Лінгвістичні студії - Соціолінгвальний контекст життєтворчости Лесі Українки

Соціолінгвальний контекст життєтворчости Лесі Українки

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Фаріон Ірина Дмитрівна – доктор філологічних наук, доцент, професор катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна).

Коло наукових зацікавлень: діахронна соціолінгвістика, лінгвопермонологія, історія мови, культура мови, ономастика.

Листування: iryna.farion@gmail.com

Citation:

Farion, I. Sociolingual Context Of The Creative Life Of Lesia Ukrainka [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2021. Vol. 41. Pp. 310-319. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2021.41.31

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 01 травня 2021 року

Стаття отримана: 13 лютого 2021 року, прийнята: 01 березня 2021 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 травня 2021 року

Анотація.

У статті розкрито мовно-національний світогляд Лесі Українки в соціолінгвальному контексті. Матеріал структуровано за основною проблематикою: мовно-національне виховання, мова як філологія, мова як політика. Проаналізовано ставлення письменниці до зовнішньої суспільно-політичної історії мови та її внутрішнього розвитку. Проведено паралелі з формуванням сучасного мовно-національного світогляду, що мав би ґрунтуватися на мовних стратегіях Лесі Українки.

Ключові слова: Леся Українка, лінгвоперсонологія, мовно-національний світогляд, соціолінгвальний контекст, мова як філологія, мова як політика

SOCIOLINGUAL CONTEXT OF THE CREATIVE LIFE OF LESIA UKRAINKA

Iryna Farion

Depatment of Ukrainian language National University «Lviv Polytechnic», Lviv, Ukraine

Abstract

Background: The current conditions of decolonization of scientific discourse, in particular, linguistic personology, require the analysis of significant literary figures in a sociolingual context. Lesia Ukrainka as an outstanding writer, translator and polyglot, socio-political figure in the revealing of this issue occupies a decisive place.

Purpose: The purpose of our study on the basis of epistolary heritage and other certain sources to reveal the linguistic and national worldview of Lesia Ukrainka against the background of socio-political circumstances.

Results: The turn of the 20th century is not only the era of the final elaboration of the common-literary standard of the Ukrainian language, but distinctly bitter conflict between language and society, society and the individual in the divided and occupied parts of Ukraine. We investigated the problem in three main contexts: early language education, language as philology (study of foreign languages, translation, reception of internal and structural linguistic phenomena: from phonetics and spelling to lexical-semantic processes in appellatives and onyms and culture of language), language as politics (reception of the Ukrainian language status in the divided and occupied parts of Ukraine).

Discussion: The colonial socio-political circumstances of Lesia Ukrainka’s life only strengthened her sense of linguistic and national ego. Mastering foreign languages not only failed to shake the native language priority, but on the contrary, made it a national core. The criterion of all the surrounding processes was their usefulness for the Ukrainian national cause with a simple intrinsic motivation: “…we are called simply Ukrainians, because we are like that”. The researched issues comply with the modern interpretation of the linguistic and national worldview and antagonistic socio-political processes.

Keywords: Lesia Ukrainka, linguistic and national worldview, sociolinguistic context, language as philology, language as politics, linguistic personology.

Vitae

Iryna Farion is Doctor of Philology, Professor of Depatment of Ukrainian language National University «Lviv Polytechnic». Her areas of research include diachronic sociolinguistics, linguistic personology, history of language, culture of language, onomastics.

Correspondence: iryna.farion@gmail.com.

Лінгвістчині студії

Випуск 41, 2021, с. 310-319

Соціолінгвальний контекст життєтворчости Лесі Українки

Фаріон Ірина

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 01 травня 2021 року

Стаття.

LS-41-31.pdf

Література

Богдан, Світлана. «Справа ірландської мови» Френсіса Фегі й українська соціолінгвістика початку ХХ століття». Українська мова. 1, 2018: 74–84.

[Bohdan, Svitlana. «Sprava irlandskoi movy» Frensisa Fehi y ukrainska sotsiolinhvistyka pochatku KhKh stolittia». Ukrainska mova 1, 2018: 74–84]

Горинь, Василь. Іван Франко і Леся Українка. Львів: Інститут українознавства, 1998.

[Horyn, Vasyl. Ivan Franko i Lesia Ukrainka. Lviv: Instytut ukrainoznavstva, 1998.]

Денисюк, І., Скрипка, Т. Дворянське гніздо Косачів. Львів: Академічний експрес, 1999.

[Denysiuk, I., Skrypka, T. Dvorianske hnizdo Kosachiv. Lviv: Akademichnyi ekspres, 1999.]

Донцов, Дмитро. «Леся Українка». Літературна есеїстика. Дрогобич: Відродження, 2010, 37–39.

[Dontsov, Dmytro. «Lesia Ukrainka». Literaturna eseistyka. Drohobych: Vidrodzhennia, 2010, 37–39]

Донцов, Дмитро. «Мати Лесі Українки (Олена Пчілка)». Дві літератури нашої доби. Львів, 1991, 154–175.

[Dontsov, Dmytro. «Maty Lesi Ukrainky (Olena Pchilka)». Dvi literatury nashoi doby. Lviv, 1991, 154–175]

Іваненко, В. Г. «Леся Українка про мовну культуру».

˂http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine40-11.pdf˃ 17.01.21

[Ivanenko, V. H. «Lesia Ukrainka pro movnu kulturu»

˂http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine40-11.pdf˃ 17.01.21]

Косач-Кривинюк, О. Леся Українка: Хронологія життя і творчости. Нью Йорк, 1970.

[Kosach-Kryvyniuk, O. Lesia Ukrainka: Khronolohiia zhyttia i tvorchosty. Niu York, 1970.]

Мацько, Любов, Сидоренко, Олеся. «Мовотворчість Лесі Українки». Дивослово. 3. 2002: 14–16.

[Matsko, Liubov, Sydorenko, Olesia. «Movotvorchist Lesi Ukrainky». Dyvoslovo 3. 2002: 14–16]

Мороз, М. О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. К.: Наукова думка, 1992.

[Moroz, M. O. Litopys zhyttia ta tvorchosti Lesi Ukrainky. K.: Naukova dumka1992.]

Скрипка, Т. Родові гнізда Драгоманових–Косачів: їх устрій та культура. Київ: Темпора, 2013.

[Skrypka, T. Rodovi hnizda Drahomanovykh–Kosachiv: yikh ustrii ta kultura. Kyiv: Tempora, 2013.]

Словарь української мови / Упоряд. з додатком влас. матеріалу Б. Грінченко. К., 1907–1909. Т. 1–4.

[Slovar ukrainskoi movy / Uporiad. z dodatkom vlas. materialu B. Hrinchenko. K., 1907–1909. T. 1–4].

Словник української мови: В 11-и томах. К.: Наукова думка, 1970–1980.

[SUM: Slovnyk ukrainskoi movy: V 11-y tomakh. K.: Naukova dumka, 1970–1980]

Фаріон, Ірина. «Костомаров у битві з Валуєвим». Дивослово. 9. 2017: 42–46.

[Farion, Iryna. «Kostomarov u bytvi z Valuievym». Dyvoslovo. 9. 2017: 42–46]

Франко, Іван. «Народники і марксисти». Будівничий української державності. Хрестоматія політологічних статей Івана Франка. Упорядник Дмитро Павличко. К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006, 296–300.

[«Narodnyky i marksysty». Budivnychyi ukrainskoi derzhavnosti. Khrestomatiia politolohichnykh statei Ivana Franka. Uporiadnyk Dmytro Pavlychko. K.: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» 2006, 296–300]

Фегі, Френсис. «Справа ірландської мови». Переклад Лесі Українки. ˂ https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/IrishLang.html˃ 18.01.2021.

Fehi, Frensys. «Sprava irlandskoi movy». Pereklad Lesi Ukrainky ˂ https://www.l-ukrainka.name/uk/Transl/IrishLang.html˃ 18.01.2021.

List of Sources

Українка, Леся. Листи (1876–1897). Т. 10. Листи (1898–1902). Т.11. Листи (1903–1913). Т. 12. Зібр. творів у 12 т. К.: Наукова думка, 1978–1979.

[Ukrainka, Lesia. Lysty (1876–1897). T. 10. Lysty (1898–1902). T.11. Lysty (1903–1913). T. 12. Zibr. tvoriv u 12 t. K.: Naukova dumka, 1978–1979]