Кличний відмінок як мовний індикатор увічливої адресатності

Додаткова інформація

Інформація про автора:


Болотнікова Алла Петрівна – кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (м. Полтава, Україна).

Коло наукових зацікавлень: функціональна лінгвістика, лінгвістика тексту, лінгвопрагматика.

Листування: a.p.bolotnikova@gmail.com


Гунченко Юлія Вікторівна – старший викладач кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (м. Полтава, Україна).

Коло наукових зацікавлень: перекладознавство, термінологічні студії, лінгвопрагматика.

Листування: yuliyagunchenko@gmail.com

Citation:

Bolotnikova, А, Hunchenko, Yu. Functional Categorical Number of Nouns : Typology and Parameters [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2020. Vol. 40(2). Pp. 25-33. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.2.3

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття отримана: 30 вересня 2020 року, прийнята: 15 жовтня 2020 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Анотація.

У статті розглянуто комунікативно-прагматичні особливості вживання кличного відмінка як мовного індикатора вираження категорії ввічливості в українській мові. Доведено, що кличний відмінок виражає значення привернення й підтримання уваги. Обґрунтовано вживання кличного відмінка, зумовленого реалізацією стратегій позитивної й негативної ввічливості та комунікативно-прагматичними пресупозиціями. Окреслено, що кличний відмінок є особливим засобом репрезентації адресата: демонстрування поваги та респекту, а також солідарності, паритетності, доброзичливості, щирості, емоційності та інтимності.

Ключові слова: кличний відмінок, категорія ввічливості, пресупозиція, гоноративні адресиви, партикулярні адресиви.



VOCATIVE AS A LANGUAGE INDICATOR OF POLITE ADRESSIVENESS

Alla Bolotnikova

Department of General Linguistics and Foreign Languages, National University “Yuri Kond-ratyuk Poltava Polytechnic”, Poltava, Ukraine.

Yuliia Hunchenko

Department of General Linguistics and Foreign Languages, National University “Yuri Kond-ratyuk Poltava Polytechnic”, Poltava, Ukraine.

Abstract

Background: Language indicators represent various patterns of speech acts, including voca-tive. Analysis of the substantive indication of targeting, expressed by vocative is a promising topic for research.

Purpose: The purpose of the article is to analyze the specifics of vocative use as an indicator of polite addressability expression.

Results: The article considers the communicative and pragmatic features of the use vocative as a linguistic indicator of the expression of the politeness category in the Ukrainian language. It is proved that the vocative expresses the importance of attracting and maintaining attention. The authors emphasize the ability of the speaker to control the communicative process through the vocative, implementing a pragmatic strategy of influencing the intellectual, volitional and emotional spheres of the addressee. The use of the vocative due to implementation of strategies of positive and negative politeness and communicative-pragmatic presuppositions is substantiated. It is emphasized that vocative is a special means of representation of the addressee: demonstration of respect and esteem, as well as solidarity, parity, friendliness, sincerity, emotionality and intimacy.

Discussion: Communicative-pragmatic analysis of language indicators of expression of polite addressability allows to include addresses to language universals, which are regulated by social norms, national and cultural affiliation.

Keywords: vocative, politeness category, presupposition, honorary addressives, particular ad-dressives.

Vitae. Alla Bolotnikova is a Candidate of Philology, Head of Department of General Linguis-tics and Foreign Languages at National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”. Her areas of research interests include functional linguistics and text linguistics.

Correspondence: a.p.bolotnikova@gmail.com.

Vitae. Yuliia Hunchenko is a Senior Lecturer of Department of General Linguistics and For-eign Languages at National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”. Her areas of research interests include functional linguistics and text linguistics.

Correspondence: yuliyagunchenko@gmail.com.

© Редакція Міжнародного збірника наукових праць «Лінгвістичні студії»

Лінгвістчині студії

Випуск 40(1), 2020, с. 25-33

Кличний відмінок як мовний індикатор увічливої адресатності

Болотнікова Алла, Гунченко Юлія

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття.

LS-40-2-03.pdf

Література

1. Баландіна Н. Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті: монографія. Київ: АСМІ, 2002. 332 с.

2. Безпояско О. К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз) / відп. ред.: Й. Ф. Андерш; АН Української РСР; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наукова думка, 1991. 171 с.

3. Болотнікова А. П. Граматичні індикатори вираження категорії ввічливості в українській мові: дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Запоріжжя, 2018. 257 с.

4. Вихованець І. Р. Система відмінків української мови. Київ: Наукова думка, 1987. 231 с.

5. Гольдин В. Е. Этикет и речь. Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1978. 112 с.

6. Есперсен О. Философия грамматики / пер. с англ. Москва: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.

7. Карасик В. И. Язык социального статуса. Москва: Ин-т языкознания РАН; Волгоград-ский государственный педагогический институт, 1992. 330 с.

8. Костусяк Н. М., Межов О. Г. Семантико-синтаксичні ознаки кличного відмінка. ХІІ Между¬народная конференция по функциональной лингвистике «Функционализм как основа лингвистических исследований»: сб. научн. докладов, Ялта, 3–7 октября, 2005 г. Симферополь, 2005. С. 159–161.

9. Миронюк О. М. Історія українського мовного етикету. Звертання. Київ: Логос, 2006. 167 с.

10. Радевич-Винницький Я. К. Етикет і культура спілкування: навч. посіб. Львів: СПОЛОМ, 2001. 224 с.

11. Рыжова Л. П. Речевой этикет и языковая норма. Языковое общение: единицы и регуляти-вы: межвузовский сб. науч. трудов / Калининский гос. ун-т. Калинин, 1987. С. 52–57.

12. Скаб М. С. Семантико-синтаксичні функції українського вокатива. Мовознавство. 1987. № 5. С. 62–65.

13. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. Київ: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 398 с.

14. Шинкарук В. Д. Категорії модусу і диктуму в структурі речення: монографія. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.

15. Ożóg K. Zwroty grzecznościowe współczesnej Polszczyzny mówionej (na materiale języka mówionego mieszkańców Krakowa). Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego CM XIII. Prace Językoznawcze. Zeszyt 98. Kraków, 1990. 92 s.