Німецькі трикомпозити: діахронне дослідження трикомпонентних назв рослин

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Білецька Олена Всеволодівна, кандидат філологічних наук, доцент, в.о. декана факультету іноземної та слов’янської філології, доцент кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна).

Листування: o.biletska@donnu.edu.ua

Citation:
Biletska O. Plant names in the mirror of compound nouns. A diachronic study of german compounds consisting of three nouns [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2024. Vol. 48. Pp. 7-16. ISBN 966-7277-88-7

DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2024.48

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 2 грудня 2024 року

Стаття отримана: 30 вересня 2024 року, прийнята: 12 жовтня 2024 року та вперше опублікована в Інтернеті: 02 грудня 2024

Анотація.

У статті проаналізовано трикомпонентні складні іменники на позначення назв рослин та їхніх частин у середньоверхньонімецькій та сучасній німецькій мові. Визначено, що домінуючою моделлю аналізованих трикомпонентних іменників є повноскладні детермінативні композити з лівостороннім розгалуженням. За семантичною структурою трикомпонентні іменники на позначення рослин представленні чотирма семантичними типами. Виявлено, що більшість досліджуваних лексичних одиниць (52 %) належать до партитивних композитів. Встановлено, що трикомпонентні композити на позначення рослин та їхніх частин, які мають однакову структуру та семантику в обох періодах розвитку німецької мови, становлять половину аналізованого корпусу. Понад 30 % спростили свою структуру і мають двокомпонентні еквіваленти в сучасній німецькій мові.

Ключові слова: середньоверхньонімецька мова, словоскладання, трикомпонентний іменник, назва рослини.

PLANT NAMES IN THE MIRROR OF COMPOUND NOUNS. A DIACHRONIC STUDY OF GERMAN COMPOUNDS CONSISTING OF THREE NOUNS

Olena Biletska

Department of Romance and Germanic Philology and World Literature, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.

Abstract

Background: Today, compounding has become the most productive source of nominal word formation in the German language. Around 2/3 of the German vocabulary consists of nominal compounds, 11.8% are three- and multi-component compounds. Many scientific studies focus on the study of compound words, but compound plant names are not often the subject of linguistic analysis, which determines the novelty of the present scientific study.

Purpose: The study presents diachronic analysis of lexical changes in the German language, with a particular focus on the compounds consisting of three nouns that plant names represent. The aim of the study is to analyze the structural and semantic features of three-component compound plant names in the Middle High German and to trace their development in the contemporary German language.

Results: The dominant model of three-component compound plant names is compound nouns are partitive compounds. Compounds that have the same structure and meaning in both periods of German language development make up half of the entire corpus. More than 30 % have simplified their structure and have two-component equivalents in contemporary German.

Discussion: The research is devoted to lexical changes in the German language as an example of language evolution and highlighted the development of the middle high German three-component compound plant names. Prospects for the future research is to include other developmental periods of the German language in the investigation of the dynamics of three-component compound plant names.

Keywords: Middle High German, word compounding, compounds consisting of three nouns, plant name.

Vitae

Olena Biletska is Candidate of Philology, Associate Professor, Acting Dean of the Faculty of Foreign and Slavic Philology, Associate Professor at the Department of Romance and Germanic Philology and World Literature, Vasyl’ Stus Donetsk National University.

Correspondence: o.biletska@donnu.edu.ua

Лінгвістчині студії

Випуск 48, 2024, с. 7-16

Німецькі трикомпозити: діахронне дослідження трикомпонентних назв рослин

Білецька Олена

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 2 грудня 2024 р.

Стаття.

ЛС_48_7-16.pdf

Література

1. Білецька, О. В. Іменникові трикомпозити в середньоверхньонімецькій і сучасній німецькій мовах : дис. ... к. філол. наук: Донецьк, 2013. 210 с.

[Biletska, O. V. (2013). Imennykovi trykompozyty v serednioverkhionimetskii i suchasnii nimetskii movakh [Noun tricomposites in Middle High German and Modern German]. PhD in philology dissertation (German language). Donetsk. 210 (in Ukr.).]

2. Пелашенко І. І. Трикомпозити у середньоверхньонімецькій мові (формально-граматичний та семантико–ономасіологічний аспект). Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2004. Вип. 9. С.105–114.

[Pelashenko, I. I. (2004). Trykomposyty u serednioverkhnionimetskii movi (formalno-gramatychnyi ta semantyko-onomasilogichnyi aspekt) [Tricomposites in the Middle High German aspect of the language (formal-grammatical and semantic-onomasiological)]. In : Typologiia movnykh znachen u diakhronichnomu ta zistavnomu aspektakh [Typology of language meanings in diachronic and contrastive aspects]. Vyp. 9, 105–114 (in Ukr.).]

3. Bulitta, Brigitte, und Mikeleitis-Winter, Almut. (2017). Pflanzennamen im Althochdeutschen Wörterbuch. Jahrbuch für Germanistische Sprachgeschichte, 8(1), 1–29.

4. Birkhan, Helmut. (2012). Pflanzen Im Mittelalter: Eine Kulturgeschichte. Wien: Böhlau Verlag.

5. Fischer, Manfred Adalbert. (2002). Zur Typologie und Geschichte deutscher botanischer Gattungsnamen mit einem Anhang über deutsche infraspezifische Namen. Stapfia, 80, 125–200.

6. Guz, M. (2013). Pflanzennamen in Form dreigliedriger Komposita. Prace Językoznawcze 15/2, 37–46.

7. Henzen, Walter. (1965). Deutsche Wortbildung. M. Niemeyer.

8. Hermodsson, Lars. (1990). Pflanzennamen und verschollenes Wortgut. Zur Deutung von Himbeere, Hirschbeere, Hindläufte, Hindlaub. Studia Neophilologica, 62/1 , 79–84.

9. Keller, Rudolf E. (1986). Die deutsche Sprache und ihre historische Entwicklung. Buske.

10. Klein, Thomas, et al. (2009). Mittelhochdeutsche Grammatik, Teil III: Wortbildung. Niemeyer.

11. Meier-Brügger, Michael, Fritz, Matthias, & Mayrhofer, Manfred. (2010). Indogermanische Sprachwissenschaft. Walter de Gruyter GmbH & Co. KG.

12. Bayerische Botanische Gesellschaft zur Erforschung der Heimischen Flora. (June 2024). Mitteilungen der Bayerischen Botanischen Gesellschaft zur Erforschung der Heimischen Flora (E.V.). Selbstverlag der Gesellschaft. Web.

13. Ortner, Lorelies, Müller-Bollhagen, Elgin, et al. (1991). Substantivkomposita (Komposita und kompositionsähnliche Strukturen 1). Walter de Gruyter.

14. Splett, Jochen. (2000). Wortbildung des Althochdeutschen. Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung. 1043–1052.

15. Schildt, Joachim. (1981). Abriss der Geschichte der deutschen Sprache. Zum Verhältnis von Gesellschafts- und Sprachgeschichte. Akademie-Verlag.

16. Tschirch, Fritz. (1089). Geschichte der deutschen Sprache. Teil 2: Entwicklung und Wandlungen der deutschen Sprachgestalt von Hochmittelalter bis zur Gegenwart. Erich Schmitd.

17. Wilmanns, Wilhelm. (1930). Deutsche Grammatik. Gotisch, Alt-, Mittel- und Neuhochdeutsch. 2. Abteilung: Wortbildung. Walter de Gruyter.

18. Zutt, Herta. (2000). Wortbildung des Mittelhochdeutschen. Sprachgeschichte. Ein Handbuch zur Geschichte der deutschen Sprache und ihrer Erforschung. 1159–1164.