Грецизми в українській та польській мовах: ідеографічний та лінгводидактичний аспекти

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Барановська Лідія Вікторівна, магістр (слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – польська), асистент кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна).

Листування: Lidia100.vin@gmail.com; l.baranovska@donnu.edu.ua

Citation:

Baranovska L. Grecisms in ukrainian and polish: ideographic and linguodidactic aspects [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2023. Vol. 46. Pp. 76-84. ISBN 966-7277-88-7

DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2023.46

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 1 листопада 2023 року

Стаття отримана: 25 вересня 2023 року, прийнята: 18 жовтня 2023 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 листопада 2023

Анотація.

Статтю присвячено виокремленню, ідеографічному опису, розкриттю лінгводидактичного значення численних лексичних запозичень грецького походження в сучасних польській та українській мовах. Виокремлено та обраховано лексичні запозичення з грецької мови зі спільною для польської / української мов семантикою; прокоментовано етимологію цих грецизмів; описано домінантні лексико-семантичні групи лексичних запозичень з грецької мови; аргументовано доцільність їх використання у процесі викладання польської мови як іноземної.

Ключові слова: грецизм, лексичне запозичення, польська мова, українська мова, лінгводидактика.

GRECISMS IN UKRAINIAN AND POLISH: IDEOGRAPHIC AND LINGUODIDACTIC ASPECTS

Lidiia Baranovska

Department of General and Applied Linguistics and Slavic Philology, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.

Abstract

Background: Greek had a huge impact on the development of Slavic languages. Many terms and internationalisms are borrowed from this language. The large number of scientific terms borrowed from Greek is the result of the intensive development of science in many fields of knowledge. The article is devoted to the identification, ideographic description, and disclosure of the linguistic didactic significance of numerous lexical borrowings of Greek origin in modern Polish and Ukrainian languages.

Purpose: Greek borrowing words are an integral part of both Polish and Ukrainian world views. The source represents 87 Greekisms (0.5% of the total vocabulary), of which the most numerous group is represented by «scientific terms» (46 lexemes), including the most numerous literary and general scientific terminology, "Medicine" (15) and "Human" (10). The borrowed vocabulary has been modified only in a small-scale part.

So, there is a significant group of common vocabulary in both languages with a source in Greek. Greek borrowing words in Polish and Ukrainian suggests the expediency of using the phenomenon of positive transfer in foreign language interference. The similar form helps to understand the meaning, strengthens the feeling of success, confidence among new vocabulary, and motivates further learning. Borrowing words is excellent material for the development of communicative competence.

Results: The purpose of the analysis is to determine the part, thematic classification and meaning of borrowing words of foreign origin.

Discussion: The prospect of the research is to study the etymology of foreign language borrowings, their morphological and phonetic adaptation in each language, and composites with Greek morphemes.

Keywords: Greekism, lexical borrowing, Polish language, Ukrainian language, linguistic didactics.

Vitae

Lidiia Baranovska is an assistant of the Department of General and Applied Linguistics and Slavic Philology, Vasyl' Stus Donetsk National University. Areas of research interests include Polish language and literature, history and culture of Poland.

Correspondence: Lidia100.vin@gmail.com; l.baranovska@donnu.edu.ua

Лінгвістчині студії

Випуск 46, 2023, с. 76-84

Грецизми в українській та польській мовах: ідеографічний та лінгводидактичний аспекти

Барановська Лідія

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 20 листопада 2023 р.

Стаття.

ЛС_46_76-84.pdf

Література

1. Барановська, Л. В. «Значення іншомовних запозичень у викладанні польської мови як іноземної» [B] Лінгвістичні студії / Linguistic Studies 44, 2022: 134–147.

[Baranovs’ka, L. V. «Znachennya inshomovnykh zapozychen’ u vykladanni pol’s’koyi movy yak inozemnoyi». [V] Linhvistychni studiyi / Linguistic Studies 44, 2022: 134–147.]

2. Загнітко, А. П. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни: у 4 т. Донецьк: ДонНУ, 2012.

[Zahnitko, A. P. Slovnyk suchasnoyi linhvistyky: ponyattya i terminy: u 4 t. Donets’k: Donnu, 2012.]

3. Пономарів, О. Грецизм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. Київ: Українська енциклопедія, 2000.

[Ponomariv, O. Hretsyzm // Ukrayins’ka mova : entsyklopediya / NAN Ukrayiny, Instytut movoznavstva im. O. O. Potebni, Instytut ukrayins’koyi movy ; red. V. M. Rusanivs’kyy [ta in.]. Kууіv: Ukrayins’ka entsyklopediya, 2000.]

4. Пономарів, О. Д. «Специфічна українська лексика грецького походження». [В] Мовознавство 5, 1973.

[Ponomariv, O. D. «Spetsyfichna ukrayins’ka leksyka hrets’koho pokhodzhennya». [V] Movoznavstvo 5, 1973.]

5. Behrendt-Bartkowska, Sonia. „Morfologiczna adaptacja zapożyczeń greckich” URL: http://kwartjez.amu.edu.pl/teksty/teksty2014_2_18/Behrendt.pdf

6. Markowski, Andrzej. „O pojęciu i typach internacjonalizmów semantycznych”. [W:] Poradnik Językowy/2. Warszawa, 2004, 39–50.

7. Szafraniec, Kamil. „Internacjonalizmy i inne zapożyczenia w nauczaniu języka polskiego jako obcego”. [W:] Acta Universitatis Lodziensis. Kształcenie Polonistyczne Cudzoziemców / 18. Łódź, 2011, 229-234.

8. Słownik spolszczeń i zapożyczeń (Red. Mirosław Bańko, Lidia Drabik, Lidia Wiśniakowska). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007.

9. Waszakowa, Krystyna. Przejawy internacjonalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2005.

Page updated

Google Sites

Report abuse