Лінгвістичні студії - Кількісні параметри питомих і запозичених термінів у галузі журналістики

Кількісні параметри питомих і запозичених термінів у галузі журналістики

Додаткова інформація

Інформація про автора:

Дащенко Наталія Левкіна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль, Україна).

Коло наукових зацікавлень: лексикологія, лінгвостилістика, редагування наукових і журналістських текстів, культура мови.

Листування: nataladash@gmail.com

Citation:

Dashchenko, N. Quantitative Parameters of Specific and Borrowed Terms in the Journalism Industry [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2020. Vol. 40(1). Pp. 130-140. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.1.11

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття отримана: 30 серпня 2020 року, прийнята: 08 вересня 2020 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Анотація.

Проведено послідовну вибірку термінів журналістики з галузевого словника-довідника І. Михайлина задля визначення частки питомих і запозичених понять. На основі кількісного методу встановлено їх співвідношення за походженням. З’ясовано, що й однослівні (прості і складні), й багатослівні (прості й ускладнені) професійні терміни складаються переважно із запозиченого мовного матеріалу. Висловлено припущення, що сучасний пришвидшений темп журналістської діяльності характеризується накопиченням запозичень, до яких фахове сере-довище не встигає запропонувати українські відповідники. Зроблено висновок, що вітчизня-ним фахівцям варто зосереджувати більше уваги на адаптації запозичень до рідномовної термінологічної системи.

Ключові слова: термін, термінологія журналістики, структура терміна, походження лексики, питомі слова, запозичена лексика.

QUANTITATIVE PARAMETERS OF SPECIFIC AND BORROWED TERMS IN THE JOURNALISM INDUSTRY

Nataliia Dashchenko

Department of Journalism, Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University,

Ternopil, Ukraine

Abstract

Background: The tendency towards the internationalization of vocabulary and the dynamics of the journalistic terminology make the study of lexicographically fixed branch concepts relevant in terms of interlingual relationships in the structure of terms. This approach will help to determine the state of the vocabulary fixation of phenomena and processes of journalism by native language and borrowed language resources.

Purpose: The purpose of the article is to analyze the terminological composition of Ukrainian journalism according to linguistic origin in order to determine the proportion of specific and borrowed concepts.

The methodology of the study includes a consistent sampling of journalism terms from I. Mykhailyn sectoral dictionary and a semantic, structural and quantitative method for their elaboration.

Results: Formed professional language of journalism structurally consists of one, two, three-word terms, rarely – formations of four or five components. Most simple and complicated word combinations have a combined structure in terms of origin. A quantitative analysis of journalism terms based on a consistent sample of industry vocabulary (a total of 1192 words) shows a significant preponderance of borrowed linguistic material – 584 concepts (48,99%), a significant number of combined and hybrid entities – 444 (37,25%), and a relatively small number of concepts having exclusively Ukrainian origin, – 164 (13,76%).

The novelty is to study the terms of journalism from the point of view of the origin of the linguistic material involved in forming the conceptual environment of the industry.

The practical importance is associated with the need to develop a critical approach to terminological borrowing in the professional language of journalists.

Conclusions: The current accelerated pace of media activity is characterized by the accumulation of borrowings to which the professional environment does not have time to offer Ukrainian correspondents. This tendency actualizes the problem of excessive saturation with borrowing not only of the professional terminology of journalism, but also of the modern Ukrainian language in general. Therefore, domestic specialists should focus more on their adaptation to the mother-tongue terminology system.

Keywords: term, term structure, journalism terminology, vocabulary origin, specific words, borrowed vocabulary.

Vitae

Nataliia Dashchenko – сandidate of philological sciences, associate Professor of the Department of Journalism, Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University. Areas of research interests include – lexicology, linguistic stylistics, editing of scientific and journalistic texts, language culture.

Correspondence: nataladash@gmail.com

Лінгвістчині студії

Випуск 40(1), 2020, с. 120-129

Кількісні параметри питомих і запозичених термінів у галузі журналістики

Дащенко Наталія

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття.

LS-40-1-06.pdf

Література

1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : підручник. Київ : Либідь, 1993. 365 с.

2. Гонтар М. О. Українська терміносистема журналістики: формування, структурна організація та функціонування : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України, Ін-т укр. мови. Київ, 2011. 19 с.

3. Гоян В. В. Термінологічні концепти телебачення в сучасній теорії журналістики: роздуми й коментарі. Наукові записки Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2006. Вип. 25. С. 179–183.

4. Зоря Г. Склад і основні джерела формування української журналістської термінології. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2006. Вип. 14. С. 21–26.

5. Зоря Г. Терміни журналістики: джерела формування та способи творення. Комунікативно-мовні процеси в сучасному медіапросторі. Мова. Суспільство. Журналістика : матер. ХІІІ міжнарод. наук.-практ. конф. з проблем функціонування і розвитку української мови / за ред. В. Різуна. Київ : Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, 2008. С. 99–104.

6. Зоря Г. Типологічні аспекти системності сучасної української масмедійної термінології. Проблеми української термінології : збірник наукових праць учасників XI Міжнародної наукової конференції (Львів, 1–2 жовтня 2010 р.). Львів, 2010. С. 97–99.

7. Матвєєва С. А. Формування термінологічного апарату інтернет-журналістики. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Філологічні науки. Луганськ : Альма-матер, 2013. Вип. 9 (268), ч. ІІ. С. 15–20.

8. Михайлин І. Л. Журналістика. Словник-довiдник. Київ : Академвидав, 2013. 317 с.

9. Орлова Н. В. Умови формування українського журналістикознавства та його наукової мови. Обрії друкарства. Київ, 2018. № 1 (6). С. 141–150.

10. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство : підручник. Львів : Світ, 1994. 216 с.

11. Різун В. Зауваги до основних термінів масової комунікації. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 14–17.

12. Скотникова Т. Термінологія журналістикознавства і галузеві терміносистеми. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 24–25.

13. Тимошик М. По-модньому, отож, не по-нашому? (про тривожні тенденції у українському термінотворенні і байдужість наукового загалу до цієї проблеми). Інтернет-сторінка ТК СНТТ [Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології]. 2009. URL : http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Work/TK_tymoshyk.htm (дата звернення: 10.06.2020).

14. Хоменко І. Семантика термінології сучасного радіомовлення. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Журналістика. Київ, 2014. Вип. 21. С. 18–21.