Додаткова інформація

Інформація про автора:

Ґрещук Василь Васильович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна).

Коло наукових зацікавлень: дериватологія, діалектологія, семасіологія, історія української літературної мови.

Листування: vasyl.greshchuk@pnu.edu.ua

Citation:

Greshchuk, V. Word Formation and Subjective Modality of the Text [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2020. Vol. 40(1). Pp. 93-101. ISBN 966-7277-88-7

DOI: http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2020.40.1.7

Історія публікації:

Випуск вперше опубліковано в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Стаття отримана: 26 серпня 2020 року, прийнята: 08 вересня 2020 року та вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року

Анотація.

Проаналізовано формування суб’єктивної модальності тексту словотвірними засобами. Суб’єктивна модальність тексту розглядається як інформаційний компонент семантики висловлювання, що містить суб'єктивне ставлення мовця до сказаного з метою його впливу на адресата тексту. Така інтерпретація суб’єктивної модальності тексту суголосна поняттю конотації тексту. Словотвірні одиниці, передовсім деривати, беруть активну участь у творенні суб'єктивної модальності тексту. Досить поширеним прийомом творення суб'єктивної модальності тексту є використання у ньому похідного слова, яке як елемент лексичної системи мови, незалежно від його реалізації в мовленні, є носієм лексичної семантики, в структурі якої виділяється, крім логіко-змістового, ще й оцінний, емоційно-експресивний, конотативний компонент. У статті охарактеризовано низку моделей, за якими утворюються деривати з відповідною конотацією. Ще одним поширеним способом формування суб'єктивної модальності тексту є оказіональний словотвір. Ефект творення мовної експресії ґрунтується на використанні в тексті оказіонального деривата, який за своєю природою передбачає цілеспрямоване порушення мовної норми, закономірностей словотворення, а тому завжди вражає своєю новизною, незвичністю, несподіваністю і винятковістю. Оказіональні похідні в тексті відбивають особливості світобачення, авторської оцінки, розширюють склад образних засобів, виступають одним із способів продукування мовної гри. Суб’єктивна модальність тексту словотвірними засобами може створюватися також функціонально, завдяки специфіці використання різних дериваційних одиниць у висловлюванні, коли необхідний експресивно-оцінний компонент формується внаслідок особливостей текстового використання словотворчих величин. Це зокрема лексикалізація дериваційних формантів, вживання дериватів із здрібніло-пестливим значенням для вираження діаметрально-протилежного значення, зіштовхування в одному сегменті тексту семантично близьких або контрастних дериваційних величин, стилістична актуалізація словотвірної похідності і мотивованості деривата тощо.

Ключові слова: суб’єктивна модальність тексту, словотвір, конотація тексту, дериват, словотвірна мотивованість.

WORD FORMATION AND SUBJECTIVE MODALITY OF THE TEXT

Vasyl Greshchuk

Department of Ukrainian Language, Faculty of Philology, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Abstract

Background: Modality, which exists in two manifestations – objective and subjective, is thoroughly studied from various perspectives, especially in grammar. Modality has recently been taken beyond the boundaries of the sentence and considered a textual category. The subjective modality of the text is considered an optional semantic and pragmatic factor of the content-related organization of the text (discourse), which is realized in a number of different attitudes of the addressee (speaker, author) to what is being reported. This interpretation of subjective modality correlates with the concept of connotation. An important component of the study of subjective modality, or connotation, of the text is analysis of the means of its formation, expression.

Purpose: The article is aimed at discussing the formation of the connotative component of text semantics by means of word formation.

Results: The results of the research conducted in this article outline the means of word formation that contribute to the formation of the subjective modality of the text.

Discussion: Derivatives, like other nominative units, can play a significant role in the formation of subjective modality, and the ways of creating the connotative component of textual semantics are different. A common method for creating subjective modality is to use a derivative in the text, which as an element of the lexical system, regardless of its speech realization, is a carrier of lexical semantics, in the structure of which an evaluative, emotive-expressive and connotative components are singled out. The article analyzes models of word formation according to which derivatives with the corresponding connotation are formed. Another common way to form subjective modality is accidental word formation. Subjective modality can also be created functionally due to the specifics of the use of different derivative units in the utterance when the required expressive-evaluative component is formed as a result of the specific features of the use of word formation means.

Keywords: Subjective modality of the text, word formation, textual connotation, derivative, motivated word formation.

Vitae

Vasyl Greshchuk is a Doctor of Philological Sciences, Professor, Head of the Chair of Ukrainian Language, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. Areas of research interests include derivatology, dialectology, semasiology, history of the Ukrainian literary language.

Correspondence: vasyl.greshchuk@pnu.edu.ua

© Редакція Міжнародного збірника наукових праць «Лінгвістичні студії»

Лінгвістчині студії

Випуск 40(1), 2020, с. 93-100

Словотвір і суб’єктивна модальність тексту

Ґрещук Василь

Стаття вперше опублікована в Інтернеті: 01 грудня 2020 року