Значення іншомовних запозичень у викладанні польської мови як іноземної

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Барановська Лідія Вікторівна – магістр (слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська), асистент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна).

Листування:

Citation:

Baranovska L. The application of the borrowings in teaching Polish language as a foreign language [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2022. Vol. 44. Pp. 19-39. ISBN 966-7277-88-7

DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2022.44

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 1 грудня 2022 року

Стаття отримана: 04 жовтня 2022 року, прийнята: 18 жовтня 2022 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2022

Анотація.

У статті окреслені інтеграція слов’янських мов і тенденція до інтернаціоналізації, що спричинені активними міжмовними контактами та процесами глобалізації, проаналізовано наявні іншомовні запозичення в польській та українській мовах, запозичені з французької, італійської, німецької та англійської мов, наголошено на доречності їх використання в глоттодидактиці.

Ключові слова: польська мова, запозичення, інтернаціоналізм, словотворення, іноземна словотвірна одиниця.

THE IMPORTANCE OF FOREIGN LANGUAGE BORROWING WORDS IN TEACHING POLISH LANGUAGE AS A FOREIGN LANGUAGE

Lidiia Baranovska

Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.

Abstract

Background: The tendency to internationalization relates to the linguistic processes of globalization, which is confirmed by modern European languages, including Slavic. The research is consists of comparing lexemes of foreign origin, that are common in Ukrainian and Polish, borrowed from French, Italian, German, and English languages.

Purpose: The purpose of the analysis is to determine the part, thematic classification and meaning of borrowing words of foreign origin.

Results: Many foreign borrowing words in Polish and Ukrainian push on the feasibility of using the phenomenon of positive transfer in foreign language interference. The similar form helps to understand the meaning, strengthens the feeling of success, confidence among new vocabulary and motivates for further learning. Borrowing words are an excellent material for the development of communicative competence. The process of globalization is appeared in the language by the fact, that the number of anglicisms and the phenomenon of internationalization is noticeable in all modern Slavic languages, including Polish and Ukrainian, which is certainly worth using in the study of various lexical topics of the Polish language.

Discussion: The future perspective of research consists in studying the ways of arrival of borrowing words in new foreign-language lexical units, as well as borrowing words in Polish, whose accordances are other lexemes in the Ukrainian language.

Keywords: рolish language, borrowing words, internationalisms, word-formation, foreign word-formation units.

Vitae

Lidiia Baranovska is an assistant of the Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology, Vasyl' Stus Donetsk National University. Areas of research interests include Polish language and literature, history and culture of Poland.

Correspondence: Lidia100.vin@gmail.com; l.baranovska@donnu.edu.ua

Лінгвістчині студії

Випуск 44, 2022, с. 134-147

Значення іншомовних запозичень у викладанні польської мови як іноземної

Барановська Лідія

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 1 грудня 2022 р.

Стаття.

LS-44-9.pdf

Література

1. Загнітко, Анатолій П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни: у 4 т. Донецьк: ДонНУ, 2012.

[Zagnìtko, Anatolìj P. Slovnik sučasnoï lìngvìstiki: ponâttâ ì termìni: u 4 t. Donecʹk: DonNU, 2012.]

2. Романюк, Юлія В. „Прояви iнтернацiоналiзацiї в слов’янських мовах” [В:] Мiжнародний науковий проект з неологiї слов’янських мов. (Ред. О. Коряковцева). Седльце: Вид-во Пiдляської Академiї, 2009. 128-134.

[Romanûk, Ûlìâ V. „Proâvi internacionalizaciï v slov’ânsʹkih movah” [V:] Mižnarodnij naukovij proekt z neologiï slov’ânsʹkih mov. (Red. O. Korâkovceva). Sedlʹce: Vid-vo Pidlâsʹkoï Akademiï, 2009. 128-134.]

3. Українська мова: енциклопедія. (Ред. О. Тараненко, В. Русанівський, М. Зяблюк та ін., вид. 2-ге, випр. і доп.). Київ: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004.

[Ukraïnsʹka mova: enciklopedìâ. (Red. O. Taranenko, V. Rusanìvsʹkij, M. Zâblûk ta ìn., vid. 2-ge, vipr. ì dop.). Kiïv: Ukr. encikl. ìm. M. P. Bažana, 2004.]

4. Bajerowa, Irena. „Nowe zapożyczenia” [W:] I. Bajerowa. Zarys historii języka polskiego 1939-2000. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2003, 89-93.

5. Borejszo, Maria. Zapożyczenia włoskie we współczesnej polszczyźnie, Poznań, 2007.

6. Bralczyk, Jerzy. Nowe słowa. Warszawa: Hachette Livre Polska, 2007.

7. Dunaj, Bogusława. „Elementy obce w najnowszej leksyce polskiej”. Studia historycznojęzykowe III Rozwój polskiego systemu językowego (Red. K. Rymuta i W. R. Rzepki). Kraków, 2000, 313-318.

8. Damborskỳ, Jiri. „Wyrazy obce w języku polskim”. Poradnik Językowy/7. Warszawa, 1974, 341-355.

9. Jasińska, Agnieszka. „Zapożyczenia z języków romańskich i ich obecność w materiałach do nauki języka polskiego jako obcego”. Annales universitatis paedagogicae cracoviensis. Studia linguistica (15). Kraków, 2020, 99–109.

10. Jasińska, Agnieszka. O zapożyczeniach z języków śródziemnomorskich <https://lente-magazyn.com/o-zapozyczeniach-z-jezykow-srodziemnomorskich/> 04.10.2019.

11. Jasińska, Agnieszka. „Zapożyczenia z języków romańskich – gorsze zapożyczenia? Rola galicyzmów i italianizmów w nauczaniu języka polskiego jako obcego”. Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia De Cultura/4. Kraków, 2014, 171–179.

12. Kopaliński, Władysław. Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych z almanachem. Warszawa: Dom Wydawniczy Bellona, 2007.

13. Maćkiewicz, Jolanta. „Wyrazy międzynarodowe we współczesnym języku polskim”. [W:] Współczesny język polski (Red. J. Bartmiński). Lublin: UMCS, 2001.

14. Markowski, Andrzej. „O pojęciu i typach internacjonalizmów semantycznych”. Poradnik Językowy/2. Warszawa, 2004, 39-50.

15. Porayski-Pomsta, Józef. „Słownictwo pochodzenia obcego w Uniwersalnym słowniku języka polskiego pod redakcją S. Dubisza” [W:] Poradnik Językowy/4. Warszawa, 2006, 58-69.

16. Słownik spolszczeń i zapożyczeń (Red. Mirosław Bańko, Lidia Drabik, Lidia Wiśniakowska). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007.

17. Szafraniec, Kamil. „Internacjonalizmy i inne zapożyczenia w nauczaniu języka polskiego jako obcego”. [W:] Acta Universitatis Lodziensis. Kształcenie Polonistyczne Cudzoziemców 18. Łódź, 2011, 229-234.

18. Walczak, Bogdan. „Język polski jako nośnik kultury europejskiej”. Polonistyka/6. Kraków, 2003, 324-328.

19. Walczak, Bogdan. Między snobizmem i modą, a potrzebami języka czyli o wyrazach obcego pochodzenia w polszczyźnie. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1987.

20. Walczak, Bogdan. „Uniwersalizm czy partykularyzm? (Procesy unifikacji i dyferencjacji językowej dziś i jutro)”. [W:] Kultura – Język – Edukacja, t. 3.(Red. R. Mrózek). Katowice, 2000, 183-193.

21. Waszakowa, Krystyna. Przejawy internacjonalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2005.

22. Waszakowa, Krystyna. „Różnorodność i intensywność procesów przejmowania elementów obcych w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny”. Poradnik Językowy/6. Warszawa, 2001, 2-14.