Амбівалентність як критерій крос-культурної специфіки емоційних концептів: дані англійськомовного й німецькомовного веб-корпусів

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Мізін Костянтин Іванович, професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі (м. Переяслав, Україна).

Листування: kostiantyn.mizin@gmail.com

Citation:

Mizin K. Ambivalence as a criterion of cross-cultural specificity of emotional concepts: data from english and german web corpora [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2024. Vol. 47. Pp. 7-14. ISBN 966-7277-88-7

DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2024.47

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 1 червень 2024 року

Стаття отримана: 05 квітня 2024 року, прийнята: 18 квітня 2024 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 червень 2024

Анотація.

У статті за допомогою опрацьованої корпуснобазованої методики з’ясовано, що амбівалентність може бути одним із критеріїв визначення крос-культурної специфіки емоційних концептів (ЕК). Апробація методики здійснена на прикладі ЕК англосакс. joy – нім. freude і англосакс. sadness – нім. trauer, які репрезентують базові емоції радості та смутку. Залучення емпіричних даних веб-корпусів дало змогу верифікувати тезу, що позитивний joy містить більше негативних смислів, ніж freude, а негативний sadness, навпаки, частіше трактується позитивно, ніж trauer. Прикметно, що визначення показників оцінки найрелевантніших 20-ти концептних проксиматів смислової структури ЕК joy – freude і sadness – trauer не підтвердило цю тезу, оскільки отримані результати є дещо протилежними.

Ключові слова: емоційний концепт, культурний концепт, лінгвокультура, амбівалентність, еквівалентність, оцінка, мовний корпус.

AMBIVALENCE AS A CRITERION OF CROSS-CULTURAL SPECIFICITY OF EMOTIONAL CONCEPTS: DATA FROM ENGLISH AND GERMAN WEB CORPORA

Kostiantyn Mizin

Translation and Teaching Methodology Department, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav, Ukraine.

Abstract

Background: Since a person constantly strives to harmonise one’s own inner world, which also implies a search for emotional balance in the form of emotional release or emotional balance, this leads to the formation of such emotion concepts (ECs), which negative meaning structure can be levelled by the positive meanings contained in it, and vice versa. Similar ECs can be both negative and positive, which depends on the individual’s subjective perception of the emotional situation. This phenomenon is called ambivalence. Some languages are more flexible and creative in expressing ambivalent emotions, so ambivalence can be one of the criteria for studying the cross-cultural specificity of ECs.

Purpose: The aim of the proposed article is to verify the claim that the positive EC joy is more often interpreted negatively in British narratives than its equivalent freude in German ones, and the negative EC sadness, on the contrary, is more often interpreted positively than its German equivalent trauer. The verification is carried out by comparing the frequency and evaluation (negative vs. positive meanings) of the most relevant conceptual proximates of the semantic structure of the ECs joy – freude and sadness – trauer.

Results: By determining the evaluation indicators for the most relevant 20 conceptual proximates of the semantic structure of the ECs joy – freude and sadness – trauer, it was found that the EC joy is more positively perceived in the English-speaking environment than freude in the German-speaking one, and the German EC trauer is more positive compared to the Anglo-Saxon sadness.

Discussion: The results of the proposed study not only do not confirm the claim being verified, but are even somewhat opposite. The divergence of results is an incentive to further search for an objective methodology for studying the cultural specificity of ECs, including ambivalent ones.

Keywords: emotion concept, cultural concept, linguoculture, ambivalence, equivalence, evaluation, language corpus.

Vitae

Kostiantyn Mizin, DrSc. (Philology), Full Professor. His areas of research interests include contrastive linguistics, cognitive linguistics, translation studies, contrastive linguoculturology, and phraseology.

Correspondence: kostiantyn.mizin@gmail.com

Лінгвістчині студії

Випуск 47, 2024, с. 7-14

Амбівалентність як критерій крос-культурної специфіки емоційних концептів: дані англійськомовного й німецькомовного веб-корпусів

Мізін Костянтин

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 1 червня 2024 р.

Стаття.

ЛС_47_7-14.pdf

Література

1. Bamberg, M., Ammirati, D., Shea, S. “What constitutes ‘good’ data for the study of language development? How children learn to talk about things with noname: 'double emotions'”. [V:] P.W. Davis (ed.), Alternative Linguistics. Descriptive and Theoretical Modes. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 1995: 1–44.

2. Bradley, M.M., Lang, P.J. Affective norms for English words (ANEW): Instruction manual and affective ratings. Technical Report C-1, The Center for Research in Psychophysiology, University of Florida, 1999.

3. Doyle, C.M., Gendron, M., Lindquist, K.A. “Language is a unique context for emotion perception”. [V:] Affective Science 2/2, 2021: 171–177.

4. Fronhofer, N.-M. Emotion Concepts in Context: A Contrastive Analysis of English and German Discourse. Doctoral thesis for a doctoral degree (Applied Linguistics English). University of Augsburg, 2019.

5. Goddard, C. “Vocabulary of emotions and its development in English, German and other languages”. [V:] G.L. Schiewer, J. Altarriba, B.C. Ng (eds.), Handbook of Language and Emotion (HSK Handbooks series). Mouton de Gruyter, 2018: 1–18.

6. Hershfield, H.E., Scheibe, S., Sims, T.L., Carstensen, L.L. “When feeling bad can be good”. [V:] Social Psychological and Personality Science 4/1, 2013: 54–61.

7. Holm, O., Greaker, E., Strömberg, A. “Experiences of longing in Norwegian and Swedish 4- and 5-year-old children”. [V:] The Journal of Psychology 136/6, 2002: 608–612.

8. Kövecses, Z. Emotion concepts. New York: Springer, 1990.

9. McEnery, T., Wilson, A. Corpus linguistics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2001.

10. Mizin, K., Petrov, O. “Metaphorical modelling of cognitive structure of the concept STINGINESS in British, German, Ukrainian and Russian linguocultures”. [In:] Przegląd Wschodnioeuropejski VIІІ/1, 2017: 219–226.

11. Mizin, K., Petrov, O. “Emotional state GEMÜTLICHKEIT in cross-cultural perspective: Corpus-based approach”. [V:] Studies about Languages / Kalbų studijos 38, 2021: 43–60.

12. Mizin, K., Slavova, L., Khmara, V. “The equivalence of terms denoting the emotion concepts of Ger. ANGST and A.-S. FEAR: A corpusbased method”. [V:] Lege artis 6/2, 2021: 69–104.

13. Mizin, K., Slavova, L., Petrov, O., Yumrukuz, A. “Organizing the Germans’ emotional world through the prism of the opposition ORDNUNG vs. CHAOS: Ambivalent emotion concepts”. [In:] Amazonia Investiga 12/61, 2023: 224–235.

14. Moss, S.A., Couchman, G. “The conflict between the interventions that prevent burnout and the culture of modern capitalism: The benefits of ambivalent emotions”. [V:] The Australian and New Zealand Journal of Organisational Psychology 5, 2012: 13–24.

15. Moss, S.A., Wilson, S.G. “Ambivalent emotional states: The underlying source of all creativity?” [V:] The International Journal of Creativity and Problem Solving 24/2, 2014: 75–100.

16. Ogarkova, A. “Folk emotion concepts: Lexicalization of emotional experiences across languages and cultures”. [V:] K. Scherer, J. Fontaine, C. Soriano (eds.), Components of emotional meaning: A sourcebook. Oxford: Oxford University Press, 2013: 46–62.

17. Soriano, C. “Emotion and conceptual metaphor”. [V:] H. Flam, J. Kleres (eds.), Methods of Exploring Emotions. New York, London: Routledge, 2015: 206–214.

18. Rees, L., Rothman, N.B., Lehavy, R., Sanchez-Burks, J. “The ambivalent mind can be a wise mind: Emotional ambivalence increases judgment accuracy”. [V:] Journal of Experimental Social Psychology 49/3, 2013: 360–367.

19. Russell, J.A. “Culture and the categorization of emotions”. [V:] Psychological bulletin 110/3, 1991: 426–450.

20. Stamenov, M.I. “Ambivalence as a dialogic frame of emotions in conflict”. [V:] E. Weigand (ed.), Emotion in Dialogic Interaction. Amsterdam: John Benjamins Publishing, 2004: 183–204.

21. Tissari, H., Vanhatalo, U., Siiroinen, M. “From corpus-assisted to corpus-driven NSM explications: The case of Finnish viha (anger, hate)”. [V:] Lege artis 4/1, 2019: 290–334.

22. Underhill, J.W. Ethnolinguistics and cultural concepts: Truth, love, hate and war. Cambridge: Cambridge University Press, 2015.

23. Wierzbicka, A. Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals. Cambridge: Cambridge University Press, 1999.

24. Wilson, P., Lewandowska-Tomaszczyk, B. “Pride in British English and Polish: A cultural linguistics perspective”. [V:] F. Sharifian (ed.), Advances in Cultural Linguistics. Singapore: Springer, 2017: 373–409.