Практичні поради, як створити атмосферу доброзичливості і порядку під час навчання.
Навіть якщо вчитель захоплюється власним предметом, навряд чи йому вдасться заволодіти увагою учнів, якщо він неспроможний навести лад на уроці.
Хоча зараз все більше пропагується заохочення неформальної обстановки на уроці, ми переконані, що відсутність дисципліни – одна з головних перепон успішного навчального процесу. Адже, як можна почути і усвідомити те, про що говорить учитель, коли в класі гамір? Яким буде самопочуття, якщо знаходитись у галасі цілий день протягом 5-7 уроків?
Пропонуємо декілька порад, слідування яким допоможе попередити погану дисципліну на уроці та встановити доброзичливі стосунки з учнями.
Якнайкраще це зробити під час першого знайомства з класом. Пропонуємо запозичити досвід приватної бразильської школи Lumiar, в якій учні голосуванням можуть самостійно навіть прийняти закон для школи за умови обов'язкового його дотримання.
Розробіть спільно з учнями правила стосовно того, що можна і що робити не варто на уроках з вашого предмету. Це допоможе мотивувати дисципліну на уроці.
Роздрукуйте і повісьте узгоджені правила у кабінеті. Головна умова – слідкуйте, щоб ви і учні їх дотримувались. Правила повинні бути прості, зрозумілі і логічні. Учні мають розуміти не тільки сенс, але і наслідки їх порушення.
Хоча вчителі і намагаються будувати рівні відносини з учнями усього класу, але завжди у всіх є свої улюбленці.
Часто педагоги звертають в першу чергу увагу на тих учнів, які добре навчаються, дисципліновані, кмітливі тощо. Але ми радимо придивитися, хто в класі є неформальним лідером. Такі школярі, як правило, є бешкетниками, а зриви дисципліни, ініціатива прогулів уроків – саме їх рук справа. У вас є такий учень у класі? Придивіться, що його відрізняє від інших з позитивного боку, і зробіть саме на цьому акцент!
Як говорять психологи, діти, які порушують дисципліну, таким чином намагаються привернути до себе увагу. Тож постарайтеся знайти спільну мову саме з ними, віднайти, що є у сфері інтересів та зрозуміти, що є причиною опозиційної поведінки. У такий спосіб ви зможете вирішити одразу дві проблеми: з одного боку, допоможете окремій дитині подолати власні психологічні проблеми, а з іншого, заручившись підтримкою лідера класу, труднощі з дисципліною вирішаться вже без вашого втручання.
Будь-яка людина відчуває себе комфортно, коли впевнена, що її розуміють і приймають, а діти і підлітки – тим паче.
В школі прийнято тримати дистанцію між вчителем та учнями. І вона буває настільки великою, що іноді школярам здається, що їх вчителі не просто з іншого покоління, а взагалі з іншої планети, тому на будь-яке розуміння з їх боку годі і чекати.
Ми радимо у суперечливих ситуаціях показати школярам, що ви їх розумієте.
Вислухайте учня і постарайтесь подивитися на ситуацію його очима. Саме розуміння є нульовою точкою конфлікту. Коли учень усвідомлює, що ви його розумієте, він починає слухати.
Коли помічаєте, що в учня щось виходить краще за всіх або він робить особисті успіхи, хваліть! Не скупіться на похвалу, діти її дуже чекають. Але, звісно, вона має бути заслуженою!
Час від часу в межах уроку робіть дітям приємні сюрпризи. Придумайте стимул для доброї поведінки. У якості заохочення може бути будь-що: творчий урок, цікавий фільм, екскурсія. І завжди тримайте слово! В інакшому випадку ви ризикуєте втратити їх довіру.
Створіть такі умови, щоб не дивлячись на вашу відкритість та доброзичливість, учні розуміли, хто головний.
Постійно стежте за ходом уроку, слідуйте, щоб узгоджені правила виконувалися. Наочно покажіть, що дійсно контролюєте все, що відбувається на уроці. Не забувайте як про кару, так і заохочення!
Покажіть учням, що ви не лише вчитель, але і, перш за все, людина. Розкажіть їм про себе, про своє дитинство, які у вас були проблеми у підлітковому віці, яким чином ви їх подолали, або як саме вони вплинули на ваше життя у дорослому віці тощо. Діліться досвідом не лише зі знання предмету, але і життєвою мудрістю.
Щоб зрозуміти школяра та спробувати подивитись на ситуацію його очима, треба першочергово вислухати його. Звісно, не на шкоду навчальному часу чи іншим учням, але, якщо школяр прийшов до вас зі своєю проблемою, постарайтеся приділити йому кілька хвилин на перерві чи після уроку та уважно вислухати. Це так небагато, але іноді так важливо!
Будьте щирими, доброзичливими і послідовними! Дистанція між вчителем і учнем має бути, але не настільки великою, щоб втрачалося відчуття людських якостей педагога. Адже задача кожного педагога не лише навчити в межах певної шкільної дисципліни, але і виховати особистість. Останнє можливе лише в тому випадку, коли викладача самого сприймають як особистість, що є гідною для наслідування.