Стаття.

Божена Зінкевич-Томанек

УДК 811.161.2(438)

КРАКІВСЬКА УКРАЇНІСТИКА ‒ ВЧОРА І СЬОГОДНІ

У статті представлено історію і сьогодення краківської україністики. Описано наукові зацікавлення працівників Кафедри україністики Ягеллонського університету, організовані кафедрою конференції та інші україністичні заходи, а також контакти як з польськими, так і закордонними університетами.

Ключові слова: Інститут східнослов’янської філології Ягеллонського університету, україністика – літературознавство, мовознавство, україністичні заходи, контакти та міжнародна співпраця.

У науковому середовищі Кракова вже у давнину знайшло вияв багатостороннє зацікавлення південно-східним реґіоном слов’янського світу, тобто українською літературою, мовою та загально культурою. Першим ученим, який у краківському середовищі досліджував східнослов’янські мови, був Люціан Маліновський ‒ основоположник краківської славістики, засновник першого на польських землях Слов’янського Семінару, який 130 років тому, у 1886-87 навчальному році читав курс порівняльної граматики російської і української мов.

Велику роль у розвитку краківського слов’янознавства відіграли університетські викладачі, дослідники та популяризатори знання про східних слов’ян, у тому числі, якщо не перш за все про Україну: Йозеф Третяк, Мар’ян Здзєховський, Тадеуш Станіслав Ґрабовський, Юзеф Ґоломбек ‒ видатні знавці усіх східнослов’янських літератур та їх зв’язків з польською культурою. Відносно недовго (у 1897-1900 роки) лекції з української літератури читав Кирило Студинський, а з 1901 року своєрідним продовженням цих занять стали лекції Богдана Лепкого, великого українського письменника і поета, який більше сорока років провів у Кракові, викладаючи спочатку в гімназії, згодом працюючи в університеті лектором української мови, а після Першої світової війни ‒ професором української літератури. Всім, хто цікавиться життям і творчістю Богдана Лепкого, відомо, що популярний вірш-пісню „Чуєш, брате мій” написав поет саме у Кракові, висловлюючи свою тугу за рідним золотим Поділлям. Богданові Лепкому, який помер у липні 1941 р. у Кракові і похований на краківському Раковицькому цвинтарі, присвячено меморіальну дошку на одному з будинків філологічного факультету Ягеллонського університету.

Відродження польської держави у 1918 році створило нові можливості для розвитку польської науки. У 1925 році під керівництвом професора Казимєжа Нітша в університеті організується Слов’янська Студія, до складу якої увійшли, крім колишніх кафедр слов’янської філології і кафедри польської мови, також нові кафедри: м. ін. кафедра російської літератури та кафедра руських мов, яку очолив видатний мовознавець Iван Зілинський. Суттєвий якісний злам у царині україністики, зокрема українського мовознавства, відбувся в 30-ті роки ХХ століття значною мірою завдяки Тадеушу Лєру-Сплавінському, одному з найбільших польських славістів, який свої праці присвятив „малоруській фонетиці”, „співвідношенню споріднень руських мов”, себто значною мірою українській мові. У краківській Слов’янській Студії, де почав діяти з 1929 р., він організував колектив славістів ‒ дослідників східнослов’янських мов.

Після Другої світової війни у 1946 році до Кракова приїхав професор Львівського університету Ян Янів, який став керувати Семінаром руських мов, згодом 1951 року перетвореним на кафедру східнослов’янських мов. Його учні - Вєслав Вітковський, Лєшек Шнайдер, Моніка Дідякін-Лімінґ, Адам Вандас, Януш Ріґер ‒ у рамках східнослов’янського мовознавства зайнялися перш за все українською мовою. Наукові зацікавлення свого вчителя найплідніше продовжує і розвиває Вєслав Вітковський, видатний польський славіст, у доробку якого велику частину складають українистичні роботи, зокрема з лексикографії і історичної лексикології. Питанням історії української мови присвятив проф. Вєслав Вітковський ряд своїх статей і популярно-наукових праць про українську мову, а також нарис історії української мови у колективній монографії, присвяченій Україні, її минулому й сьогоденню (Witkowski, „Język ukraiński”, 1970).

Велике значення для розвитку майбутньої україністики мала наукова діяльність Ришарда Лужного, видатного дослідника літератури східних слов’ян, у тому числі української літератури, зокрема письменників Києво-Могилянської Академії.

Відкриття української філології в рамках Iнституту східнослов’янської філології Ягеллонського університету стало можливим лише тоді, коли після 1989 року внаслідок політичних змін Ягеллонський університет отримав велику автономію і такі питання міг вже вирішувати самостійно. У 1990 році було створено кафедру української літератури, яка спільно з мовознавцями з кафедри східнослов’янських мов у жовтні 1990 року організувала навчання української мови і літератури, спершу з експериментальною групою студентів інших факультетів університету, які цікавилися Україною.

Щойно в жовтні 1991 року розпочав навчання перший курс студентів, які в липні успішно склали вступні іспити на українську філологію. Згодом 11 березня 1994 року указом Ректора Ягеллонського університету було створено Кафедру україністики, яка об’єднала як літературознавців, так і мовознавців та викладачів української мови як іноземної. Першим керівником кафедри став проф. Вєслав Вітковський, учень Яна Янова, видатний польський вчений ­­‒ знавець історії східнослов’янських мов. У рамках кафедри україністики літературознавчою спеціальністю керував проф. Ришард Лужний, відомий вчений русист і україніст, спеціаліст з історії літератури східних слов՚ян. Обом професорам допомагали тодішні ад’юнкти: д-р Евлялія Папля, д-р Божена Зінкевич-Томанек, д-р Адам Фаловський і д-р Володимир Мокрий. Адам Фаловський і Володимир Мокрий 1997 року захистили докторські дисертації (габілітації) і стали докторами габілітованими, а згодом професорами.

Важко повірити, але перший набір кандидатів на українську філологію в Ягеллонському університеті ми відкрили на початку липня 1991 року, себто майже за два місяці до проголошення України незалежною державою 24 серпня 1991 року. Можна сказати, що краківська україністика, яку ми з моїми колегами організували 1991 року, і Незалежна Україна – ровесники.

З жовтня 1997 року кафедрою керував відомий знавець не тільки східнослов’янських, але й узагалі всіх слов’янських мов та їх історії д-р габілітований (професор) Адам Фаловський, а з жовтня 1999 року ‒ відомий україніст-літературознавець, д-р габілітований (професор) Володимир Мокрий. З огляду на те, що 1 жовтня 2003 року було створено кафедру українознавства на факультеті міжнародних відносин, куди відійшла частина викладачів кафедри україністики з проф. В. Мокрим, кафедра україністика пережила реорганізацію, прийнято нових викладачів, з „оновленим” колективом почався новий період у розвитку нашої кафедри україністики. Завкафедри став знов проф. Адам Фаловський, а протягом останніх двох років кафедрою керувала д-р габілітований Аґнєшка Корнєєнко.

Від перших років існування української філології в Ягеллонському університеті нам допомагали видатні спеціалісти з України, працюючи рік чи два за контрактом, причому як історики української літератури, так і мовознавці та викладачі української мови як іноземної. Велике значення для перших років нашої україністики мали заняття таких авторитетів, як відомий львівський мовознавець, проф. Олександрa Сербенська ‒ автор багатьох праць м. ін. з культури мови та літературознавці проф. Леоніла Міщенко, проф. Марія Зубрицька зі Львова, проф. Людмила Дем’янівська з Києва, проф. Роман Гром’як із Тернополя, проф. Ярослав Поліщук з Рівного. Прибували до нас не тільки видатні українські вчені літературознавці і мовознавці, але й молоді магістри (згодом деякі з них стали кандидатами, доцентами, професорами), які викладали українську мову як іноземну. Назвемо їхні імена: д-р Юрій Бедрик, д-р Зіновій Бичко, д-р Василь Горобець,

д-р Алла Демченко, д-р Ірина Захарчук, д-р Василь Махно, д-р Лариса Мороз, д-р Людмила Петік, д-р Ярослав Редьква, д-р Галина Стрельчук, д-р Любов Томчук, д-р Галина Хоменко, д-р Анатолій Ярема, мгр Василь Бас, мгр Любов Боярська, мгр Олександр Григор՚єв, мгр Владислав Журба, мґр Соломія Зінчук, мгр Данута Копець, мгр Наталія Лисенко, мгр Володимир Мозгунов, мгр Сергій Різник, мгр Ярослава Прихода, мгр Ярослав Чорненький.

До Кракова приїхали колись українські студентки Вікторія Черненко (зараз д-р Вікторія Гойсак) і Галина Когут, щоби вчитися у нашому університеті, та молоді україністи (д-р Оксана Баранівська, д-р Марія Редьква). Приїхали на кілька років, але стали „нашими” і вже кільканадцять років працюють на нашій кафедрі.

Асистентами і лекторами стали наші випускники, деякі з випускників української філології вже захистили кандидатські дисертації і пишуть уже докторські. Викладачі кафедри україністики готують антології, статті, дидактичні матеріали з української літератури і мови. На кафедрі також розвивається перекладознавство, готуються переклади сучасної української художньої літератури. Кафедра має підручну бібліотеку і відеотеку. Значну частину фондів Бібліотеки Інституту східнослов’янської філології становлять книжки з україністики.

У квітні 1997 року ми святкували ювілей наших професорів – проф. Р. Лужного і проф. В. Вітковського. З цієї нагоди відбулася Міжнародна ювілейна конференція, доповіді з якої надруковано у книжках: Słowianie Wschodni. Między językiem a kulturą (Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Wiesławowi Witkowskiemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin), Kraków 1997; Słowianie Wschodni. Duchowość, mentalność, kultura (Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Ryszardowi Łużnemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin), Kraków 1997.

З нагоди 10-ліття нашої україністики 30 листопада - 1 грудня 2001 року ми організували Міжнародну конференцію „Україна – між мовою і культурою”, у якій узяли участь україністи із Польщі, України, Австрії, Угорщини, Чехії. Результатом цієї конференції є збірник наукових праць Ukraina. Między językiem a kulturą, опублікований у рамках видавничої серії Studia Ruthenica Cracoviensia – вип. 1 (2001), яку видає наша кафедра. Останній ‒ вип. 11 серії Studia Ruthenica Cracoviensia вийшов 2016 року.

Важливими подіями були численні наукові конференції, організатором або співорганізатором яких була наша кафедра україністики. Назвемо лише останні, найбільш відомі конференції:

1. “Ukraina irredenta: język, literatura i kultura ukraińska XX wieku” (26–27 жовтня 2006);

2. “Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej” (23–24 квітня 2009). Краківська конференція була продовженням ‒ організованої у рамках співпраці між Ягеллонським і Чернівецьким університетами ‒ міжнародної конференції „Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. і сучасна рецепція його доби”, яка відбулася 19-21 лютого 2009 року у Чернівцях. Обидві конференції були присвячені науковій і громадсько-політичній діяльності Степана Смаль-Стоцького, видатного українського вченого, першого професора від західноукраїнських земель, який був фундатором Української академії наук, що була утворена 1918 року у Києві. Проф. Степан Смаль-Стоцький 40 років прожив у Чернівцях, 33 роки завідував кафедрою української мови і письменства, але похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі;

3. “Wasyl Stefanyk na tle epoki” (12 травня 2011 року).

4. “Ukraina na przestrzeni wieków. Region Karpacki: historia, język, kultura” – міжнародна конференція, організована у рамках Конгресу Світової федерації українських лемківських об’єднань (Горлиці, 11-13 квітня 2012 року)

5. “Obce/swoje. Miasto i wieś w literaturze i kulturze ukraińskiej” (22–24 травня 2014): http://www.ifw.filg.uj.edu.pl/konferencje/-/journal_content/56_INSTANCE_Ymd6/1717115/27557318;

6. “Po Czarnobylu: miejsce katastrofy w dyskursie współczesnej humanistyki” (26–27 квітня 2016): https://czarnobylkonferencja.wordpress.com/;

7. “Obce/swoje II. Miasto i wieś w literaturze i kulturze Białorusi, Polski, Rosji, Ukrainy” (20-21 жовтня 2016): http://www.ifw.filg.uj.edu.pl/konferencje/-/journal_content/ 56_INSTANCE_Ymd6/ 1717115/115401693;

Працівники Кафедри україністики беруть участь у двох грантових проектах:

1. Грантовий проект Національної Програми Розвитку Гуманітарних Наук ‒ “Wiktor Petrow – w stronę krytycznej nowoczesności (Віктор Петров. У бік критичної модерності)”. Керівник проекту – д-р Павел Крупа, учасники ‒ д-р Івона Борушковська (факультет полоністики Ягеллонського університету), д-р Катажина Глинянович (Кафедра україністики Ягеллонського університету), д-р габ. Катажина Котинська (Інститут славістики Польської академії наук), д-р Павел Крупа (Кафедра україністики Ягеллонського університету), мгр Пшемислав Томанек (Кафедра україністики Ягеллонського університету). Термін реалізації проекту: 2017‒2021;

2. Грантовий проект Національного центру науки ‒ “Wiedza-władza-rozkosz. Seksualność w polskiej i ukraińskiej prozie galicyjskiej przełomu XIX i XX wieku (Знання-влада-задоволення. Сексуальність у польській та українській галицькій прозі на зламі ХІХ і ХХ століття)”. Керівник проекту – д-р Катажина Глинянович. Строк реалізації проекту ‒ 2016–2019. Науково-популярний опис проекту: https://ncn.gov.pl/sites/default/files/listy-rankingowe/2015-12-15/streszczenia/325574-pl.pdf

Питання, які досліджують працівники Кафедри україністики, свідчать про широкий діапазон наукових зацікавлень краківських україністів як літературознавців (д-р габ. Аґнєшка Корнєєнко, д-р Катажина Глинянович, д-р Томаш Годана, д-р Павел Крупа), так і мовознавців і викладачів української мови як іноземної (проф. Адам Фаловський, д-р Оксана Баранівська, д-р Анна Будзяк, д-р Вікторія Гойсак, мгр Галина Когут, мгр Йоанна Патик, д-р Марія Редьква, д-р Аґата Скужевська, д-р Ядвіґа Стемпнік-Шептинська, мгр Пшемислав Томанек). На доробок Кафедри україністики складаються також публікації викладачів, які вже вийшли на пенсію (проф. Вєслав Вітковський, д-р Еулялія Папля, д-р Божена Зінкевич-Томанек), але надалі займаються науковими дослідженнями, беруть участь у конференціях тощо.

Великою подією є організований кафедрою україністики орфографічний конкурс української мови. I Всепольський орфографічний конкурс з української мови відбувся 10 березня 2006 року на кафедрі україністики Інституту східнослов՚янської філології Ягеллонського університету. Ініціатор конкурс – д-р Оксана Баранівська. Учасниками конкурсу були студенти української філології або слов՚янської чи російської філології з українською мовою як другою спеціальністю восьми польських університетів та інших вищих навчальних закладів, які прибули до Кракова разом зі своїми викладачами. Через рік – також у березні – відбувся ІІ Всепольський конкурс, а 2015 року д-р Оксана Баранівська організувала вже Х Всепольський орфографічний конкурс з української мови. Конкурс мав великий успіх, не тільки популяризував українську мову, але й інтегрував польських україністів – як студентів, так і викладачів. Згодом виникла ідея вийти за межі польської україністики і до участі запросити студентів україністики з інших європейських країн. Так у березні 2016 року відбувся І, а через рік – ІІ Міжнародний орфографічний конкурс з української мови, який на нашій кафедрі організувала д-р Оксана Баранівська. Під час конкурсу українська мова стала міжнародною, а в цьому ми могли переконатися, коли студентка з Росії розмовляла зі студенткою з Чехії українською.

Кафедра україністики співпрацює з україністичними центрами Польщі, Чехії, Угорщини, а перш за все з українськими університетами ‒ з Львівським національним університетом ім. І. Франка, з Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича та з Донецьким національним універистетом ім. В. Стуса. До нас приїжджають у гості науковці і письменники з України, Австрії, Канади, США. Доповіді читали у нас відомі професори: Микола Iльницький, Микола Жулинський, Михайло Наєнко, Сергій Гальченко, Ростислав Радишевський, Анатолій Загнітко, Міхаель Мозер, Наталія Пилип՚юк, Джордж Грабович, Джордж Лібер, Алла Архангельська, Андрій Даниленко та ін. Студенти краківської україністики мали також нагоду побачити і послухати українських поетів і письменників. Нас відвідали: Дмитро Павличко, Юрій Андрухович, Олександр Iрванець, Марія Матіос, Оксана Забужко, Андрій Бондар, Тарас Прохасько, Василь Махно, Христина Венгринюк.

Доброю традицією україністики завжди була художня діяльність студентів. Щороку в серці Кракова збираються студенти, викладачі, шанувальники української пісні та звичаїв на Андріївські вечорниці. Студенти охоче готують культурну програму під керівництвом мгр Галини Когут. Велике враження справив вечір, присвячений творчості Володимира Івасюка, у виконанні студентів. Такі заходи сприяють поєднанню наукової та культурної діяльності.

У 2017/2018 навчальному році краківська україністика почала 26 рік своєї діяльності. Україністика в Ягеллонському університеті була популярна не тільки серед випускників шкіл південної Польщі, але й серед учнів з північних реґіонів Польщі. На жаль, у зв՚язку з демографічною кризою студентів стало набагато менше.

Усе ж таки ми пишаємося, що краківська україністика здобула високу позицію. Нам удалося організувати україністику у Кракові майже „на порожньому місці”, починаючи з нуля. Ми зробили це, продовжуючи українознавчі традиції наших великих попередників, відновлюючи ту україністику, де до війни працював Богдан Лепкий.

References

Baranivska, Oksana. “O ukraińskich i polskich zdaniach przydawkowych. (About Ukrainian and Polish Attributive Clauses)”. Język Polski (The Polish Language), LXXXII ‒ 4 (2002): 248‒251. Print.

Baranivska, Oksana. “Obserwacje polsko-ukraińskiego kontrastu składniowego na przykładzie zdań podrzędnych przydawkowych. (The Polish-Ukrainian Syntactic Contrast on the Example of Relative Clauses)”. Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego (The Bulletin of Polish Linguistic Society), LVIII (2003): 167‒173. Print.

Baranivska, Oksana. “Zdania wielokrotnie złożone z podrzędnymi przydawkowymi we współczesnym języku polskim i osobliwości ich przekładu na język ukraiński. (Compound Complex Sentences with Relative Clauses in Contemporary Polish and Peculiarities of Their Translation into Ukrainian)”. Język Polski (The Polish Language), LXXXIV ‒ 4 (2004): 269-279. Print.

Baranivska, Oksana. “Stan i Perspektyvy Doslidzhennia i Vyvchennia Ukrayins'koyi Movy v Polshchi. (State and Perspective of the Research in the Field of Studying of the Ukrainian Language)”. Visnyk Lvivskoho Natsionalnoho Universytetu (Visnyk of the Lviv University. Scientific Journal), 2, Lviv: LNU 2004: 438‒444. Print.

Baranivska, Oksana. “Yak Skazaty Pravylno, abo Problemy u Vyvchenni Ukrayins'koyi Movy Studentamy-Inozemtsiamy. (How to Say Correctly, or Challenges Faced by Learners of Ukrainian as a Foreign Language)”. Ukrainica II. Současná ukrainistika. Problémy jazyka, literatury a kultury (Ukrainica II. The Modern Ukrainian Studies. Problems of the Language, Literature and Culture), Olomouc: VUP 2006: 243‒251. Print.

Baranivska, Oksana. “Sproba Zistavnoho Analizu Deiakykh Pols'kykh i Ukrains'kykh Pryimennykiv. (An Attempt of Comparative Analysis of Selected Polish and Ukrainian Prepositions)”. Linhvistychni Studiyi (Linguistics Studies). Vypusk 15. Donetsk: DNU 2007: 91‒97. Print.

Baranivska, Oksana. “Polsko-ukraińskie interferencje gramatyczne i leksykalne w nauczaniu języka polskiego jako obcego. (Grammatical and Lexical Interferences between Polish and Ukrainian in Teaching Polish as a Foreign Language)”. Literatura, kultura i język polski w kontekstach i kontaktach światowych. (Literature, Culture and Polish Language in the World Contexts and Contacts), Poznań 2007: 747‒753. Print.

Baranivska, Oksana. “Tendentsii Movlennia Suchasnykh Ukrains'kykh ZMI. (Some Tendencies in the Language of Contemporary Ukrainian Media)”. Movo ridna, Slovo ridne. (The Mother Tongue, the Native Word). Studia Ruthenica Cracoviensia 3. Ed. by Oksana Baraniwska and Adam Fałowski. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego 2009. 63‒71. Print.

Baranivska, Oksana. “Ukrains'ki Prizvyshcha Meshkantsiv Krakova. (Ukrainian Surnames of the Inhabitants of Cracow)”. Zhyttia — u Slovi (Life in a Word). Kyiv 2011: 42‒51. Print.

Budziak, Anna. Rękopiśmienna spuścizna słownikarska Iwana Wahylewycza (The Manuscript Dictionary Heritage of Ivan Vahylevych). Studia Ruthenica Cracoviensia 8, Kraków: Scriptum, 2014. Print.

Budziak, Anna. “Zapożyczenia polskie w materiale ukraińskim XIX-wiecznego ukraińsko-polskiego słownika frazeologicznego Iwana Wahylewycza (Polish Borrowings in the Material of Ivan Vahylevych Ukrainian-Polish Phraseological Dictionary of the 19th Century)”. Linguistica Copernicana 4 (2010): 273‒285. Print.

Budzyak, Anna. “Pravopysni Ideyi Stepana Smal'-Stots'koho (The Demands on the Spelling Contained in the Works of S. Smal-Stotsky)”. Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej (The Place of Stefan Smal-Stocki in the Slavic Studies). Studia Ruthenica 6, Ed. by Wiktoria Hojsak, and Agata Skurzewska. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2012. 23‒34. Print.

Budzyak, Anna. “Apelyatyvni Nazvy Tvaryn u Rukopysnykh Slovnykakh Ivana Vahylevycha (The Appellative Names of Animals in the Handwritten Dictionaries of Ivan Vahylevych)”. Beiträge der Europäischen Slavistichen Linguistik (Polyslav) 18 (Contributions of European Slavic Linguistics (Polyslav) 18 (= Die Welt der Slaven, Sammelbände, Band 57 [The World of Slavs, Anthologies, Vol. 57]). Ed.by Enrique Guttiérez Rubbio, Marta Falkowska, Ekaterina Kislova & Marzena Stępień. Wiesbaden: Harrassowitz, 2015. 51‒60. Print.

Budzyak, Anna. “Ukrayins'ki i Pol's'ki Vidchyslivnykovi Deryvaty (Ukrainian and Polish Derivatives from Numerals in the Confrontive aspect)”. Contributions to the 20th Annual Scientific Conference of the Association of Slavists (Polyslav) (= Die Welt der Slaven, Sammelbände, Band 62 [The World of Slavs, Anthologies, Vol.62]). Ed. by Enrique Gutiérrez Rubio, Ekaterina Kislova & Dorota Kruk. Wiesbaden: Harrassowitz: 2017. 27‒36. Print.

Fałowski, Adam. Kształtowanie się kategorii superlatywu przymiotników w tekstach ruskich i ruskocerkiewnych XI-XVII w. (Formation of the Superlative of Adjectives in Ruthenian and Orthodox Church Texts from the 11-17^th Centuries.), Wrocław: Monografie Slawistyczne 48. PAN Komitet Słowianoznawstwa, 1984. Print.

Fałowski, Adam. “Jan Janów jako badacz dziejów języka ukraińskiego (Jan Janów as a Researcher of the History of the Ukrainian Language)”. Slavia Orientalis 4 (1993): 475‒81. Print.

Fałowski, Adam. “Wyrazy ukraińskie w najnowszej leksykografii polskiej (Ukrainian Words in the Contemporary Polish Lexicography). Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze (Cracow Bulletin of Ukrainian Studies) 3-4 (1994-95): 209‒239. Print.

Fałowski, Adam. “Jeszcze o gramotach brzozowych z XII w. na Ukrainie (Once More about Birch-Bark Letters from the 12th Century in Ukraine)”. Z polskich studiów slawistycznych. Językoznawstwo. Prace na XII Międzynarodowy Kongres Slawistów w Krakowie (From the Polish Slavonic Studies. Linguistics. Works at the 12^th International Slavonic Congress in Cracow). Warszawa: Energeia 1998. 71‒76. Print.

Fałowski, Adam. “Ukrayins'ka Mova v Slovnyku Kateryny II (The Ukrainian in the Vocabulary of Katherine II)”. Movoznavstvo. Dopovidi ta povidomlennya na IV Mizhnarodnomu Konhresi Ukrayinistiv. 26-29 serpnya 1999 r. Odesa (Linguistics. IV International Congress of Ukrainian Studies). Ed. by. Vasyl' Nimchuk, Kyiv: Pul'sary, 2002. 295‒ 299. Print.

Fałowski, Adam. Język ruskiego przekładu katechizmu jezuickiego z 1585 roku (The Language of the Ruthenian Translation of the Jesuit Catechism of 1585). Studia Ruthenica Cracoviensia 2, Kraków: Universitas, 2003. Print.

Fałowski, Adam. “Starodavni Zakhidnorus'ki Katekhyzysy (The Ancient West Ruthenian Catechisms)”. Movoznavstvo. Materialy V Konhresu Mizhnarodnoyi Asotsiatsii Ukrayinistiv (Linguistics.V Congress of International Association of Ukrainian Studies ). Chernivtsi, 2003. 156‒161. Print.

Fałowski, Adam. “Ukrayins'kyy Leksychnyy Material v Allgemeines Polyglottenlexicon der Naturgeschichte F.A. Nemniha z 1793-1795 rokiv (Ukrainian Lexical Materials in Allgemeines Polyglottenlexicon der Naturgeschichte by F.A. Nemnih of 1793-1795)”. Wolyn'-Zhytomyrshchyna. Istoryko -filolohichnyy zbirnyk z rehional'nykh problem) 10 (2003): 108‒116. Print.

Fałowski, Adam. “Wyrazy niejasne w Мaterialakh do slovnyka pysemnoyi ta knyzhnoyi ukrayins'koyi movy XV-XVIII ст. J. Tymczenki (Unclear Words in the Materials for the Dictionary of Written and Literary Ukrainian Language of the 15-18^th Centuries by Y. Tymchenko)”. Studia Linguistica Universitatis Iagellonnicae Cracoviensis 124 (2007): 79‒98. Print.

Fałowski, Adam. “Rusin Iwan Użewycz: językoznawca – polonista – Europejczyk (Rutenian Ivan Uzhevych – Linguist, Polonist, European)”. Yevropeys'kyy Vymir Ukrayins'koyi Polonistyky (European Dimension of the Polish Studies in Ukraine). Ed. by. Rostyslav Radyshevs'kyy. Kyiv: TOV, 2007. 435‒440. Print.

Fałowski, Adam. “Z historii polsko-ruskich związków leksykalnych (From the History of the Polish and Ruthenian Lexical Contacts)”. Amoenitates vel lepores philologiae. Ed. by Roman Laskowski, and Roman Mazurkiewicz. Kraków: Lexis, 2007. 394‒400. Print.

Fałowski, Adam. “Kolor, przestrzeń, czas w ukraińskich wstydliwych pieśniach ludowych (Color, Space, Time in The Ukrainian Shameful Songs)”. W kręgu koloru, przestrzeni i czasu (Among Color, Space and Time). Ed. by Ewa Komorowska. Szczecin: Volumina.pl Daniel Krzanowski, 2010. 110‒127. Print.

Fałowski, Adam. “Czy bachur/bachor przybył do Polski ze wschodu? (Did bachur/bachor come to Poland from East?)”. LingVaria 2 (2010): 193‒197. Print.

Fałowski, Adam. “О Trekh Zabytykh Rukopisnykh Pamyatnikakh Vostochnoslavyanskoy Leksykografii XVIII Veka (About Three Forgotten Manuscripts of Eastern Slavonic Lexicography from the 18th Century.)”. Forma formans. Studi in onore di Boris Uspenski. Ed. by Sergio Bertolissi, and Roberta Salvatore, Napoli: M. d’Auria Editore, 2010. 199‒207. Print.

Fałowski, Adam. “Język ukraiński (Ukrainian Language)”. Słowiańskie języki literackie. Rys historyczny (Slavonic Literary Languages. Historical Review). Ed. by. Barbara Oczkowa, and Elżbieta Szczepańska, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2011, 127‒144. Print.

Fałowski, Adam. “The East-Slavonic sorok ‘40’ revisited”. Studia Etymologica Cracoviensia 16 (2011): s. 7‒15. Print.

Fałowski, Adam. Lexicon slavo-ruthenicum. Studia Ruthenica Cracoviensia 7, Kraków: Scriptum, 2013. Print.

Fałowski, Adam. “Comments on the Lexis of an Early 18 th c. Manuscript East Slavic Dictionary”. Studia Linguistica Universitatis Iagellonnicae Cracoviensis 130 (2013): 85‒94. Print.

Fałowski, Adam. “Rutenizmy w Nomenklatorze Eliasza Kopijewskiego z 1700 roku (Belorussian and Ukrainian Borrowings in Elias Kopijevski's "Nomenclator" of 1700)”. Slavia Orientalis 1 (2013): 105‒117. Print.

Fałowski, Adam. “Nawiązania leksykalne ukraińsko-serbsko-chorwacko-słoweńskie (Lexical References in the Ukrainian, Serbian, Croatian and Slovenian Languages)”. Studia Borysiana. Etymologia. Diachronia. Slavica. Ed. by Mariola Jakubowicz i B Raszewska-Żurek. Warszawa: LEXIS, 2014. 355‒370. Print.

Glinianowicz, Katarzyna. “Ciało spolonizowane. Blade twarze na Podolu w powieści Anatola Swydnyckiego Luboraccy (Polonized Body. The Pale Faces on Podolia in the Family-Cronicle Novel Liuboratski by Anatol Svydnytsky)”. Slavica Wratislaviensia CLIII (2011): 547–553. Print.

Glinianowicz, Katarzyna. “Czarnobrewe i czarnoziemy. O szlacheckim pożądaniu kolonialnym Ukrainy (Black-browed Girls and Black Earth: Noble Colonial Desire of Ukraine)”. Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 2 (2014): 161–173. Print.

Glinianovych, Katazhyna. “Postkolonializm jak Kolonializm: Bezholosyy Subaltern u Pols'komu Postkolonialnomu Dyskursi (Postcolonialism as Colonialism: Voiceless Subaltern in the Polish Postcolonial Discourse)”. Postkolonializm, Heneraciyi, Kultura (Postcolonialism, generations, cuture). Ed. by T. Hundorova, A. Matusiak. Kyiv: Laurus, 2014. 45–52. Print.

Glinianowicz, Katarzyna. Z cienia polskości. Ukraińska proza galicyjska przełomu XIX i XX w. (From the Shadows of Polishness: Ukrainian Galician Prose of the end of the 19^th and Beginning of the 20^th Century). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2015. Print.

Hodana, Tomasz. Między królem a carem. Moskwa w oczach prawosławnych Rusinów – obywateli Rzeczypospolitej (na podstawie piśmiennictwa końca XVI – połowy XVII stulecia) (Between King and Tsar. Moscow in the Eyes of the Orthodox Ruthenians – Citizens of the Polish and Lithuanian Commonwealth. Based on the Writings of the Late 16th – mid 17th century). Studia Ruthenica Cracoviensia 4. Kraków: Scriptum. 2008. Print.

Hodana, Tomasz. “Najnowsze spory o autentyczność “Słowa o wyprawie Igora” (Latest Disputes over Authenticity of the “Igor’ Tale”)”. Przegląd Rusycystyczny (Russian Reviev) 3 (135) (2011): 5–32. Print.

Hodana, Tomasz, “Ukraińska recepcja postaci i twórczości Iwana Wiszeńskiego. Zarys problemu (Ukrainian Reception of the Figure and Works of Ivan Vyshensky. An Outline of the Problem)”. Krakowsko-Wileńskie Studia Slawistyczne (Cracow-Vilnius Studies in Humanities) 11 (2015): 57–70. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Obrazy Svyatykh u Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (The Saints in the Lemko Carols).” Movo ridna, Slovo ridne. (The Mother Tongue, the Native Word). Studia Ruthenica Cracoviensia 3. Ed. by Oksana Baranivska, and Adam Fałowski. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2009.

Hoysak, Viktoriya. Movna Kartyna Svitu, Vidobrazhena v Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (The Language Picture of the World in the Lemko Carols). Gorlice: 2010. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Rokovi Hosti v Movnij Kartyni Svitu, Vidobrazhenij u Narodnykh Kolyadkakh z Lemkivshchyny (Carolers and Other Guests in the Language Picture of the World in the Lemko Carols).” In memoriam István Udvari (1950-2005). Ed. by Zoltán András, Nyíregyháza: 2011. 173-188. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Petro Pyrtey yak Doslidnyk Lemkivs'kykh Hovirok (Petro Pyrtej as a Researcher of Lemko Dialects).” Region Karpacki. Historia, język, kultura (Carpathian Region. History, Language, Culture). Ed. by W. Hojsak, J. Stępnik-Szeptyńska, A. Zięba, Kraków: 2013. 117-131. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Chudo u Fol'klorniy Movniy Kartyni Svitu Lemkiv na Materiali Apokryfichnykh Kolyadok (The Miracles in the Language Picture of the World of Lemko Ethnic Group Based on the Apocryphal Carols Texts).” Моva i Kultura (Language and Culture), 17, І (169) (2014): 404-411. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Nominatsiya Elementiv Lemkivs'koho Narodnoho Odyahu v Porivnyalnomu Aspekti (Poyasnyj Odyah) (Nomination of Items of Lemko Traditional Garment: Comparative Aspect).” Współczesne badania nad ukraińską kulturą (The Modern Exploration of the Ukrainian Culture). Ed. by М. Zambrzycka, P. Olechowska, K. Jakubowska-Krawczyk. Warszawa – Iwano-Frankiwsk: 2015. 14-31. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Diyeslivni Konstruktsiyi dlya Nominatsiyi Obkhidnykh Obryadiv Zymovoho Cyklu v Lemkivs'kykh Hovirkakh ta Sumizhnykh Pols'kykh i Slovac'kykh (The Verbal Constructions in the Nomination of the Winter Festivities Rituals in the Lemko Dialect and in the Related Polish and Slovak Dialects).” TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych (TEKA of the Komission of the Polish and Ukrainian Cultural Contacts). OL PAN. vol. XI (2016). Ed. by M. Borciuch, L. Frolak. Lublin: 2016. 43-50. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Pro Deyaki Lemkivs'ko-Skhidnoslovac'ki Paraleli v Obryadovij Leksytsi (About Some Lemko and Eastern Slovak Parallels in the Ritual Vocabulary).” Slovensko-ukrajinské vzťahy, z výskumu lingvistiky, literárnej vedy, prekladu a kultúrnych kontaktov. Ed. by Čižmárová Mária, Prešov: 2016. 284-297. Print.

Hoysak, Viktoriya. “Nazvy Uchasnykiv Obkhidnykh Obryadiv Zymovoho Cyklu v Lemkis'kykh Hovirkakh ta Sumizhnykh Pols'kykh i Slovac'kykh (The Nomination of the Performers of the Winter Festivities Rituals in the Lemko Dialect and in the Related Polish and Slovak Dialects).” Słowo u Słowian. Wpływ języków sąsiadujących na rozwój języka ukraińskiego. Studia leksykalne (The Slavonic Word: the Influence of Adjacent Languages on the Development of the Ukrainian: Lexical Studies). Studia Ruthenica Cracoviensia 11, Ed. by Anna Budziak, and Wiktoria Hojsak. Kraków: Wydawnictwo Scriptum, 2016. 211-230. Print.

Hojsak, Wiktoria. “Leksemy село / wieś oraz pochodne od nich nazwy osobowe we współczesnym języku ukraińskim i polskim (Lexical Items село / wieś and Derivative Personal Names in the Contemporary Ukrainian and Polish Languages).” Obce/swoje Miasto i wieś w kulturze Białorusi, Polski, Rosji, Ukrainy (Own/Alien : Town and Village in the Culture Belarus, Poland, Russia, Ukraine). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotyńska. Kraków: 2017. 229-240. Web.

Korniejenko, Agnieszka. Poezja Wasyla Stusa (Poetry by Vasyl Stus), Universitas, Kraków 1996. Print.

Korniejenko, Agnieszka. Ukraiński modernizm. Próba periodyzacji procesu historycznoliterackiego (Ukrainian Modernism. An Attempt of the Periodization of the Process of the History of Literature), Universitas, Kraków 1998. Print.

Korniejenko, Agnieszka. “Nowa Periodyzacija Ukrajinśkoji Literatury Perszoji Połowyny XX Stolittia (New Periodization of the Ukrainian Literature of the Early 20th )”. Dzwin 5-6 (1998). Print.

Korniejenko, Agnieszka. “Krótka historia ukraińskiego modernizmu (Short History of the Ukrainian Modernism)”. Krasnogruda 10 (2000). 112‒121. Print.

Korniejenko, Agnieszka, and Hubert Bilewicz. “Zjawiska awangardyzacji w kulturze ukraińskiej XX wieku (The Phenomenon of Avant-garde in the Ukrainian Culture of the 20th Century)”. Ukraina: między językiem a kulturą (Ukraine: between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1, Ed. by Bożena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Fałowski. Kraków: Universitas, 2003. 293‒308. Print

Korniejenko, Agnieszka. Błękit i pomarańcz: ukraińskie marzenie Europy (Blue and Orange : Ukrainian Dream of Europe), Warszawa-Kraków- Legnica: Pret 2007. Print.

Korniejenko, Agnieszka. Rozstrzelane odrodzenie (Executed Renaissance), Towarzystwo Przyjaciół Nauk w Przemyślu. Kraków-Przemyśl 2010. Print.

Korniejenko, Agnieszka. „Antonychivska sproba idealistychnoï systematyzatsiï mystetstva (An Attempt of the Idealistic Systematization of the Art of Bohdan Ihor Antonych)”. Mystetstvo tvoryat' shal y rozum: tvorchist' Bohdana Ihorya Antonycha : retseptsiï ta interpretatsiï : zbirnyk naykovykh prats' 11 (Art is Created by Madness and Mind: Creative Works by Bohdan Ihor Antonych: Acceptance and Interpretations: Collection of Scholarly Works. L'vìv : L'vìvs'kyy natsìonal'nyy unìversitet ìm. Ivana Franka, 2011, 284‒295. Print.

Korniejenko, Agnieszka . “Do czego doprowadza artystę ukraińska awangarda? (What is the Artist Sooner or Later Driven to by the Ukrainian Avant-garde?)”. Awangarda Środkowej i Wschodniej Europy ‒ innowacja czy naśladownictwo? (Central and Eastern European Avant-garde: Innovation or Repetition?). Ed. by M. Kmiecik and M. Szumna. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego 2014. 119‒136. Print.

Korniejenko, Agnieszka. “Opcja prorosyjska w Polsce: przewodnik subiektywny (Pro-Russian Option in Poland: Subjective Guide)” Czas EuroMajdanu (Time of EuroMajdan) Warszawa: ECAG, 2014: 778‒787. Print.

Korniejenko, Agnieszka. Pełzająca wojna: quo vadis, Ukraino? (Creeping War: quo Vadis Ukraine?). Kraków: Wydawnictwo M 2014. Print.

Korniejenko, Agnieszka. “Mychajło Bojczuk i ukraiński monumentalizm (Mykhailo Boychuk and Ukrainian Monumentalism)”. Awangarda i krytyka: kraje Europy Środkowej i Wschodniej (Avant-garde and Criticism: Countries of Central and Eastern Europe). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego 2015. 235‒256. Print.

Korniejenko, Agnieszka. „Propagandowe oblicza Tarasa Szewczenki (Propaganda Faces of Taras Szewczenko)”. Romantyzm środkowoeuropejski w kontekście postkolonialnym (Central European Romanticism in Postcolonial Context) II, Ed. by Michał Kuziak and Bartosz Maciejewski. Kraków: Universitas 2016. 385‒395. Print.

Krupa, Paweł. “Arguments against ‘The Executed Renaissance’. Iurii Lavrinenko’s Anthology and the Problem of Representation of the Ukrainian Literature 1917–1933.” Zeitschrift für Slawistik 62 (2017): 268‒298. Print.

Krupa, Paweł. “Co widać w postczarnobylskim «Oku otchłani» (What You Can See in Postchernobyl «Eye of Abyss»).” Po Czarnobylu: miejsce katastrofy w dyskursie współczesnej humanistyki (After Chernobyl: the Catastrophe in the Discourse of Contemporary Humanities). Ed. by Iwona Boruszkowska, Katarzyna Glinianowicz, Aleksandra Grzemska, Paweł Krupa. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2017. 90‒104. Print.

Krupa, Paweł. “Traumatyczny dyskurs «Rozstrzelanego odrodzenia» (Traumatic Discourse of ‘Executed Renaissance’).” Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 6 (2017): 191‒206. Print.

Krupa, Paweł. “Chwylowy czyta Wynnyczenkę: dyskurs kolonialnej zależności (Khvylovy Reads Vynnychenko: Discourse of Colonial Subordination).” Studia Ukrainica Posnaniensia 2 (2014): 211‒219. Print.

Krupa, Paweł. “(Nie)obecność Chwylowego ((Not)Present Mykola Khvylovy).” Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia 1 (2013): 185‒198. Print.

Krupa, Paweł. “Koncepcja azjatyckiego renesansu Mykoły Chwylowego (Mykola Khvylovy’s Concept of the Asiatic Renaissance).” Ukraina Irredenta. Literatura i język Ukrainy XX wieku (Literature and Language of Ukraine XX Century). Studia Ruthenica Cracoviensia 5. Ed. by Jarosław Polishchuk, and Oksana Baranivska, Tomasz Hodana. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2010. 123‒133. Print.

Krupa, Paweł. “Jednostka twórcza i kolektyw (J.Iwaniw-Meżenko). Prolegomena do «Музагету» (The Creative Individual and Collective (J. Ivaniv-Mezhenko). The Prolegomena to «Muzahet»).” Проблеми філології та культури: Україна-Польща (Problems of Philology and Culture: Ukraine-Poland). Ed. by Oleksandra Keba. Kamianets'-Podil's'kyj, 2010. 61–81. Print.

Łużny, Ryszard. “Pisarze kręgu Akademii Kijowsko-Mohylańskiej a literatura polska. Z dziejów związków kulturalnych polsko-wschodniosłowiańskich XVII-XVIII w. (Writers of the KyeivMohyla Academy Circle and Polish Literature. From the History of Polish and East-Slavonic Cultural Contacts from the 17^th to 18^th Centuries)”. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego Prace Historyczno-Literackie (Research Bulletin of Jagiellonian University. Historical and Literature Works) CXLII, 11 (1966). Print.

Łużny, Ryszard. “Zarys dziejów literatury ukraińskiej (Outline of the History of the Ukrainian Literature)”. Ukraina. Teraźniejszość i przeszłość (Ukraine. The Nowadays and the Past), Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne (Research Bulletin of Jagiellonian University. Historical Works) CXLVII, 32 (1970): 355‒400. Print.

Łużny, Ryszard. “Grzegorz Skoworoda, czyli sacrum w literaturze Ukraińców (Hryhorij Skovoroda or Sacrum in the Ukrainian Literature)”. Znak (Sigh) 367 (6), 1985: 66‒80. Print.

Łużny, Ryszard. “Świat sacrum chrześcijańskiego na drodze twórczej Łesi Ukrainki (The World of Christian Sacrum in Lesya Ukrainka’s Creative Career)”. Zeszyty Naukowe Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego (Research Bulletin of the Catholic University of Lublin)1-2. (1991): 89‒106. Print.

Łużny, Ryszard. “Grzegorza Skoworody, ostatniego przedstawiciela wschodniosłowiańskiego baroku "Poesis sacra" (Hryhorij Skovoroda, the Last Representative of the East Slavonic Baroque "Poesis sacra")”. Przegląd Humanistyczny (Humanistic Review). 4 (1993): 93‒98. Print.

Mokry, Włodzimierz. Literatura i myśl filozoficzno-religijna ukraińskiego romantyzmu (Literature and Philosophical and Religious Thought of Ukrainian Romanticism), Kraków 1996. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. Print.

Mokry, Włodzimierz. Od Iłariona do Skoworody. Antologia poezji ukraińskiej XI-XVIII wieku (From Hilarion to Skovoroda. Anthology of the Ukrainian Poetry of the 11-18th Centuries), Kraków 1996. Wydawnictwo Universitas. Print.

Mokry, Włodzimierz. Ruska Trójca. Karta z dziejów życia literackiego Ukraińców w Galicji w pierwszej połowie XIX wieku (The Ruthenian Triad. A Card from the History of the Literary Life of Ukrainians in Galicia in the First Half of the 19^th Century), Kraków: 1997, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1997. Print.

Obce/swoje. Miasto i wieś w literaturze i kulturze ukraińskiej XX-XXI wieku (Own/Alien : Town and Village in the Ukrainian Literature and Culture of the 20th and 21st Centuries). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotyńska; Kraków: Scriptum, 2015. E-book: http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-miasto-i-wies-w-literaturze-i-kulturze-ukrainskiej-xxxxi-wieku-p-153.html

Obce/swoje II. Miasto i wieś w kulturze Białorusi, Polski, Rosji, Ukrainy (Own/Alien II: Town and Village in the Culture of Belarus, Poland, Russia, Ukraine). Ed. by K. Glinianowicz, K. Kotyńska; Kraków: Scriptum, 2017. E-book: http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-ii-miasto-i-wies-w-kulturze-bialorusi-polski-rosji-ukrainy-p-214.html

Papla, Eulalia. Poetyka. Skrypt dla studentów filologii ukraińskiej. Cz. 1.Stylistyka. Cz. II Wersologia (Poetics. The Script for Students of Ukrainian Philology. Vol. 1. Stylistics. Vol. II Versification). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1994. Print.

Papla, Eulalia. Wprowadzenie do analizy dzieła literackiego – dla studentów filologii ukraińskiej (Introduction to the Analysis of a Literary Work ‒ for Students of Ukrainian Philology). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2001, Print.

Papla, Eulalia. “Od skazu do strumienia świadomości. Funkcja drugiej osoby gramatycznej w ukraińskiej prozie narracyjnej XIX i XX wieku (From Skaz Narrative to the Stream of Consciousness. The Function of the Second Grammatical Person in the Ukrainian Narrative Prose of the 19^th and 20^th Centuries)”. P”yatyy Konhres Mizhnarodnoyi Asotsiatsiyi Ukrayinistiv. 1. Literaturoznavstvo, Chernivtsi (The Fifth International Congress of Ukrainian Studies 1. Literary Studies) Chernivtsi, 2003. 50-56. Print.

Papla, Eulalia. “Retoryka i mity. Nowożytna literatura ukraińska z Bizancjum w tle (1. Śladami Bizancjum: przestrzeń i czas. 2. Łagodny odblask helleńskiej kultury... 3. Brzegami Śródziemnomorza: gra z mitem. 4. Wiek niewinności albo cnoty nagrodzone) (Rhetoric and Myths. Modern Ukrainian Literature with Byzantium in the background (1. In Footsteps of Byzantium: Space and Time 2. Gentle Reflection of the Hellenistic Culture ... 3. By Mediterranean Shores: Playing with a Myth 4. Age of innocence or virginity is rewarded))”. Bizancjum – prawosławie – romantyzm. Tradycja wschodnia w kulturze XIX wieku (Byzantium ‒ Orthodoxy ‒ Romanticism. Eastern tradition in the Culture of the 19^th century). Białystok: Uniwersytet w Białymstoku, 2004. 253-315. Print.

Papla, Eulalia. “Antybizantynizm poezji Łesi Ukrainki (Anti-Bizantinism in Lesya Ukrainka Poetry)”. Ateny. Rzym. Bizancjum. Mity Śródziemnomorza w kulturze XIX i XX wieku (Athens. Rome. Byzantium. Myths of the Mediterranean in the Culture of the 19th and 20th Centuries). Białystok: Uniwersytet w Białymstoku, 2008. 585-599. Print.

Papla, Eulalia. “Kultura Zachodu w kręgu zainteresowań Łesi Ukrainki (Western Culture in the Focus of Interest of Lesya Ukrainka)”. Kyivsky Polonistychni Studiyi (Kyiv Polish Studies) 19 (2012): 169-176. Print.

Papla, Eulalia. “Bukowina Olgi Kobylańskiej: przyroda, kobieta, modernizm (Bukovyna of Olga Kobylyanska: Nature, Woman, Modernism)”. Pogranicza, Kresy, Wschód a idee Europy (The Borderland, the East and the Ideas of Europe). 1. Białystok: Uniwersytet w Białymstoku, 2013. 597-607. Print.

Papla, Eulalia. Poeci wobec muzyki. Fiodor Tiutczew – Anna Achmatowa – Łesia Ukrainka – Marina Cwietajewa – Bohdan-Ihor Antonycz (Poets and Music. Fyuodor Tyutchev – Anna Akhmatova – Lesya Ukrainka – Marina Tsvetaeva – Bogdan-Ihor Antonych). Kraków: Scriptum, 2014. Print.

Patyk, Joanna. “Ukraińskie konstrukcje z imiesłowowymi równoważnikami zdania w przekładzie na język polski (Ukrainian Syntactic Constructions with Participle Clauses in Polish Translation)”. Studia methodologica 39, Ternopil 2014, 42-49. Print.

Patyk, Joanna. “Specyfika tłumaczenia ukraińskich imiesłowów przysłówkowych na język polski (na podstawie utworów Tarasa Prochaśki i ich polskich przekładów) (The Peculiarities in Translation of Ukrainian Adverbial Participles into Polish (on the Basis of Taras Prokhasko's Prose))”. Slavia Orientalis LXIV/ 2 (2015): 391-400. Print.

Pyrtey, Petro. Lemkivs'ki Hovirky. Fonetyka i Morfolohiya (Lemko Dialect: Phonetics and Morphology). Ed. and Introduction by Viktoriya Hoysak. Gorlice: 2013. Print.

Redkva, Mariya. “Deskryptsija jak Osnownyj Strukturnyj Typ Osobowykh Najmenuwan', Zafiksowanykh w Ukrajins'kykh Narodnykh Charivnykh Kazkakh” (The Descriptive Unit as a Special Structural Type of the Personal Names in Ukrainian Folk Magic Tales)”. Naukovi zapysky Ternopil's'koho natsional'noho pedahohichnoho uniwersytetu. Serija: Movoznavstvo, 5 (19). Ternopil': TNPU, 2011: 153-160. Print.

Redkva, Mariya. “Krótki słownik neologizmów EuroMajdanu” (the Short Vocabulary of EuroMajdan Neologisms). Czas EuroMajdanu. (Time of EuroMajdan) Warszawa: ECAG, 2014: 305-319. Print.

Redkva, Mariya. “Leksema Majdan u Dyskursi Ukrajins'koho Mista v Period Politychnykh Zmin” (The Lexical Unit Maidan in the Discourse of Ukrainian City in the Time of the Historical Changes). Obce/swoje: miasto i wieś w literaturze i kulturze ukraińskiej XX-XXI wieku (Own/Alien : Town and Village in the Ukrainian Literature and Culture of the 20th and 21st Centuries ). Kraków: Scriptum, 2015: 259-269. http://www.wydawnictwoscriptum.pl/obceswoje-miasto-i-wies-w-literaturze-i-kulturze-ukrainskiej-xxxxi-wieku-p-153.html

Redkva, Mariya. “Leksyko-Semantychni ta Slovotvirni Adaptatsii Anglizmu BUSINESS v Ukrajins'kij Movi (Lexical Semantic and Word-formative Peculiarieties of adapting the Anglicism BUSINESS in the Ukrainian Language)”. Słowo u Słowian. Wpływ języków sąsiadujących na rozwój języka ukraińskiego. Studia leksykalne (The Slavonic Word: the Influence of Adjacent Languages on the Development of the Ukrainian: Lexical Studies), Studia Ruthenica Cracoviensia 11. Ed. by Anna Budziak, and Wiktoria Hojsak. Kraków: Wydawnictwo Scriptum, 2016: 489-499. Print.

Skurzewska, Agata. “Współistnienie tradycji chrześcijańskiego Wschodu i Zachodu w ukraińskiej leksyce sakralnej połowy XIX wieku (The Coexistence of the Christian Tradition of the East and West in the Ukrainian Sacral Lexicon of the Half of the 19^th Century )”. Harmonijne współistnienie kultury Wschodu i Zachodu na Ukrainie (The Harmonic Coexistence of the Culture of the East and West in Ukraine), Ed. by W. Mokry. Kraków: 2000. 147‒161. Print.

Skurzewska, Agata. “ Somatyzmy u Nimets'ko-ukrayins'komu Slovnyku Omelyana Partyts'koho (Words Describing Body Parts in German-Ukrainian Dictionary by Omelyan Partytsky)”. Ukraina: między językiem a kulturą (Ukraine. Between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1. Ed. by Bożena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Fałowski. Kraków: Universitas, 2003. 104‒119. Print.

Skurzewska, Agata. “Zagadnienia teoretyczne w gramatyce Omelana Partyckiego na tle innych galicyjskich gramatyk XIX w. (Theoretical Issues in Omelyan Partytsky`s Grammar in the Comparison with Other Galician Grammars of the 19^th Century.)”, Ucrainistica. Zbirnyk naukovykh prats' (Ukrainian Studies. Scientific Works), Kryvyy Rih: 2007. 104‒120. Print.

Skurzewska, Agata. “Terminologia lingwistyczna w gramatykach Omelana Partyckiego na tle innych galicyjskich gramatyk XIX wieku (Linguistic Terminology in Grammar Books by Omelyan Partytski in the Comparison with Other Galician Grammar Books of the 19th Century)”. Slavia Orientalis, LVII /2 (2008): 291‒306. Print.

Skurzewska, Agata. “Nimetsko-ruskyy slovarъ Omelyana Partyts'koho (German-Rutenian Dictionary by Omelyan Partytsky)”. In memoriam István Udvari,. Ed. by Zoltan Andras. Nyíregyháza: 2011. 363‒378. Print.

Skurzewska, Agata. “Граматика української мови Степана Смаль-Стоцького і Омеляна Партицького – порівняльний аналіз (вибрані проблеми) (Grammar of the Ukrainian Language by Stefan Smal-Stotsky and by Omelyan Partytsky: Comparative Analysis of Some Problems )”. Miejsce Stefana Smal-Stockiego w slawistyce europejskiej (The Place of Stefan Smal-Stotsky in the Slavic Studies). Studia Ruthenica Cracoviensia 6. Ed. by Wiktoria Hojsak, and Agata Skurzewska. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2012. 119‒125. Print.

Skurzewska, Agata. “System deklinacyjny rzeczowników w gramatykach języka ukraińskiego Omelana Partyckiego (na tle innych XIX-wiecznych galicyjskich gramatyk języka ukraińskiego) (The Declination System of Nouns in Omelan Partytsky’s Grammar Books (in Comparison with Other Nineteenth-Century Galician Grammar Books of the Ukrainian Language)”. Studia Methodologica 40 (2015): 247‒251. Print.

Skurzewska, Agata. Omelan Partycki i językoznawstwo preskrypcyjne w Galicji w II połowie XIX wieku (Omelyan Partytsky and Prescriptive Linguistics in Galicia in the Second Part of the 19th Century), Studia Ruthenica Cracoviensia 10, Krakow: Wydawnictwo Scriptum, 2016. Print.

Stępnik, Jadwiga. “Werbalizacja ‘sacrum’ – diabelskie tabu w gwarach ukraińskich (Verbalization of Sacrum : "Devilish" Taboo in Local Ukrainian Dialects)”. Źródła humanistyki europejskiej 2 (Studia ad Fontes Humanitatis Europeae Pertinentia). Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2010. 249‒258. Print.

Stępnik-Szeptyńska, Jadwiga. “Характеристика джерел і матеріалів для вивчення мовного табу в українських піснях (The Characteristics of Sources and Materials for the Studies of Language Taboo in Ukrainian Folk Songs)”. Сучасні дослідження української культури. (The Modern Studies of the Ukrainian Culture). Varshava – Ivano-Frankivs'k, 2015. 31–43. Print.

Stępnik-Szeptyńska, Jadwiga. Tabu językowe w ludowych pieśniach ukraińskich (Language Taboo in Ukrainian Folk Songs). Kraków: Scriptum, 2015. Print.

Tomanek, Przemysław, “Parlamentarzyści ukraińscy – byli dysydenci w kwestii niepodległości Ukrainy (lato 1987–wiosna 1990) (Ukrainian Parliamentarians, Former Dissidents, on the Issue of Ukraine's Independence (summer 1987–spring 1990)”, Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze (Cracow Bulletin of Ukrainian Studies), vol. I-II, 1993, 209–215. Print.

Tomanek, Przemysław, “Legenda Don Juana w interpretacji Łesi Ukrainki (The Legend of don Giovanni in the Interpretation of Lesya Ukrainka)”, Mizh susidamy. Almanakh Fundatsiii sv. Volodymyra Khrestytelia Kyivskoi Rusy (Among Neighbors. Almanac of Foundation of Saint Volodymyr, Baptist of Kyiv Rus’), vol. VII, 1997, 133–140. Print.

Tomanek, Przemysław, “Europa jako wyzwanie dla współczesnej Ukrainy (Europe as a Challenge for Modern Ukraine)”, Słowianie wobec integracji Europy (Slavs and Integration of Europe). Ed. by Maria Bobrownicka. Kraków, 1998, 113–127. Print.

Tomanek, Przemysław, “Język ojczysty jako czynnik kształtowania się świadomości narodowej Ukraińców (Native Language as a Factor of Formation of National Consciousness of Ukrainians)”. Język a tożsamość narodowa (Language and National Identity). Ed. by Maria Bobrownicka. Kraków, 2000, 103–122. Print.

Tomanek, Przemysław, “Kruk albo klasyczny przykład samopożarcia (The Crow or the Classic Example of Selfeating)”, Irwaneć O., Recording i inne utwory (Recording and Other Pieces), Kraków 2001, s. 7–26. Print.

Tomanek, Przemysław, “Ochrona praw językowych mniejszości narodowych w Polsce, ze szczególnym uwzględnieniem mniejszości ukraińskiej (The Protection of the Linguistic Rights of National Minorities in Poland, with Special Reference to the Ukrainian Minority)”. Ukraina: między językiem a kulturą (Ukraine: between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1, Ed. by Bożena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Fałowski. Kraków: Universitas, 2003. 245‒260. Print.

Tomanek, Przemysław, “Od krytyki religii do pochwały ecclesia militans. Ewolucja ideowa Dmytra Doncowa (From the Criticism of Religion to the Praise of Ecclesia Militans. The Ideological Evolution of Dmytro Dontsov)”. Natsionalno-kulturnyj Aspekt Vyvchennia Ukrajinistyky i Polonistyky. Zbirnyk Students'kykh naukovykh prac (National and Cultural Aspects of Ukrainian and Polish Studies. Students Scientific Works) 1, Kamjanec'-Podils'kyj 2010, 66–77. Print.

Tomanek, Przemysław, “Mitologizacja wspólnych dziejów i jej wpływ na kształtowanie stosunków polsko-ukraińskich (Myths about Shared History and the Impact on the Development of Polish-Ukrainian Relations)”, Europa Środkowo-Wschodnia w procesie transformacji i integracji. Wymiar kulturowy (Central and Eastern Europe in the Process of Transformation and Integration. Cultural Dimension). Ed. by H. Chałupczak, and M. Pietraś, and Ł. Potocki. Zamość, 2011. 183–202. Print.

Tomanek, Przemysław, “Dwa modele nacjonalizmu. Refleksje nad nacjonalizmem Romana Dmowskiego i Dmytra Doncowa (Two Models of Nationalism. Reflections on the Nationalism of the Roman Dmovski and Dmytro Dontsov)”, Studia Nad Faszyzmem i Zbrodniami Hitlerowskimi (Studies on Fascism and Hitler’s Crimes), Vol. XXXIII. Polskie Interpretacje Totalitaryzmu i Autorytaryzmu (Polish Interpretation of Totalitarianism and Authoritarianism), 2012.173–190. Print.

Witkowski, Wiesław. Fonetyka Leksykonu Pamby Beryndy (Phonetics of Lexicon by Pamba Berynda), Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego LXX. Prace Językoznawcze 7 (Research Bulletin of Jagiellonian University LXX. Linguistic Works 7.), Kraków 1964.

Witkowski, Wiesław. Język ukraiński (Ukrainian Language), PAN ‒ Nauka dla Wszystkich (Science for Everybody), 57, Kraków: 1968.

Witkowski, Wiesław. Język utworów Joannicjusza Galatowskiego na tle języka piśmiennictwa ukraińskiego XVII w. (The Language of Ioannykiy Galyatovsky's Works on the Background of the Ukrainian Literary Language of the 17th Century.), Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego 211. Prace Językoznawcze 25 (Research Bulletin of Jagiellonian University 211. Linguistic Works 25), Kraków 1969.

Witkowski, Wiesław. “Język ukraiński (Ukrainian Language)”, Ukraina.Teraźniejszość i przeszłość, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego, Prace Historyczne (Ukraine. The Nowadays and the Past, Research Bulletin of Jagiellonian University. Historical Works), CXLVII, z. 32, Kraków: 1970, 325–354.

Witkowski, Wiesław. “Zarys dziejów polskiej ukrainistyki językoznawczej (Outline of the History of Polish Linguistic Ukrainian Studies)”. Studia z Filologii Rosyjskiej i Słowiańskiej XIV. Z problemów ukrainoznawstwa (Studies of the Russian and Slavonic Philology of the 14^th Century. Problems of the Ukrainian Studies), 1987: 27–36. Print.

Witkowski, Wiesław. “Drukarnia bazyliańska w Poczajowie ‒ osiemnastowieczny ośrodek kultury na Wołyniu (Basilian Printing House in Pochaiv as a Cultural Center In Volyn Region)”. Rękopis a druk – materiały z sesji “Najstarsze druki cerkiewnosłowiańskie i ich stosunek do tradycji rękopiśmiennej” (Manuscript and Printing – the Materials from the Session “The Oldest Old Church Slavonic Printings and Manuscript Tradition”), Kraków. Ed. by Jerzy Rusek, Wiesław Witkowski & Aleksander Naumow. Kraków: 1993. 231–236. Print.

Witkowski, Wiesław. “Poglądy St. Smal-Stockiego na pochodzenie języka ukraińskiego po osiemdziesięciu latach (Views of St. Smal-Stotski on the Origin of the Ukrainian Language after Eighty Years)”, Prasłowiańszczyzna i jej rozpad (The Proto-Slavic Language and its Split), Ed. by Jerzy Rusek, and Wiesław Boryś. Warszawa: Energeia, 1998. 359–364. Print.

Witkowski, Wiesław. “ Polonizmy w języku staroukraińskim (Polonisms in the Old Ukrainian Language)”. Annales Universitatis M. Curie-Skłodowska, Sectio FF, vol. XIV-XV. Z pogranicza języków i literatur słowiańskich (On the Border of Slavonic Languages and Literature), Lublin (1998): 133–146. Print.

Witkowski, Wiesław. “Dzieje przenikania terminologii religijnej Kościoła bizantyjskiego do języka polskiego tudzież terminologii Kościoła rzymskiego do języka ukraińskiego (History of the Penetration of the Religious Terminology of the Byzantine Church to the Polish Language and the Terminology of the Roman Church to the Ukrainian Language)”. Miejsce i rola Kościoła greckokatolickiego w Kościele powszechnym (The Place and Role of the Greek Catholic Church in the Church). Ed. by Edward Stępień. Przemyśl: Południowo-Wschodni Instytut Naukowy (South-Eastern Research Institute), 2000. 297–308. Print.

Witkowski, Wiesław. “O historii wyrazów Małoruś (Małorosja) i małoruski (About the History of the words Małoruś (Małorosja) and Małoruski)”. Ukraina: między językiem a kulturą (Ukraine: between Language and Culture). Studia Ruthenica Cracoviensia 1, Ed. by Bożena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Fałowski. Kraków: Universitas, 2003. 139–142. Print.

Witkowski, Wiesław. “O Gramatyce języka ruskiego dla Polaków i poziomie językoznwastwa w Galicji pod koniec XIX w. (About Grammar of the Ruthenian Language for Poles and the Level of Linguistics in Galicia in the late 19th)”. Język ukraiński: współczesność – historia (The Ukrainian Language: Nowadays – History). Ed. by Feliks Czyżewski, and Paweł Hrycenko. Lublin: Instytut Europy Środkowo-Wschodniej (Institute of East-Central Europe), 2003. 193–201. Print.

Witkowski, Wiesław. “Osiągnięcia naukowe ukraińskich językoznawców w Polsce w okresie międzywojennym (1920-1939) (Scientific Achievements of Ukrainian Linguists in Poland in the Inter-War Period)”. Język–Człowiek–Dyskurs (Language – Person – Discourse). Ed. by Mirosława Hordy, Walerij Mokijenko, and Harry Walter. Szczecin: Print Group Daniel Krzanowski, 2007. 620–626. Print.

Witkowski, Wiesław. “Jeszcze raz o najdawniejszych zapożyczeniach ruskich (wschodniosłowiańskich) w języku polskim (Once More about the Oldest Ruthenian (Eastern Slavonic) Borrowings in the Polish)”. Rocznik Slawistyczny (Revue Slavistique) LXII (2013): 159–167. Print.

Witkowski, Wiesław. Słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim (Dictionary of Polish Borrowings in the Russian Language), Kraków: Universitas 1999. Print.

Witkowski, Wiesław. Nowy słownik zapożyczeń polskich w języku rosyjskim (New Dictionary of Polish Borrowings in the Russian Language), Kraków: Universitas, 2006. Print.

Ziłyński, Iwan. Opis fonetyczny języka ukraińskiego. (Phonetic Description of the Ukrainian Language). Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności. Kraków: 1932.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Zi Sposterezhen' nad Leksykoyu Suchasnykh Ukrayins'kykh Tekstiv (pro мистця, митця ta мисткиню) (About the Observation of Vocabulary of the Modern Ukrainian Texts (about мистець, митець and мисткиня)”. Słowianie Wschodni. Między językiem a kulturą (Eastern Slavs. Between Language and Culture). Kraków: Wydawnictwo Bohdan Grell, 1997: 279–285. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Biernik rzeczowników nieżywotnych rodzaju męskiego w języku ukraińskim (na materiale współczesnej prozy ukraińskiej) (Accusative of Inanimate Masculine Nouns in the Ukrainian Language (on the Base of Modern Ukrainian Prose )”. Slavia Orientalis 2, (1997): 221–234. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Variantnist' Normy Suchasnoyi Ukrayins'koyi Movy i Yiyi Vidobrazhennya v Naynovishykh Orfohrafichnykh Slovnykakh (Variation of a Norm in The Modern Ukrainian Language and its Reflection in the Newest Spelling Dictionaries)”. Slavica Quinqueecclesiensia IV. Linguistica. Translatologia. Kultura, Pcs, (1998): 41–49. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Ukrayins'ko-Pols'ki Leksychni Paraleli (Ukrainian and Polish Lexical Parallels)”. Vestnik Mezhdunarodnogo Slavyanskogo Universiteta, Seriya Filolghiya (Bulletin of International Slavonic University, Philology ), II, 4, Khar'kov (1999): 38–42. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Z badań nad współczesnym językiem ukraińskim (norma i uzus w zakresie morfologii rzeczownika) (About Research on the Modern Ukrainian (Norm and Usage in the Noun Morphology))”. Słowo.Tekst. Czas. (Word. Text. Time) V, Szczecin: Wydawnictwo Uniwersytetu Szczecińskiego. (2001): 280–285. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Rzeczowniki typu теля – теляти we współczesnym języku ukraińskim (Such Nouns as теля – теляти in the Modern Ukrainian Language)”. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Językoznawcze (Research Bulletin of Jagillonian University. Linguistic Works), MCCLXI. 121. (2003): 331–341. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Forma Mistsevoho Vidminka Imennykiv Cholovichoho Rodu II Vidminy v Suchasniy Ukrayins'kiy Movi: Normatyvni Slovnyky i Movna Praktyka (Locative of Masculine Nouns of the IV Declination in The Modern Ukrainian Language: Standard Dictionaries and Language Usage)”. Ukraina – między językiem a kulturą (Ukraine – between Language and Culture ). Studia Ruthenica Cracoviensia 1. Ed. by Bożena Zinkiewicz-Tomanek, and Adam Fałowski. Kraków: Universitas, 2003. 267–274. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Normy ortoepiczne we współczesnym języku ukraińskim: warianty akcentuacyjne (Orthoepic Norms in the Modern Ukrainian: variant of accent)”. Język i literatura słowacka w perspektywie słowiańskiej (The Slovac Language and Literature in Slavonic Perspective), Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2005. 207–211. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. Hramatyka Suchasnoyi Ukrayins'koyi Movy. Morfolohiya. Syntaksys (Grammar of The Modern Ukrainian Language. Morphology. Syntax), Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2007. Print.

Zinkiewicz–Tomanek, Bożena. “Kilka nieregularnych form rzeczowników żeńskich we współczesnym języku ukraińskim (Some Irregular Forms of Nouns in the Modern Ukrainian)”. W kręgu słowa (In a Circle of a Word), Szczecin: Wydawnictwo Uniwersytetu Szczecińskiego, 2008. 253–260. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. Gramatyka opisowa współczesnego języka ukraińskiego. Fonetyka. Słowotwórstwo. Leksykologia. Leksykografia (Descriptive Grammar of the Modern Ukrainian. Phonetics. Word Formation. Lexicology. Lexicography), Kraków: Scriptum, 2009. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena, and Oksana Baraniwska. Język ukraiński dla początkujących (z CD) (Ukrainian Language, Elementary (with CD), Kraków: Petrus, 2012. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena, and Oksana Baraniwska. Język ukraiński dla średniozaawansowanych (z CD) (Ukrainian Language, Advanced (with CD), Kraków: Petrus, 2013. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Znany – nieznany rzeczownik КРЕШ w języku ukraińskim (Known–Unknown Noun КРЕШ in the Ukrainian)”. W świecie Słowian. Szkice z dziejów leksykologii i leksykografii (In Slavonic World. Sketches of the History of Lexicology and Lexicography), Kraków: Impuls. 2013, 143-149. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Polsko-ukraińskie wyrazy zdradliwe. Pułapki gramatyczne (Polish and Ukrainian Insidious Words. Grammar Traps)”. Stałość i zmienność w językach i kulturach świata (Stability and Variability in Languages and Cultures of the World) I, Szczecin: Wydawca Volumina.pl, 2014. 587-596. Print.

Zinkiewicz-Tomanek, Bożena. “Nowe rzeczowniki na -а/-ати, -еня/-еняти w tekstach literackich i publicystycznych (New Nouns with -а/-ати, -еня/-еняти in the Literary and Journalistic Texts)”. Słowo u Słowian. Wpływ języków sąsiadujących na rozwój języka ukraińskiego. Studia leksykalne (The Slavonic Word : the Influence of Adjacent Languages on the Development of the Ukrainian: Lexical Studies). Studia Ruthenica Cracoviensia 11, Ed. Anna Budziak, and Wiktoria Hojsak (2016). Kraków: Scriptum, 2016. 529–540. Print.