Сингулятиви у сучасній українській мові

Додаткова інформація

Інформація про автора:


Іванович Мілена – доктор філологічних наук, професор, професор кафедри слов’янських мов філологічного факультету Белградського університету (м. Белград, Сербія).

Коло наукових зацікавлень: функційна лінгвістика, контрастивні дослідження слов'янських мов, перекладознавство.

Листування: ivanovic.milena@gmail.com

Citation:

Ivanović, M. On Singulatives in Contemporary Ukrainian Language [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2020. Vol. 40(1). Pp. 36-49. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.1.3

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття отримана: 04 вересня 2020 року, прийнята: 29 вересня 2020 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Анотація.

У статті розглянуто засоби вираження сингулятивності у сучасній українській мові. Окрім словотвірних сингулятивів, виділяються і засоби на інших мовних рівнях: лексичному, лексико-синтаксичному та граматичному. Найбільше уваги приділено центральним засобам – словотоворчим і лесксико-синтаксичним. Запропоновано семантичну класифікацію словотвірних сингулятивів на власне сингулятиви, сингулятиви-фрагментизатори, парні сингулятиви і сингулятиви-підсилювачі.

Ключові слова: одиничність, елемент, виокремлення, опредметнення, сукупність, речовина, словотвірний рівень, лексичний рівень, лексико-синтаксичний рівень, граматичний рівень



ON SINGULATIVES IN CONTEMPORARY UKRAINIAN LANGUAGE

Milena Ivanović

Department of Slavonic Studies, Faculty of Philology, University of Belgrade

Abstract

Background: Singulatives denote objects separated from a collection of uniform (homogenous) objects or from a structural mass. This separation materializes the collection, i.e., mass, which enables their quantification. Derivational singulatives such as горошина represent a specific trait of East Slavic, and among those also the Ukrainian language. The meaning of singulativity is, however, expressed not only at the derivational level but also at other levels of language, which has not yet been the subject of special study.

Purpose: The aim of our research is the description and analysis of the means for expressing singulative meaning at different levels of language.

Results: In the Ukrainian language, singulativity is expressed at the: 1. Derivational level, where the main means of expression is the suffix –ина, that is the compound suffix –инка (горох – горошина, цукор – цукринка); 2. Lexical level, through one of the meanings of a polysemic lexeme, whereby it is only manifested in context (камінь – великий камінь/транспорт каменю/будинок з каменю), 3. Lexical-syntactic level, through special lexeme-quantifiers such as головка, зерно, ягода, in constructions with an adjective or a noun (каквове зернятко, зернятко кави), and 4. Grammatical level, where it is limited to the genitive singular form of polysemic masculine nouns, in which the suffix -а(-я) is used in the realization of a singulative sememe, and -у(-ю) in the realization of collective meaning (вз'яти інструмента – набір інструменту).

Discussion: The central means for expressing singulativity are those at the derivational and lexical-syntactic level. In that, singulatives most often denote the smallest visible element of a collection or mass which is naturally separated and which is equal in its composition, shape, size, etc. with any other element of that collection or mass (singulatives in the narrow sense: цибулина, головка цибулі); they can also denote any part of a collection, mass or complex object that is separated in every specific situation and which is equal in composition with the other parts, from which it can differ in shape, size etc. (singulatives-fragmentators: вуглина, шматок вугілля); finally, they can denote one of two equal and symmetrical parts of an object or one of two objects that usually go together (pair singulatives: штани – штанина, батьки – один у батьків) or they can only have a modifying, amplifying function (singulatives-amplifiers: краплина). The collective/individual relationship is also characteristic of verbs: кліпати/кліпнути.

Keywords: singulativity, element, separation, materialization, collection, structural mass (matter), derivational level, lexical level, lexical-syntactic level, grammatical level

Vitae

Milena Ivanović is a Doctor of Philology, Associate Professor at the Department of Slavonic Studies, Faculty of Philology, University of Belgrade. Areas of research interests include functional linguistics, comparative linguistics, translation studies.

Correspondence: ivanovic.milena@gmail.com

© Редакція Міжнародного збірника наукових праць «Лінгвістичні студії»

Лінгвістчині студії

Випуск 40(1), 2020, с. 36-49

Сингулятиви у сучасній українській мові

Іванович Мілена

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття.

LS-40-1-03.pdf

Література

1. Атанасова И. Специфика сингулятивов. Folia Linguistica Rossica. 2012. № 8. С. 9–17.

2. Білоусенко П. І., Німчук В. В. Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина) : монографія. Запоріжжя – Ялта – Київ : ТОВ «ЛІПС», 2009. 252 с.

3. Бойко Л. П. Лексико-словотвірні типи сингулятивів (на матеріалі одинадцятитомного «Словника української мови»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. № 33. т. 1. С. 16-19.

4. Городенська К. Г. Одиничні іменники. Українська мова : енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 394.

5. Городенська Г.К., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова : монографія. Київ : Наукова думка, 1981. 199 с.

6. Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. 336 с.

7. Дабић Б. Белешке о категорији јединичности у српском језику. Наш језик. 2000. № 33. т. 3–4. С. 198–203.

8. Ивановић М. Акционалност: семантика и форма у савременом украјинском и српском језику. Београд : Филолошки факултет Универзитета у Београду, 2016. 357 с.

9. Ивановић М. Сингулативи као творбена категорија у украјинском и њихови еквиваленти у српском језику. Универзитетска славистика: традиције, савремено стање, перспективе : Међународни научни зборник поводом 140 година Катедре за славистику Београдског универзитета / уред. К. Кончаревић. Београд : Филолошки факултет, 2017. С. 393–405.

10. Ивановић М. Соматизми као мероними и партикуларизатори. На материјалу српског и украјинског језика. Трагом славистичких истраживања професора Богољуба Станковића : међународни научни зборник радова / уред. К. Кончаревић. Београд : Савез славистичких друштава Србије: Филолшошки факултет, 2018. С. 51–67.

11. Ковалик І. І. Словотворча будова збірних і одиничних іменників у східнослов’янських мовах у порівнянні з іншими слов’янськими мовами. Питання слов’янського мовознавства. Львів : Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1958. кн. 6. С. 18–55.

12. Лозова Н. Є. Іменник. Граматичний довідник. Київ : Наукова думка, 2016. 288 с.

13. Мустайоки А. Грамматическое число у названий фруктов, овощей и ягод в русском и финском языках. Языковая личность: текст, словарь, образ мира : к 70-летию члена-корреспондента РАН Ю.Н. Караулова : [сб. ст.]. Москва : Изд-во РУДН, 2006. С. 447–463.

14. Олексенко В.П. Словотвірні категорії іменника: монографія. Херсон: Айлант, 2005. 336 с.

15. Панцьо С. Словотвірний розряд іменників зі значенням збірності та одиничності у діалекті лемків. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2000. Вип. 23. С. 23–30.

16. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 11.07.2020).

17. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / Бараник, Дмитро, Іван Ковалик, А. С. Колодяжний, Л. І. Коломієць, А. В. Майборода, І. Г. Матвіяс, М. П. Муравицька; відп. ред. В. М. Русанівський ; за заг. ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1969. 583 с.

18. Тихонов А. Н. Современный русский язык. Морфемика. Словообразование. Морфология : учеб. пособие. Москва : Цитадель-трейд, 2002. 423 с.

19. Aikhenvald A. Classifiers. A typology of Noun Categorization Devices. Oxford : Oxford University Press, 2000. xxvi+535 p.

20. Allan K. Classifiers. Language. 1977. № 53/2. P. 285–311.

21. Ivić M. Slavic Fruit and Vegetable Names and Countability. International Journal of Slavic Linguistics and Poetics. 1982. № XXV/XXVI. P. 209–211.

22. Lehrer A. English Classifier Constructions. Lingua .1986. № 68. P. 109–148.

23. Peti M. Zbrojina. Rasprave Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje. 2001. knj. 27. S. 209–250.

24. Wierzbicka A. The semantics of grammar. Amsterdam; Philadelphia : John Benjamins, 1988. x + 617 p.

25. Winston M., Chaffin R., Herrmann D. A Taxonomy of the Part-Whole Relations. Cognitive Science. 1987. № 11. P. 417–444.