Стаття.

Ганна Ситар

УДК 81'367:81'373.7 =161.2

ШЛЯХИ УТВОРЕННЯ СИНТАКСИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ^[1]

У статті визначено закономірності утворення синтаксичних фразеологізмів, або речень фразеологізованої структури, «формальних (лексично вільних) ідіом» у термінології Чарльза Філлмора. Основну увагу зосереджено на процесах перетворення традиційного нефразеологізованого речення в синтаксичний фразеологізм, «розхитуванні» відомого традиційного (лексичного) фразеологізму за рахунок наповнення іншими лексемами, утворенні нових моделей синтаксичних фразеологізмів за зразком, а також шляхом взаємодії з іншими одиницями.

Ключові слова: конструкційна граматика, модель речення, синтаксичний фразеологізм, фразеологізоване речення, українська мова.

Синтаксичні фразеологізми – особливий тип речення, у якому постійний і змінний компоненти пов’язані ідіоматично і розташовані переважно фіксовано, граматичні зв’язки і прямі лексичні значення слів послаблені (Velichko; Vsevolodova, and Yon Lim Su; “Russkaya Grammatika”; Shmelev, Shvedova та ін.), наприклад: Чим не відпочинок?! Яка жінка! Оце коса так коса! Любов є любов. Відповів так відповів. День як день. Теж мені вибачився! Яке там спати! та ін. Такі речення належать до дієвих засобів експресивного синтаксису, за допомогою яких мовець виражає ставлення до певного предмета або явища дійсності, висловлює оцінку певної реалії або ситуації, прагне досягнути впливу на адресата мовлення, сформувати потрібну думку у нього або викликати відповідну дію.^[2]

Спираючись на концептуальні положення конструкційної граматики, представники якої вважають усі без винятку мовні одиниці (ядерні й периферійні, типові й нестандартні, частотні й низькочастотні) однаково важливими для розуміння та вивчення мови, синтаксичні фразеологізми розглядаємо як один із типів конструкцій − конвенційних і некомпозиційних мовних знаків, форма та значення яких не можуть бути пояснені тільки через поєднання форми та значення їхніх компонентів (Fillmor; Fillmore, Kay, O’Connor; Fried; Goldberg).

В українському мовознавстві досі досліджували переважно структурні й семантичні особливості синтаксичних фразеологізмів. У працях Марії Личук і Василя Шинкарука основну увагу зосереджено на розмежуванні різних ступенів фразеологізації речень – високого, часткового й низького (Lychuk; Lychuk, and Shynkaruk та ін.). Закономірності ж утворення цих специфічних одиниць, що перебувають на межі синтаксису і фразеології, досі не набули належного висвітлення в науковій літературі й потребують теоретичного осмислення, що й мотивує актуальність цього дослідження.

Чи не єдиною переконливою спробою дослідження синтаксичних фразеологізмів у цьому аспекті є праця Михайла Копотєва (Kopotev). У результаті аналізу російських і фінських речень лінгвіст сформулював сім принципів «синтаксичної ідіоматизації» (дослідник послідовно вживає термін «синтаксична ідіома»):

1) принцип конструктикону;

2) принцип кристалізації;

3) принцип структурної периферійності;

4) принцип узуальної подібності поверхневих структур;

5) принцип пріоритету прагматики;

6) принцип старіння;

7) принцип збереження значення (Kopotev 122-123).

У цій статті ставимо за мету з’ясувати шляхи утворення синтаксичних фразеологізмів в українській мові. Дослідження здійснене на підставі аналізу більш ніж 8000 прикладів вживання синтаксичних фразеологізмів, дібраних з текстів української художньої літератури кінця ХІХ – початку ХХI ст., періодичних видань і українськомовних інтернет-ресурсів. На сьогодні укладений реєстр моделей фразеологізованих речень охоплює більше, ніж 80 одиниць.

Традиційно модель (від лат. modulus, зменш. від modus «міра, спосіб») визначають як «зразок будови певного об’єкта або ділянки дійсності, у лінгвістиці – зразок будови одиниць мови або процесів, що відбуваються за їхньою участю» (Karpilovska). Для лаконічного та однозначно інтерпретованого позначення моделі синтаксичного фразеологізму застосовуємо структурну схему речення, у якій за допомогою спеціальних символів подано основні реченнєвотвірні компоненти-носії предикативності й обовʼязкові валентно зумовлені компоненти, потрібні для забезпечення інформаційної достатності речення: Де там V_f, Оце N₁ так N₁ Cop_f, Що за N₁ Cop_f, Чим не N₁ Cop_f, N₁ Cop_f як N₁, Inf так Inf і под.^[3]

Спираючись на результати попередніх теоретичних і статистичних досліджень, виділяємо п’ять шляхів утворення синтаксичних фразеологізмів в українській мові.

1. Перетворення традиційного нефразеологізованого речення в синтаксичний фразеологізм, що відбувається, за нашими спостереженнями, унаслідок дії таких чинників:

1.1. Кристалізація навколо поєднань слів, яким властивий семантичний зсув або семантичне спустошення. Найчастіше зафіксоване сполучення службових частин мови (не до, ну й, ось і), службових частин мови і займенників (оце вам і, такий уже, теж мені, чим не) або прислівників (чому не, як не), займенників і прислівників (куди вам, оце так, який там), прислівника і прислівника (де там, де тут). Так, у діалозі:

− У тебе все добре?

− Яке там добре!

друга конструкція є фразеологізованою, вона вживається із заперечним значенням (=Ні, недобре). У цьому випадку прислівник там втрачає типове для нього локативне значення, а займенник яке – питальне.

У реченні Вишиванка, оселедець і люлька – чим не козак?! (День. – 25.10.2012) кристалізація відбувається навколо комплекса чим не. Модель Чим не N₁ Cop_f має типове значення відповідності предмета (явища, події, особи) уявленню мовця про нього (неї) (Lychuk, Shynkaruk 81). Пор. два типові випадки вживання нефразеологізованих речень із займенником чим:

а) питальне нефразеологізоване речення:

– Вся річ у тому, – казав далі Пащенко, – що випадок не може бути нещасливим. Суть випадку у тому, що він своїм втручанням ламає звичну чи завбачену лінію життя. А це завжди плюс. Чим було б людське життя без випадковості? Подумайте, і ви не зможете уявити собі нічого сірішого (Валерʼян Підмогильний. Повість без назви);

б) нефразеологізоване речення з інструментальною синтаксемою, заповненою займенником чим:

Чим ти будеш дзвонити, ой ти, мій миленький?

Чим ти будеш дзвонити, голубе сивенький?

– Баняком, мила, баняком, мила,

Баняком, й у-ха-ха, мила чорнобрива!

(Українська народня пісня «Ой на горі росте дуб, ой ти, мій миленький»).

У поданому нижче прикладі організаційним центром синтаксичного фразеологізму є поєднання от тобі й, у якому займенник тобі не передає значення 2 особи однини, а форма давального відмінка не має типової для неї адресатної семантики, уся ж конструкція загалом уживається із заперечним значенням: Думала, Грицько віддасть хоч карбованця; каже — немає; а знаю, що є... Що ж його робити?.. Нові чоботи Христі купив старий: радіє дитина обновці... а тепер приходиться ті чоботи продати або заставити... От тобі й радість! (Панас Мирний. Повія); Купувала первинний ринок, сподівалася, новий будинок, буде чисто, гарно. От тобі й гарно. Мало того, що весь Київ поступово перетворюється на смітник, то й самі мешканці будинків теж туди (http://www.comfort.kiev.ua/forum/?col=10&fid=4&m_id=29340&p=418).

1.2. Повтор повнозначних слів, який зумовлює фразеологізацію речення. До цього типу синтаксичних фразеологізмів належать моделі N₁ Cop_f N₁, N₁ Cop_f як N₁, N₁ Cop_f з/із/зі N_2pl, N₁ Cop_f над N₅, Inf так Inf, Adv_pr так Adv_pr Cop_f, Num₁ так Num₁ Cop_f, prep N₆ як prep N₆ Cop_f та ін., напр.:

− Таке балакаєш — у вовка стріляла, а в живу людяку влучила!

− Дак який він людяка, калі у вовка перекидався і мстив Уляні, що любить його не хотіла. Вовкулака є вовкулака, од тих пір усі Волохачі Вовками прозиваються (Володимир Дрозд. Повість про Опанаса);

− Козаки! Так ви зветесь українські козаки?.. Красти овес?

− Мовчи ти, гусячий пуп!

− Що значить мовчи? Купувати, так купувати! А красти й лаятись нічого... (Улас Самчук. Волинь);

– Виходить, інші воювали, а ти тільки пісеньки виспівував? Добра в тебе була служба.

– Е, на службі як на службі. Було так, що й воювали, а було так, що й співали. Ось побудеш, то сам побачиш... (Григорій Тютюнник. Вир).

Найбільш продуктивними серед проаналізованих речень виявилися синтаксичні фразеологізми з повторюваними іменниками, а найчастіше дубльованою формою є форма називного відмінка:

− Терентій Зайчик! – сказала класна керівничка Пантера Ягуарівна. – Я записую тебе на додаткові заняття. Ти багато пропустив – мусиш доганяти. Прикріплюю до тебе Косю Вуханя і Колька Колючку. Вони тобі допомагатимуть. Герой не герой, а вчитись треба (Всеволод Нестайко. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Таємний агент Порча і козак Морозенко).

Докладно про типи фразеологізованих речень з повторами див. у праці (Sitar).

2. Розширення складу традиційного (лексичного) фразеологізму, під яким маємо на увазі не поодиноке, оказіональне вживання конструкції, не трансформацію фразеологізму, а регулярно реалізоване розхитування фразеологічної моделі, додавання компонентів або наповнення одного з компонентів іншим лексичним матеріалом, унаслідок чого в межах конструкції можна виділити два компоненти – незмінний (стрижневий, постійний) і змінний (той, що може заповнюватися досить широким колом лексем і мати різну частиномовну реалізацію). Зокрема, сполучення де там без залежних компонентів є традиційним (лексичним) фразеологізмом зі значенням «повного заперечення того, на що можна було сподіватися» (Frazeolohichnyy 1: 225): Та й нащо людинi багато розуму? Хiба тi, що мають його багато, такi вже й вдатнi до всього, такi вже й удачливi? Де там! З розумом тим ще лиха наберешся, бiди всякої, бо розум без гордостi не ходить, а гордiсть без честi не днює й не ночує (Євген Гуцало. Мертва зона). Проте за наявності правобічного компонента, який практично не має лексичних обмежень і якому властиве морфологічне варіювання, мова йде вже про фразеологізоване речення, яке формально можна подати у вигляді кількох структурних схем залежно від варіантів наповнення змінного компонента моделі: Де там N₁ Cop_f, Де там Adj Cop_f, Де там Adv_praed Cop_f, Де там V_f та Де там Inf:

− Тату, гляньте − лев, − шепочу я батькові, як зачарований.

− Де там той лев. То ж... − далі батько почав пильно вдивлятися, і, коли човен порівнявся з левом, батько підняв весло і гучно ляснув плазом по воді. Ой, лев тоді як стрибне та як рикне! (Олександр Довженко. Зачарована Десна);

− Ха-ха-ха! − не вдержалась Катря. — З тебе б і глухий засміявся, Васюто.

− Де там сміються − сердяться! (Борис Грінченко. Під тихими вербами);

− Заробляю непогано, можу собі дозволити. Беріть, мені приємно. А не заходив − то ви ж самі віднадили. Тільки-но побачимося − відразу «грузити» починаєте. Я ж не вчу вас, як жити.

− Та я й живу добре, чого ж мене вчити?

− І я добре.

− Де там добре… − Їй на очі знову набігли сльози. − Я ж щоб допомогти. Так мені боляче дивитися, як твоє життя минає… (Олексій Волков. Переможець отримає все).

Пор. омонімічне нефразеологізоване речення, побудоване за структурною схемою Де там N₁ Cop_f:

Роман. Де там Чепіга, вже сонце зійшло, давно всі на роботі.

Герасим. Ото диви, як заснув! (Іван Карпенко-Карий. Сто тисяч).

Подібну ситуацію маємо у випадку з поєднаннями куди там, яке там, які також можуть виступати у ролі стрижневого компонента моделі фразеологізованого речення:

− А то знаєте, як буває на світі: панни часом йдуть заміж не по любові... − обізвалась Надя Мурашкова.

− Куди там по любові! − сказала Саня. − Хто виходить заміж по серцю? Йдуть заміж так, як паничі займають урядові місця. Яка ж там любов! (Іван Нечуй-Левицький. Над Чорним морем);

Батько похитав головою:

− Ох, Володимире, Володимире, заведе скупарство i грошолюбство вас не до бога, а в слiди безп'ятого.

− Яке там грошолюбство! Чужi грошi й дурень лiчить у снах, − розгнiвався дядечко, i очi його зачерепiли (Михайло Стельмах. Щедрий вечір).

Цікаво, що попри структурну і функційну схожість з компонентами де там і куди там, сполучення яке там не зафіксоване як фразеологізм у відомих нам фразеологічних словниках.

3. Виникнення нових синтаксичних фразеологізмів унаслідок взаємопроникнення синтаксичних фразеологізмів та прецедентних феноменів (термін увела до лінгвістичного обігу Вікторія Красних (Krasnykh)). Специфіка одиниць цього типу полягає в тому, що сама модель речення є прецедентною, впізнаваною представниками певної національно-лінгвокультурної спільноти, а лексичне наповнення не відповідає загальновідомому. До моделей цього типу, за нашими спостереженнями, належать Inf не можна Inf, N_1pl не винні, N₁ не пахнуть/не пахне, Ати‑бати, йшли N₁/Inf/(N₁) в N₄ та ін. (докладно про ці моделі фразеологізованих речень див. у праці (Sytar “Syntaksychni”)). У таких реченнях яскраво реалізовано одну з головних ознак синтаксичних фразеологізмів – наявність незмінного і змінного компонентів, наповнення останнього може бути різним, що не впливає на семантику самої моделі.

Покажемо це на прикладі речень, побудованих за моделлю Inf чи/або не Inf. Прецедентним виразом у цьому разі є англійський вислів To be, or not to be − початкові слова монологу Гамлета в однойменній трагедії Вільяма Шекспіра. Часто в українськомовних текстах уживається все перше речення монологу To be, or not to be, that is the question (у перекладі українською Григорія Кочура Бути чи не бути − ось питання) з іншим лексичним наповненням змінних позицій інфінітива. Замість дієслова бути в реченнях, побудованих за цією моделлю, вживаються інші повторювані дієслова, проте ця модель залишається впізнаваною читачем або слухачем і, безумовно, виконує фатичну функцію, через що подібні речення часто вживаються в ролі заголовків, пор.:

Бити чи не бити?

Психологи застерігають батьків: фізичне покарання дитини загрожує невтішними наслідками для її дорослого життя (Галицький кореспондент. – 08.12.2015);

Пити чи не пити?

Статистика свідчить, що найбільшу смертність серед людей викликає алкоголь (Демократична Україна. – 11.04.2014);

Бігати чи не бігати? 13 уроків бігуна-любителя зі стажем (Українська правда. − 16.07.2016);

Боятися чи не боятися – от питання, на яке ніяк не може відповісти собі українська влада. А тому, користуючись відомим правилом, краще «перебдєть», ніж «недобдєть», чудить таке, що навіть в голову не вкладається (Тиждень. – 16.09.2011);

Хеллоуїн. Жартувати або не жартувати, ось в чому питання (Українська правда. – 28.10.2016);

Робити чи не робити? Ось у чому питання

Дуже часто трапляються випадки, коли молодим і "зеленим" хочеться зробити щось імпульсивне, кинути виклик суспільству і бути не таким як усі. Відтак з'являється бажання нанести татуювання. Проте, як відомо, сьогодні подобається одне, а завтра інше. З часом закарбоване ім'я на руці не відповідає імені нового обранця, виникає інше бажання – позбавитися цієї пам'ятки (Доба. – 11.08.2011).

На позначення речень цього типу Інна Богданова запропонувала термін «синтаксичний прецедент» (Bohdanova 149), що акцентує на синтаксичному рівні реалізації прецедентності та позиціонує такі одиниці як особливий різновид прецедентних феноменів. Вважаючи речення цього типу зоною перетину прецедентних феноменів і синтаксичних фразеологізмів, визнаємо можливість їхнього трактування і як особливого типу фразеологізованих речень, тому цілком прийнятним видається також термін «прецедентний синтаксичний фразеологізм», або «прецедентне фразеологізоване речення».

Унаслідок іншого лексичного наповнення останнього компонента прецедентного феномена Блиск і злидні куртизанок (назва роману Оноре де Бальзака) виникає фразеологізована модель Блиск і злидні N₁. Непоодинокі приклади вживання форми однини у позиції N₁ засвідчують реалізацію носіями мови не тільки його різного лексичного наповнення, але і морфологічного варіювання, пор.:

Блиск і злидні Індії

Іноземця там спробують обдурити, і не раз. Але якщо запросять у гості, спати покладуть у єдиній кімнаті. А самі ляжуть на кухні, усією сім’єю (Високий замок. – 9.04.2017);

"Золото" партії. Блиск та злидні українського парламенту (Українська правда. – 8.08.2016);

Блиск і злидні української еліти: про що розповіли е-декларації – BBC (www.bbc.com/ukrainian/business/2016/11/161031_e_declarations_resume_az, 1.11.2016);

Блиск і злидні американської мрії (https://www.ukrinform.ua/rubric.../2167170-blisk-i-zlidni-amerikanskoi-mrii.html, 01.02.2017);

Блиск і злидні Олімпійських ігор. Частина XХ. Монреаль-1976 (https://sportarena.com/summer-olympics-2016/blisk-i-zlidni-olimpijskih-igor-chastina-xh-monreal-1976/).

4. Утворення нових синтаксичних фразеологізмів за вже наявним зразком. Так, за аналогією до продуктивної моделі N₁ (він/вона/воно/вони) і в Африці N₁ Cop_f, що вживається на позначення незмінності реалії або постійності її якостей незалежно від місця існування, виникають нові конструкції типу N₁ (він/вона/воно/вони) і в Києві N₁ Cop_f, N₁ (він/вона/воно/вони) і у Львові N₁ Cop_f, N₁ (він/вона/воно/вони) і в Криму N₁ Cop_f, N₁ (він/вона/воно/вони) і в Карпатах N₁ Cop_f, N₁ (він/вона/воно/вони) і в Америці N₁ Cop_f і под., пор.:

− Навіть якщо зараз заховався і десь сидить тихо. Отже, існує перспектива зустрітися з ним у мережі.

− А якщо він взагалі втік кудись? − вигукнула Наталя. − Я знаю, що колись він їздив за кордон. Може, сидить у Німеччині або ще десь…

− Інтернет − він і в Африці інтернет, − відповів Борис. − Тоді тим більше крутиться в мережі. А отже, є шанс встановити з ним контакт (Олексій Волков. Амністія для Хакера);

Далі про ще один епізод стосунків між багатими та бідними і знову за участі зброї. Наймит − він і в Києві наймит. Заробітчани прийшли по зарплату, а пішли по домовину. Господар новобудову на власному подвір'ї з рушниці дав відповідь будівельникам, котрі насмілилися запитати про заборговану зарплатню (Новини-ТСН, канал «1+1», 22.06.2009); Є у Олександра Герасимовича захоплення – поезія. Він пише вірші. В них – любов до Батьківщини, біль за неї. У них – Шевченків стиль, мотиви, інтонація. Бо талант – він і в Києві, і в Лепетисі – талант (Офіційний веб-сайт Великолепетиської селищної ради, 22.03.2016: http://vlepetykha-rada.org/node/50); Рагуль він і у Львові рагуль! (Коментар до статті: Марта Кривецька. У Львові страйкують продавці преси // zaxid.net, 18.07.2013: http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_straykuyut_prodavtsi_presi&objectId=1289579) (рагуль – сленгове слово, що позначає некультурну людину); Взагалі ж, куди більшу шкоду силам коаліції завдали не російські ядра і багнети, а епідемії і несприятливі природні явища (зима – вона і в Криму зима) (https://tratatunka.com.ua/cikave/yak-rosiya-vzhe-bula-pokarana-za-agresiyu-urok-no-1-krimskiy.html); Наступний крок – добре вчитися, адже середній бал – він і в Америці середній бал, який ще й трансформується в гроші (h.ua/story/154595/).

Крім цього, у зібраному фактичному матеріалі зафіксовано і речення, побудовані за моделлю N₁ він/вона/воно/вони і є N₁, що не містить вказівки на локатив, що, очевидно, відбиває неважливість для мовця місця існування відповідної реалії, напр.: Але й за дідів тепер тяжко. Не жиють довго наші діди. Вже вдовиць подивися скільки лише коло нас зробилося за цей рік. Високосний — він і є високосний. І Маруська лишилася сама, й Одокія, й Штефа (Марія Матіос. Нація); …[Андрій] завжди зневажав надмірну розкіш, навіть на гулянки одягався непримітно та й узагалі не любив привертати до себе увагу. Чим, між іншим, і вирізнявся, бо серед козаків скромність та непримітність були незвичними. Однак характерник він і є характерник, та й люд на Січ приходить різний. І не сказати, щоб зовсім відлюдькуватим був Ярчук, товариством не гордував, кожен міг йому душу відкрити; от він свою – нікому (Володимир Арєнєв. Бісова душа, або Заклятий скарб).

5. Утворення нової одиниці за рахунок поєднання двох різних синтаксичних фразеологізмів, що є характерним для усного мовлення. До таких своєрідних контамінацій зараховуємо багатокомпонентні моделі Ну і/й чим не N₁ Cop_f, Ну й/і що за N₁ Cop_f і Ну й/і що ж за N₁ Cop_f, напр.:

Ну й що за люди! що їм тре! −

Ні страх, ні стид їх не бере.

Людина йде узнать, купить,

вони ж он бач як: зараз − бить (Павло Тичина. Краплина меду);

Ганяє він по всій землі

Та все звертає вліво,

Туди, де мруть “раби малі”,

Чи пак “живуть щасливо”.

В той край, що сниться так завжди…

Ну й що ж за чудасія!! —

Ніде й ніразу ж ще Біді

Не снилася Росія! (Іван Багряний. Антон-Біда — Герой Труда)

(поєднання моделі Ну і/й N₁ Cop_f і моделі Що (ж) за N₁ Cop_f);

Спочатку була помилка, що взагалі натравили КОРД на машину. Команда фас пішла. Тобто хтось був впевнений, що то не ДСО, а банда передягнута у форму ДСО. Так комусь здалося. Замість того, щоб зателефонувати в чергову частину ДСО і переконатися, дав команду КОРДу. Це фатальна і найбільша помилка. А коли вже КОРД почав стріляти, то скоріш за все були попереджувальні постріли. Не відомо, чи були постріли від ДСО у відповідь. ДСО по радіо передали, що їх обстрілють. інша група почула, приїхали і завалили командира відразу. КОРД вже по другій групі не стріляв у відповідь, бо вже побачили, що то були свої . Не стріляли у відповідь навіть після того, як убили їх командира. Ну і чим не версія? (https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=947402.855;wap2, 5.12.2016); «Ну і чим не Чернівці?» – під такою загальною назвою письменник Володимир Килинич об'єднав добірку світлин із Відня (http://chv.tv/fasady-blyznyuky-opublikovano-fotodobirku-videnskyh-budynkiv-shho-duzhe-shozhi-na-chernivetski-foto.html, 08.10.2016) (контамінація моделей Ну і/й N₁ Cop_f і Чим не N₁ Cop_f).

Важливим видається той факт, що в межах одного висловлення може поєднуватися кілька описаних вище тенденцій. Так, у наведеному нижче діалозі вжито модель Який там N₁ Cop_f, фразеологізованість якої забезпечують відразу два чинники: поєднання займенника і прислівника який там, що і виступає центральним компонентом моделі, і дистантний повтор лексеми гріх, вжитої в різних відмінкових формах у сусідніх реченнях:

— А шо, бачили звіра?— спитав Колісник.

— Ох! Костянтин Петрович, Костянтин Петрович! Гріха ти не боїшся, — казав, хитаючи головою, Рубець.

— Який там гріх, Антон Петрович. А ще і в вісімдесят... (Панас Мирний. Повія).

У прикладі Кровосісі вони і є кровосісі: Родина Азарова оформила власність на десятки гектарів Кончі-Заспи на кіпрську фірму (Патріоти України. – 28.10.2016: http://patrioty.org.ua/other/krovosisi-vony-i-ie-krovosisi-rodyna-azarova-oformyla-vlasnist-na-desiatky-hektariv-konchi-zaspy-na-kiprsku-firmu-video-139472.html) підкреслене речення відповідає структурній схемі N₁ він/вона/воно/вони і є N₁, воно утворене за зразком N₁ (він/вона/воно/вони) і в Африці N₁ Cop_f і базується на повторі змінного іменникового компонента N₁, позицію якого заповнено прецедентним словом кровосісі, що відсилає читача до відомої фрази колишнього прем’єр-міністра України Миколи Аазарова: «В країні сформувався целий прошарок кровосісів бюджетних коштів, і тепер ми всіх цих упирів ліквідуємо», у якій через погане знання української мови було вжито спотворений варіант російської лексеми «кровососы».

Виділені п’ять закономірностей мають різний ступінь продуктивності, у наведеному переліку їх розташовано в порядку зменшення частоти. Відповідно найбільше реалізовано в зібраному фактичному матеріалі перетворення традиційного нефразеологізованого речення в синтаксичний фразеологізм, а найменше – поєднання двох різних моделей синтаксичних фразеологізмів.

Цікавою видається виявлена у процесі аналізу різновекторність тенденцій: «розхитування» фразеологічної моделі й поєднання різних експресивних синтаксичних засобів є виявами впливу розмовного мовлення, водночас взаємопроникнення синтаксичних фразеологізмів і прецедентних феноменів, що потребують від адресата певних інтерпретативних зусиль, є втіленням тенденції до інтелектуалізації мовлення.

Очевидно, наведений перелік шляхів утворення синтаксичних фразеологізмів не є вичерпним і потребує подальших уточнень, що і становить перспективу подальших досліджень.

References

Fillmore, Charles J. "The Mechanisms of «Construction Grammar". Proceedings of the Fourteenth Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society. 1988: 35–55. Print.

Fillmore, C. J. and Kay, P., O’Connor, M. C. "Regularity and Idiomaticity in Grammatical Constructions: the Case of let alone". Language. 64(3) (1988): 501–538. Print.

Fried, Mirjam. "Construction Grammar". In A. Alexiadou & T. Kiss (eds.), Syntax – Theory and Analysis. An International Handbook. Handbooks of Linguistics and Communication Science. 42.1-3 (2015): 974-1003. Berlin: Mouton de Gruyter. Print.

Goldberg, Adele E. Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. 1 edition. University Of Chicago Press, March 15, 1995. Print.

Bohdanova, Inna. Suhestyvnyy Potentsial Pretsedentnykh Odynyts' v Ukrayins'komu Mediynomu Dyskursi Pochatku XXI St. (Suggestion Potential of Precedent Units in Ukrainian Media-Discourse of the Early 21-st Century). Diss. Donetsk National U, 2016. Vinnytsia: DonNU, 2016. Print.

Frazeolohichnyy slovnyk ukrayins'koyi movy: Knyhy 1 ta 2. Uklad.: Bilonozhenko V.M. ta in. Kyiv: Naukova dumka, 1993. Print.

Karpilovska, Ievgeniia. Vstup do prykladnoyi linhvistyky: komp"yuterna linhvistyka (Introduction to Applied Linguistics: Computer Linguistics). Donetsk: TOV «Yuho-Vostok, Ltd», 2006. Print.

Kopotev, Mihail. Principles of Syntactic Idiomatization (Printsipyi sintaksicheskoy idiomatizatsii). Helsinki: Helsinki University Press, 2008. Print.

Krasnykh, Viktoriya. "Sistema Pretsedentnykh Fenomenov v Kontekste Sovremennykh Issledovaniy (The System of Precedent Phenomena in the Context of Modern Researches)." Yazyk, Soznanie, Kommunikatsiya (Language, Consciousness, Communication) 2 (1997): 5-12. Print.

Lychuk, Mariya. Stupeni Frazeolohizatsiyi Rechen' (Stages of Sentence Phraseologization). Diss. Chernivtsi National U Named after Yuriy Fedkovych, 2001. Chernivtsi, 2001. Abstract. Print.

Lychuk, Mariya, and Vasyl Shynkaruk. Stupeni Frazeolohizatsiyi Rechen' (Stages of Sentence Phraseologization). Chernivtsi: Ruta, 2001. Print.

Shmelev, Dmitriy. Sintaksicheskaya Chlenimost' Vyskazyvaniya v Sovremennom Russkom Yazyke (Syntactic Divisibility of Utterance in the Modern Russian Language). Moscow: KomKniga, 2006. Print.

Shvedova, Nataliya. Ocherki Po Sintaksisu Russkoy Razgovornoy Rechi (Esssays about Syntax of Russian Colloquial Speech). Moscow: Izd Vo AN SSSR, 1960. Print.

Shvedova, Nataliya. Russkaya Grammatika : V 2 Tt. (Russion Grammar : In 2 Vol.). Vol. 2. Moscow: Nauka, 1980. Print.

Sitar, Anna. "Modeli sintaksicheskih frazeologizmov s povtorami v ukrainskom jazyke: popytka klassifikacii (Models of syntactic Idioms with Repeats in Ukrainian Language: Attempt of Classification)". Yazyk, Soznanie, Kommunikatsiya (Language, Consciousness, Communication) 47 (2013): 485-493. Print.

Sytar, Hanna. "Status Syntaksychnykh Frazeolohizmiv u Systemi Frazeolohichnykh Odynyts' (The Status of Syntactic Idioms in the System of Phraseological Units)." Visnyk Donets'koho Natsional'noho Universytetu. Seriya B. Humanitarni Nauky (The Bulletin of Donetsk National University. Series B. Humanities) 2 (2011): 66-74. Print.

Sytar, Hanna. "Syntaksychni Frazeolohizmy i Pretsedentni Fenomeny: Zony Peretynu (Syntactic Idioms and Precedent Phenomena: Intersection Zones)." Linhvistychni studiyi / Linguistic Studies 31 (2016): 20-25. Print.

Velichko, Alla. Sintaksicheskaya Frazeologiya Dlya Russkikh I Inostrantsev (Syntactic Phraseology for Russions and Foreigners). Moscow: Izd-vo MGU, 1996. Print.

Vsevolodova, Maya, and Yon Lim Su. Printsipy Lingvisticheskogo Opisaniya Sintaksicheskikh Frazeologizmov: Na Materiale Sintaksicheskikh Frazeologizmov so Znacheniem Otsenki (The Principles of Linguistic Description of Syntactic Idioms : Based on the Syntactic Idioms with Evaluative Meaning). Moscow: Maks PRESS, 2002. Print.

[1] Дослідження виконане в межах програми фундаментальних досліджень Міністерства освіти і науки України (проект № 0115U000088 «Комунікативно-прагматична і дискурсивно-граматична лінгвоперсонологія: структурування мовної особистості та її комп’ютерне моделювання»).

[2] Цей своєрідний тип речень на матеріалі різних мов привертав увагу представників різних лінгвістичних шкіл та напрямів: передусім, широкого підходу до фразеології (Володимир Архангельський, Анатолій Баранов, Дмитро Добровольський та ін.), розмовного синтаксису (Наталія Шведова, Дмитро Шмєльов та ін.), функційно-комунікативного синтаксису (Майя Всеволодова, Алла Величко, Любов Балобанова та ін.), Московської семантичної школи (Ігор Мельчук, Юрій Апресян, Леонід Іомдін, Валентина Апресян та ін.)), конструкційної граматики (Чарльз Філлмор, Пол Кей, Адель Голдберг, Мір’ям Фрайд та ін.), у межах яких дослідники оперують термінами, усталеними в межах відповідної концепції – «стійка фраза», «фразеологізоване речення», «синтаксичний фразеологізм», «комунікативний фразеологізм», «синтаксична ідіома», «граматична ідіома», «фразеосхема», «фразема», «конструкція малого синтаксису», «конструкція мікросинтаксису», «нестандартна конструкція», «формальна ідіома» («лексично вільна ідіома») і под. У цьому дослідженні вживаємо терміни «синтаксичний фразеологізм» та «фразеологізоване речення» як синоніми. Докладно про ознаки синтаксичних фразеологізмів див. у праці (Sytar “Status”).

[3] У структурній схемі речення використовуємо такі позначки:

Adj – прикметник;

Adv_praed – прислівник у ролі предиката;

Cop_f – відмінюване дієслово-звʼязка;

Inf – інфінітив;

N₁ – іменник у називному відмінку;

Pron₃ – займенник у давальному відмінку;

V_f – відмінюване дієслово;

V_f3s/pl – відмінюване дієслово у формі 3 особи однини або множини;

( ) – факультативність компонента;

/ – варіантність компонента.