози холодні проливає за житом,
З громами востаннє буркотить у степах.
Залишаю від літа я крапельку сонця,
Відлічили дні птахи на дротах рахівниць...
Вересень знехотя умиває віконця,
У пам'яті сполохи молодих блискавиць.