Українська література. 9 клас

Тема: Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі(Т. Шевченко «У нашім раї на землі »).Наскрізний ліризм творів Шевченка

Мета уроку: опрацювати ідейно-художній зміст поезіїТ. Шевченка, розкрити на її прикладі тему жіночої долі; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, вміння порівнювати, узагальнювати, наводити переконливі аргументи, доводити власні думки, робити виважені висновки; виховуватив собі шанобливе ставлення до жінки-матері як уособлення краси на землі; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування предметних компетентностей: загальнокультурної, інформаційно-комунікативної, естетичної, мовленнєвої, соціокультурної, емоційно-ціннісної, літературознавчої, діяльнісної.

Вітаю вас на уроці української літератури. Я перебуваю на дистанційному навчанні у зв’язку з курсовою перепідготовкою. Працюю в Тімзі. Разом із тим проводжу урок (тому використала персональний сайт). Попрацюймо старанно, щоб час не пропав даремно.

Письмово виконуючи літературну вікторину, пригадаємо твори Т. Шевченка про жіночу долю.

1. Літературна вікторина «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»

Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору.

1. • «Така її доля… О боже мій милий! /За що ж ти караєш її, молоду? /За те, що так щиро вона полюбила /Козацькії очі? Прости сироту. /Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…»

2. • «Не журиться… — /Вмиється сльозою, /Возьме відра, опівночі /Піде за водою, /Щоб вороги не бачили»

3. • «Я сирота з Вільшаної, /Сирота… /Батька ляхи замучили, /А мене … боюся. /Боюсь згадать, моя сиза… /Узяли з собою»

4. «Пішла полем, ридаючи, /В тумані ховалась /Та крізь сльози тихесенько /Про вдову співала»

5. • «Біля того гаю, /Що чорніє над водою, /Щось біле блукає /… . /А може, жде козаченька, /Щоб залоскотати»

6. • «І усміхнулася небога, /Проснулася — нема нічого… /На сина глянула, взяла /Його тихенько сповила /Та, щоб дожать до ланового, /Ще копу дожинать пішла» /

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Як вам відомо, шановні дев’ятикласники, Т.Г. Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. А це бажання було за тих часів майже нездійсненне! Поет згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою няньку – сестру Катерину, яка практично довіку залишалася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини( згадайте вірш « Мені тринадцятий минало…» ), але сама стала жертвою розпусника. Тому так багато в Шевченка творів про жінок і зображує він їх і в романтичному стилі, і в реалістичному, і в символічно-узагальненому. Ось про це ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності — вміння жертвувати собою. Найвища самопожертва — в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію. Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

Прослухайте вірш за зноскою: https://www.youtube.com/watch?v=JGOT93UDLDo&ab_channel=Audio-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0

У творі зображено дві типові долі матері -кріпачки: матері, яка народила дитину в шлюбі, і матері -покритки. Обидві долі трагічні.

Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нею нарадуватися, чекає сумна й тяжка доля, адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на хороше життя: жінка

втрачає дітей, які «розійшлись / На заробітки, в москалі». Вона залишається сама в холодній зимовій хаті, яку нікому протопити.

А як світло й урочисто починалася поезія — з перших рядків в уяві виникає образ Божої Матері з дитиною на руках:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Отже, тональність вірша змінюється: від урочистої й теплої напочатку — до сумної в середині й трагічної в кінці.

У другій частині вірша в образі покритки автор зображує покріпачену, пригноблену Україну (пригадайте подібні жахливі картини в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»): «То покритка попідтинню / З байстрям шкандибає, / Батько й мати одцурались / Й чужі не приймають!!»):

Щоб собак дражнила…

Прочитайте вірш, знайшовши в інтернеті, подумайте над питаннями.

• Яке середовище називають раєм?

• Що для поета є святим?

• Яким чином даний твір пов’язаний з біографією митця?

• Через що дивується і водночас сумує поет, коли побачив дівчину з дитиною?

• За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?

• У чому поет вбачає святість образу матері?

• Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю?

• Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають?

• Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? • Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?

• Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами?

• Через що красуня дівчина втрачає свою привабливість?

• Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим?

• Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки-покритки? • Про що може розпитати дитина-байстря у матері, коли вона стане дорослою?

• Яку долю буде мати така дитина?

• Яке покарання може понести мати від своєї дитини?

• У чому поет вбачає трагедію жінки-покритки?

• Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?

• Яким же вбачає автор райське життя на землі?

Прошу визначити і записати в зошит із моєю допомогою тему вірша та ідею, усно продумати композицію, знайти художні засоби. Письмово поєднайте художні засоби, вжиті у вірші, з їх визначенням.

Тема( про що?): важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту;

Ідея(для чого?): возвеличення святості матері, засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок;

Композиція (побудова): екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів. Твір має оптимістичний початок та трагічне, сумне закінчення. Вірш можна умовно на чотири частини поділити: гордість щасливої матері-селянки своєю малою дитиною та доля в майбутньому, коли діти-кріпаки виростуть; сором жінки-покритки та доля її та дитини в майбутньому.

Художні засоби.

- Поєднайте художні засоби, вжиті у вірші, з їх визначенням

Прошу встати і зробити фізкультхвилинку, яка вам подобається.

Самостійно складіть письмово схему «Жінка-мати у творі».

Літературний диктант (виконуємо письмово).

«У нашім раї на землі…»

1. Найкращим на землі, як вважає Т. Шевченко, є:

2. Мати у письменника — це:

3. «…І перед нею помолюся, /Мов перед образом святим» — це

висловлювання стосується:

4.Жінка-покритка, яку батьки вигнали з хати, залишає рідну

домівку, мов:

5. Про що матиме розповісти покритка своїй дитині, коли та підросте:

6.Яку долю передрікає поет своїй героїні

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Домашнє завдання: «Доля» вивчити його напам`ять (с.239).

Гончаренку Р., Зубченко Ю., Мандриці А., Педьку М. також повторити уривки, вивчені напам’ять.

Усіх прошу продумати відповідь:

« Він був сином мужика і став володарем в царстві духа, - писав про Тараса Григоровича Шевченка Іван Франко. – Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в ржу…».

Як гадаєте, що мав на увазі Іван Франко?