Історія лінгвографії: багатовекторна агресивна політика «русского мира»
Додаткова інформація
Інформація про автора:
Космеда Тетяна Анатоліївна, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна).
Листування: tkosmeda@gmail.com
Пересада Єлизавета Ігорівна, аспірантка кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна).
Листування: ye.peresada@donnu.edu.ua
Citation:
Kosmeda T., Peresada Ye. Linguography history: the multi-vector aggressive policy of the «russian world» [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2023. Vol. 45. Pp. 172-184. ISBN 966-7277-88-7
DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2023.45
Історія публікації:
Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 1 червня 2023 року
Стаття отримана: 27 лютого 2023 року, прийнята: 8 квітня 2023 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 червня 2023
Анотація.
До проблематики лінгвографії входять питання, що пов’язані з русифікацією національних алфавітів, виявом асиміляторської політики Російської імперії. Зазначене проєктується й на тотальну насильницьку кирилізацію національних варіантів латиниці, що зокрема стосувалося переведення латинських алфавітів народів СРСР на російський варіант кирилиці (ХХ ст., сталінська епоха), неуспішної спроби заміни польського варіанта латиниці на російську кирилицю (друга пол. ХІХ ст., Польське королівство), а також видозміни української абетки – трансформації чи ліквідації деяких літер українського варіанта кирилиці (ХІХ – ХХ ст.). Зазначене спричинило великої шкоди національним лінгвокультурам, системам національної графіки, а також орфографії та орфоепії.
Ключові слова: алфавіт, асиміляція, варіанти латиниці, графема, насильницька кирилізація, лінгвографія, лінгвокультура, русифікація.
LINGUOGRAPHY HISTORY: THE MULTI-VECTOR AGGRESSIVE POLICY OF THE «RUSSIAN WORLD»
Tetyana Kosmeda
Department of Romano-Germanic Philology and Foreign Literature, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.
Yelyzaveta Peresada
Department of Romano-Germanic Philology and Foreign Literature, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.
Abstract
Background: In modern linguistics, special attention is paid to manifesting originality of each linguistic culture, which definitely starts with writing. The basis of writing is certain graphic systems, alphabets, letters, which are quite rightly qualified as a fundamental socio-ideological impact factor on speakers: the alphabet and letters are the first culture elements that present the "spirit of the language", the "face of the nation". Throughout the history of each national script and graphic system development, including the Slavic languages Cyrillic and Latin variants, we trace the competition between Cyrillic and Latin, as well as manifestations of the aggressive ideological language policy of the the so-called "Russian world" representatives who "occupied" not only the Ukrainian alphabet Cyrillic variant, but also the Latin alphabet national variants of the USSR (Stalin era) peoples, and also made an attempt to deprive the Poles of their Latin alphabet even during the Polish Kingdom time period (second half of the 19th century).
Purpose: In the focus of the linguography history and theory to schematically characterize the Russian Empire’s violent aggressive policy regarding the destruction of the USSR peoples’ national alphabets, which were based on the Latin alphabet; to display efforts to cyrilize the Polish variant Latin alphabet; to point out the facts of the Cyrillic alphabet Ukrainian version russification.
Results: The origin of writing research issues, the uniqueness of the different language systems graphic representation, giving preference to the Latin or Cyrillic alphabet, the violent policy of changing the national languages alphabets, lexicalization, semanticization, and pragmaticization of the alphabet letters – all these issues belong to the primordial ones, which are peculiarly manifested in different linguistic cultures and are investigated not only within the limits of linguography or (more narrowly) graphics, but also sociolinguistics, linguistic cultural studies, and pragmalinguistics.
Linguography as a complex writing study requires a detailed outline of its object and subject, a generalization of methodological principles, research tasks, methods and metalanguage, its formation history clarification, that is, a presentation of each nation’s writing development specifics, the alphabets formation and progress.
This scientific research novelty can be viewed within describing the fragments of the linguistics history, which is related to the aggressive and violent russification policy, designed to distort primarily the Ukrainian and Polish linguistic cultures through the assimilation of alphabets or their components, which we interpret as a sign of the "Russian world" ideological program.
Discussion: Writing, national graphics, the alphabet, the linguistic culture letters, national fonts and other writing parameters are a significant ideological factor influencing the nation formation and progress, because the linguistic culture symbolic signs are directly (a) reflected in the linguist’s language consciousness, (b) unite the linguistic culture members, are (c) a means of ethnic solidarity, patriotism manifestation, (d) can stimulate national mobilization. The "Russian world" ideologues promoted the change of writing in order to change the individual states policies aiming to subjugate them and comprehensively assimilate them.
We see the perspective of this research in the fact that it is necessary to expand the linguistics problematic, distinguishing in it not only such components as theory and history, but also such directions as the graphemics ideology, the graphemics psychology as well as the graphemics pragmatics.
Keywords: аlphabet, assimilation, variants of the Latin alphabet, grapheme, forced сyrillicization, linguography, linguistic culture, russification.
Vitae
Tetyana Kosmeda – Ukrainian linguist, Doctor of Philology (2001), Professor (2003, Ukraine), Titular Professor (2011, Poland), Member of the Ukrainian Studies International Association (Kyiv), Member of the French Studies International Association (Lviv), the author of 20 monographs and more than 400 research works.
Research interests: gender linguistics, discourse linguistics, linguoaxiology, linguoconceptology, linguopersonology, communicative linguistics, lexicology, lexicography, paremiology, linguagraphy, Ukrainian grammar, pragmalinguistics, sociolinguistics, ego-text theory, comparative studies of Slavic languages.
Correspondence: tkosmeda@gmail.com
Yelyzaveta Peresada – Рostgraduate student of Department of Romano-Germanic Philology and Foreign Literature, Member of the Germanic Studies Ukrainian Association (Lviv).
Research interests: linguagraphy, comparative linguistics.
Correspondence: ye.peresada@donnu.edu.ua
© Редакція Міжнародного збірника наукових праць «Лінгвістичні студії»
Лінгвістчині студії
Випуск 45, 2023, с. 172-184
Історія лінгвографії: багатовекторна агресивна політика «русского мира»
Космеда Тетяна, Пересада Єлизавета
Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 1 червня 2023 р.
Стаття.
ЛС_45_172-184.pdfЛітература
1. Білецька, О. В. «Становлення графічної лінгвістики як комплексної науки: аналітичний огляд». [В:] Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика» 9: збірник наукових праць / за редкол. В. Олексенко (гол. ред.) та ін. Херсон: ХДУ, 2013: 18–28.
[Bilets'ka, O. V. Stanovlennya hrafichnoyi linhvistyky yak kompleksnoyi nauky: analitychnyy ohlyad. [V:] Naukovyy visnyk Khersons'koho derzhavnoho universytetu. Seriya «Linhvistyka» 9: zbirnyk naukovykh prats' (za redkol. V. Oleksenko (hol. red.) ta in). Kherson: KhDU, 2013: 18–28.]
2. Булаховський, Л. А. Лінгвографія. Вибрані праці в п’яти томах. Т. 1. Загальне мовознавство. Київ: Наукова думка, 1975, 90.
[Bulakhovs'kyy, L. A. Linhvohrafiya. Vybrani pratsi v p"yaty tomakh. T. 1. Zahal'ne movoznavstvo. Kyyiv: Naukova dumka, 1975, 90.]
3. Булаховський, Л. А. Соціальні моменти розвитку графіки. Вибрані праці в п’яти томах. Т. 1. Загальне мовознавство. Київ: Наук. думка, 1975а, 280–286.
[Bulakhovs'kyy, L. A. Sotsial'ni momenty rozvytku hrafiky. Vybrani pratsi v p"yaty tomakh. T. 1. Zahal'ne movoznavstvo. Kyyiv: Nauk. dumka, 1975a, 280–286.]
4. Вихід із «русского мира»: на теренах колишнього СРСР відмовляються від кирилиці. URL https://www.radiosvoboda.org/a/29196555.html (28.11.2022).
[Vykhid iz «russkoho myra»: na terenakh kolyshn'oho SRSR vidmovlyayut'sya vid kyrylytsi. URL https://www.radiosvoboda.org/a/29196555.html (28.11.2022).]
5. Загнітко, А. П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни: у 4 т. Т. 1 : А–Й. Донецьк: ДонНУ, 2012. 402 c.
[Zahnitko, A. P. Slovnyk suchasnoyi linhvistyky: ponyattya i terminy: u 4 t. T. 1 : A–Y. Donets'k: DonNU, 2012. 402 c.]
6. Камчатнов, А. М., Николина, Н. А. Введение в языкознание: учеб. пособие для филол фак-тов ун-тов и педагог. вузов. Москва: Флинта: Наука, 2001. 232с.
[Kamchatnov, A. M., Nykolyna, N. A. Vvedenye v yazыkoznanye: ucheb. posobye dlya fylol fak-tov un-tov y pedahoh. vuzov. Moskva: Flynta: Nauka, 2001. 232 s.]
7. Космеда, Т. «Дух» літери, або буква – першоелемент лінгвокультури. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2020. 84 с.
[Kosmeda, T. «Dukh» litery, abo bukva – pershoelement linhvokul'tury. Kam"yanets'-Podil's'kyy: TOV «Drukarnya “Ruta”», 2020. 84 s.]
8. Космеда, Т. «Інтерпретація ідеологеми “українська мова” в сучасному російському мовознавстві: “мова, як і природа, не має злої волі…”» [В:] Лiнгвiстичнi студiї Linguistic Studies 38, Вінниця: ДонНУ ім. Василя Стуса, 2019, 78–84.
[Kosmeda, T. «Interpretatsiya ideolohemy “ukrayins'ka mova” v suchasnomu rosiys'komu movoznavstvi: “mova, yak i pryroda, ne maye zloyi voli…”» [V:] Linhvistychni studiyi Linguistic Studies 38, Vinnytsya: DonNU im. Vasylya Stusa, 2019, 78–84.]
9. Космеда, Т. А. «Нове семантико-прагматичне навантаження літер латиниці в період російсько-української війни». [В:] Культура слова 96, 2022, 113–130.
[Kosmeda, T. A. «Nove semantyko-prahmatychne navantazhennya liter latynytsi v period rosiys'ko-ukrayins'koyi viyny». [V:] Kul'tura slova 96, 2022, 113–130.]
10. Космеда, Т. А. «Потенціал сучасної лексикографії і прагмалінгвістики в осмисленні статусу кононативних графем». [В:] Слово и словарь 12. Харьков: Вид-во «Підручник НТУ “ХПІ”», 2011, 123–127.
[Kosmeda, T. A. «Potentsial suchasnoyi leksykohrafiyi i prahmalinhvistyky v osmyslenni statusu kononatyvnykh hrafem». [V:] Slovo y slovar' 12. Khar'kov: Vyd-vo «Pidruchnyk NTU “KhPI”», 2011, 123–127.]
11. Космеда, Т. А., Соболь, Л. І. «Графічні системи слов'янських мов: взаємовплив та прагматика». [В:] гол. ред. Л. П. Клименко. Т. 278. Філологія. Мовознавство 266, Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2016: 63– 68.
[Kosmeda, T. A., Sobol', L. I. «Hrafichni systemy slov"yans'kykh mov: vzayemovplyv ta prahmatyka». [V:] hol. red. L. P. Klymenko. T. 278. Filolohiya. Movoznavstvo 266, Mykolayiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2016: 63–68.]
12. Космеда, Т. А., Соболь, Л. І. «Сучасна українська лінгвографія: термінологічне поле». [В:] Studia Ukrainica Poznaniensia. Zeszyt VІ (red. nauk. T. Kosmeda), Poznań, 2018: 63–70.
[Kosmeda, T. A., Sobol', L. I. «Suchasna ukrayins'ka linhvohrafiya: terminolohichne pole». [V:] Studia Ukrainica Poznaniensia. Zeszyt VI. (red. nauk. T. Kosmeda), Poznań, 2018: 63–70.]
13. Німчук, В. В. «Про графіку та правопис як елементи етнічної культури: історія ґ». [В:] Мовознавство 1, 1991: 9–18.
[Nimchuk, V. V. «Pro hrafiku ta pravopys yak elementy etnichnoyi kul'tury: istoriya g». [V:] Movoznavstvo 1, 1991: 9–18.]
14. Огієнко, І. Нариси з історії української мови: система українського правопису. Канада: Вінніпег, 1990. 216 с.
[Ohiyenko, I. Narysy z istoriyi ukrayins'koyi movy: systema ukrayins'koho pravopysu. Kanada: Vinnipeh, 1990. 216 s.]
15. Огієнко, І. Рідна мова / yпоряд., авт. передмови та коментарів М. С. Тимошик. Київ: Наша культура і наука, 2010. 436 с.
[Ohiyenko, I. Ridna mova / yporyad., avt. peredmovy ta komentariv M. S. Tymoshyk. Kyyiv: Nasha kul'tura i nauka, 2010. 436 s.]
16. Півторак Г. П. Ґ – п'ята літера українського алфавіту. Українська мова: Енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія, 2000. С. 118.
[Pivtorak H. P. G – p"yata litera ukrayins'koho alfavitu. Ukrayins'ka mova: Entsyklopediya. Kyyiv : Ukrayins'ka entsyklopediya, 2000. S. 118.]
17. Пересада, Є. «Варіанти української латиниці: історичний екскурс». [В:] Альманах „Българска украинистика” 10. София: Университетско издателство „Св. Климент Охридски”, 2021: 145–152.
[Peresada, Ye. «Varianty ukrayins'koyi latynytsi: istorychnyy ekskurs». [V:] Al'manakh „Bъlharska ukraynystyka” 10, Sofyya: Unyversytet·sko yzdatelstvo „Sv. Klyment Okhrydsky“, 2021: 145–152.]
18. Пересада, Є. «Використання латинської графіки в українськомовному просторі». [В:] Opera Slavica: Slavistické rozhledy. Брно, 2022, 25–39.
[Peresada, Ye. «Vykorystannya latyns'koyi hrafiky v ukrayins'komovnomu prostori». [V:] Opera Slavica: Slavistické rozhledy. Brno, 2022: 25–39.]
19. Сімович, В. В. Йосиф Їречек і українська мова. Праці: у двох томах. Л. Ткач (упоряд.). Т. 1: Мовознавство. Чернівці: Книги – XXI, 2005, 73–122 с.
[Simovych V. V. Yosyf Yirechek i ukrayins'ka mova. Pratsi: u dvokh tomakh. L. Tkach. (uporyad.). T. 1: Movoznavstvo. Chernivtsi: Knyhy – XXI, 2005, 73–122 s.]
20. Сімович, В. В. Літери і політика. Праці: у двох томах. Л. Ткач (упоряд.). Т. 1: Мовознавство. Чернівці: Книги – XXI, 2005а, 216–223 с.
[Simovych V. V. Litery i polityka. Pratsi: u dvokh tomakh. L. Tkach (uporyad.). T. 1: Movoznavstvo. Chernivtsi: Knyhy – XXI, 2005a, 216–223 s.]
21. Сиесс-Кжишковский Cт. Гражданский шрифт для польского языка. Эпизод из истории просвещения в Королевстве Польском. URL: https://web.archive.org/web/20160709195326/http://www.aboutbooks.ru/files/jornal_maintenance/200807/140201321f917b6e9adf4de364365003.pdf (23.12.2022).
[Syess-Kzhyshkovskyy Ct. Hrazhdanskyy shryft dlya pol'skoho yazыka. Эpyzod yz ystoryy prosveshchenyya v Korolevstve Pol'skom. URL: https://web.archive.org/web/20160709195326/http://www.aboutbooks.ru/files/jornal_maintenance/200807/140201321f917b6e9adf4de364365003.pdf (23.12.2022).]
22. Словник UA. URL: 2005–2022 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9A%D0%98%D0%A0%D0%98%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF (28.11.2022).
[Slovnyk UA. URL 2005–2022 https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9A%D0%98%D0%A0%D0%98%D0%9B%D0%86%D0%97%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%AF (28.11.2022).]
23. Соболь, Л. І. Явище семантизації графем української лінгвокультури та їхня прагматика: дис. … канд. філол. наук : Харків, 2016. 261 с.
[Sobol', L. I. Yavyshche semantyzatsiyi hrafem ukrayins'koyi linhvokul'tury ta yikhnya prahmatyka: dys. … kand. filol. nauk : Kharkiv, 2016. 261 s.]
24. Степаненко, М. І. «Історія української літери Ґ». [В:] Слов'янський збірник 1. Слов'янський клуб м. Полтава. Полтава, 2002, 149–160.
[Stepanenko, M. I. «Istoriya ukrayins'koyi litery G». [V:] Slov"yans'kyy zbirnyk 1. Slov"yans'kyy klub m. Poltava. Poltava, 2002, 149–160.]
25. Ткаченко, О. Мова і національна ментальність (Спроба сучасного синтезу). Київ: Грамота, 2006. 240 с.
[Tkachenko, O. Mova i natsional'na mental'nist' (Sproba suchasnoho syntezu. Kyyiv: Hramota, 2006. 240 s.]
26. Успенский, Б. А. Историко-филологические очерки. Москва: Языки славянськой культуры, 2004. 176 с.
[Uspenskyy, B. A. Ystoryko-fylolohycheskye ocherky. Moskva: Yazыky slavyans'koy kul'turы, 2004. 176 s.]
27. Фаріон, І. Д. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (науково-навчальне видання). Вид. 2-ге, доп. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 336 с.
[Farion, I. D. Movna norma: znyshchennya, poshuk, vidnova (naukovo-navchal'ne vydannya). Vyd. 2-he, dop. Ivano-Frankivs'k: Misto NV, 2010. 336 s.]
28. Фаріон, І. Д. «Ну що б, здавалося, слова…». Літературний Львів. Львів, 2005: 19–21.
[Farion, I. D. «Nu shcho b, zdavalosya, slova…». Literaturnyy L'viv. L'viv, 2005: 19–21.]
29. Франко, І. Азбучна війна в Галичині 1859 р. Зібрання творів: у 50 т. Т. 47: Історичні праці (1898–1913). Київ: Наукова думка, 1986, 549–650 с.
[Franko, I. Azbuchna viyna v Halychyni 1859 r. Zibrannya tvoriv: u 50 t. T. 47 : Istorychni pratsi (1898–1913). Kyyiv: Naukova dumka, 1986. 549–650 s.]
30. Шашкевич, М. Азбука і абецадло. Письменники Західної України 30–50-х років XIX ст. Київ: Наукова думка, 1965. 652 с.
[Shashkevych, M. Azbuka i abetsadlo. Pys'mennyky Zakhidnoyi Ukrayiny 30–50-kh rokiv XIX st. Kyyiv: Naukova dumka, 1965. 652 s.]
31. Штекенброк, А. «Лингвонационализм. Языковая рефлексия как посредник коллективной самоидентификации в Германии (1617–1945) (выдержки из книги)». [В:] От лингвистики к мифу: Лингвистическая культурология в поисках «этнической семантики» А. В. Павлова (сост.). СПб.: Антология, 2013, 62–94.
[Shtekenbrok, A. «Lynhvonatsyonalyzm. Yazыkovaya refleksyya kak posrednyk kollektyvnoy samoydentyfykatsyy v Hermanyy (1617–1945) (vыderzhky yz knyhy)». [V:] Ot lynhvystyky k myfu: Lynhvystycheskaya kul'turolohyya v poyskakh «эtnycheskoy semantyky»: (sost.) A. V. Pavlova. SPb.: Antolohyya, 2013, 62–94.]