Паспорт
мобільної творчої пари вчителів української мови та літератури
«Досвід + молодість»
(Матеріал надрукований у науково-методичному журналі "Завучу. Усе для роботи", №№ 15-16, серпень 2015)
30 січня 2016 р. о 09:13 вик г <vickhar@mail.ru> написав:
Шановна Валентина Яківна! Підсумки конкурсу підбиті. Вітаю Вас - Ви є лауреатом конкурсу.на кращу модель методичної роботи ЗНЗ. Підсумки оголошені ( № 3-4 журналу "Завучу. Усе для роботи" (лютий 2016 р). Сертифікат та бібліотечку літератури буде надіслано в лютому 2016 р. З повагою, гол. редактор журналу В. Григораш.
Мобільна творча пара діє при методичному кабінеті відділу освіти Охтирської районної державної адміністрації. Початок роботи - 1 жовтня 2014/2015 н.р.
Керівник мобільної творчої пари вчителів:
учитель-методист Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лавриненко В.Я.
Склад творчої пари вчителів:
учитель української мови та літератури Хухрянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Охтирської районної ради Сумської області Кульбич Наталія Михайлівна, стаж педагогічної роботи 3 роки, спеціаліст;
учитель-методист української мови та літератури Грунської ЗОШ І-ІІІ ступенів Охтирської районної ради Сумської області Лавриненко Валентина Яківна, стаж педагогічної роботи 41 рік, вища кваліфікаційна категорія.
Проблема, над якою працює мобільна творча пара :
«Сучасний урок української мови та літератури в умовах модернізації навчально-виховного процесу та реалізації нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Мета: Формування сучасного вчителя-професіонала, якому властиві інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, потреба в постійному саморозвитку, здатність генерувати нові перспективні педагогічні ідеї, інтелігентність та духовна культура.
Основні завдання:
-підвищення і розвиток фахової компетентності членів мобільної творчої пари вчителів у виборі сучасних педагогічних та інформаційних технологій, фахової майстерності; прискорення формування нового педагогічного світогляду, основних професійних якостей, створення умов для самореалізації особистості вчителя та конструювання системи педагогічної діяльності, вироблення власного стилю роботи.
Основні напрямки роботи:
-вивчення нормативних документів, науково-теоретичних джерел з проблеми;
-ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічної науки, перспективним педагогічним досвідом;
-освоєння і практичнее застосування теоретичних положень із визначеної проблеми;
-моделювання, апробація інноваційних технологій та презентація власних інновацій;
-сприяння професійному вдосконаленню та творчому зростанню, підвищення кваліфікаційного рівня педагогів;
-створення банку навчальних презентацій, портфоліо вчителів творчої пари;
-презентація педагогічних надбань у педагогічній пресі, мережі Інтернет.
-пошук ефективних форм, методів організації навчально-виховного процесу, вироблення оригінального педагогічного стилю;
-поширення та передача перспективного досвіду керівника мобільної творчої пари молодому вчителю.
Затверджую
Завідуюча методичним
кабінетом відділу освіти
Охтирської районної
державної адміністрації
_____І.Б. Шульга
План
роботи мобільної творчої пари вчителів «Досвід + молодість»
із проблеми «Сучасний урок української мови та літератури в умовах модернізації навчально-виховного процесу
та реалізації нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»
(1 рік роботи)
Учительське серце - висока зоря
(Велика педрада. Вшанування вчителя Мельникової Ольги Іванівни у зв'язку з 55-річчям)
Ведуча.
Добрий день усім, хто тут зібрався нині,
Добрий день усім, хто слухає тут нас.
Добрий день,- говорим ювілярці.
Шановні гості, ми вітаєм вас!
Ведучий.
За вікном мороз і віхола,
Віє вітер сердитий край поля,
А у затишній залі оцій -
Ще одна учительська доля.
Ведуча.
А якщо учительська доля, і зал повний учителів, то наше зібрання - не що інше, як велика педрада. Кожна педрада, як ми знаємо, повинна мати свій порядок денний. Сьогодні ми пропонуємо винести на обговорення і не тільки ...такі питання:
1. Учительська доля - висока зоря.
2. Хай лунають тости, тости, тости...
3. Психолого-педагогічний тест та різне, в тому числі пісні і танці.
4. «Я з тобою навпіл все життя поділю».
5. Сім'я: проблеми, проекти, перспективи.
Для ведення педради нам необхідно обрати секретаря, який зуміє протокол написати на серветці, та голову. Самозванців нам не треба, головою буду Я. Для початку пропоную наповнити келихи й підняти їх за нашу ювілярку!
Голова педради.
Велика педрада продовжується. Переходимо до другого пункту порядку денного «Учительська доля - висока зоря». До слова запрошуються колеги.
Шановна Ольго Іванівно!
Скільки довелося пережити
Від того урочистого дня,
Коли вас назвали просто «Вчитель»,
Найтеплішим на Землі званням.
Пісня:
Час рікою пливе,
Все навкруг оживе,
У лютневих промінчиках сонця.
У цей день осяйний
Ювілей золотий
Вже постукав у ваше віконце.
В Грунь приїхали ви,
Молодою були,
Стали в школі Грунській працювати
І предмет нелегкий
Та потрібний такий
Залюбки почали викладати.
Хто у школі загадковий,
Хто усе на світі знає,
Але завжди нас дивує
І про дивну річ питає?
Де індукція магнітна,
І куди її поклали,
Поки досліди робили –
Все магнітне поле вкрали.
Зичим вам експериментів
Щоуроку вдалих лише,
Не жаліймо компліментів
Вам, хто фізикою дише.
Дорога Ольго Іванівно!
Свою мудрість, тактовність, терпимість, готовність підтримати у нелегкі хвилини Ви самовіддано несете учням. Щедро передаєте свої знання й мудрість молодому поколінню, віддаєте вихованцям частину власної душі.
Ваш девіз: «Завжди й в усьому
Працювати без утоми,
Працювать старанно, гідно,
Без халтури й дуже плідно».
Тож нехай Ваше серце не втомлюється сіяти розумне, добре, вічне. Міцного здоров'я Вам, тепла в душі, любові й добробуту у Вашій родині. Хай береже Вас Господь.
Голова педради.
До слова для привітання запрошуються директор школи і голова профспілкового комітету .Відбувається вручення колективного подарунка.
Голова педради.
До слова запрошуються колеги.
Ольго Іванівно! Ще й ще раз
Зі святом вас вітаєм щиро,
Наша жіночко премила,
Поздоровлення прийміть –
Від добродіїв вони.
То ж нехай Вам скриня щастя,
Хай не буде вам ненастя,
Хай здоров'ячко буяє,
Й гумор вас не залишає!
Хай ви будете веселі,
Хай вам затишок в оселі.
Щоб вам добре так було,
Як ніколи не було!
Голова педради.
Приступаємо до наступного пункту педради «Психолого-педагогічний тест для справжнього учителя».
Для його проведення запрошуємо доктора психологічних наук Меланхолію Сангвінівну Холерикову.
Тест для справжнього вчителя
1) Вранці ви прийшли до школи і раптом виявили, що забули одягнути:
а) окуляри;
б) перуку;
в) спідницю.
Ваші дії:
а) проведу урок як ні в чому не бувало;
б) дам дітям контрольну - нехай пишуть;
в) зателефоную «Батьківській трійці» - нехай все принесуть.
2) До вас на урок раптово завітали директор, завуч, завгосп, сторож і дві
технічки.
Ваші дії:
а) не прийду сама;
б) перевірю у них змінне взуття;
в) буду пояснювати нову тему - все-одно ніхто нічого не зрозуміє.
3) Подруга Ващенко Валентина Яківна запросила вас разом сходити на
лікарняний.
Ваші дії:
а) захворію сама;
б) здам подругу;
в) нікуди не піду - все-одно ніхто не повірить.
4) У дитинстві вам завжди бракувало:
а) грошей;
б) грошей;
в) мені їх і зараз бракує.
5) Після трьох місяців користування новим кремом ви раптово виявили, що
він – для взуття.
Ваші дії:
а) прикинитеся валянком;
б) прикинитеся мулаткою;
в) прикинетеся якнайкрутіше.
6) Вас запросили до Будинку моделей на демонстрацію. Під яким гаслом ви на неї підете:
а) «Кожному вчителю - по шапці!»;
б) «Я навчала Сінді Кроуфорд!»;
в) «Двієчниці! Геть з подіуму!»
7) У вас раптово з'явився власний лімузин, чотириповерхова дача і мільйон
доларів.
Ваші дії:
а) як завжди, все віддам дітям;
б) піду похвалюся до податкової;
в) останній хабар - і все!
Висновок. На всі запитання цього тесту Ви відповіли правильно і без вагань. Отже, Ви -справжній учитель, і вихід на пенсію Вам не загрожує.
Тестування показало, що рівень тривожності у вас низький, рівень креативності - достатній, гіперактивність відсутня.
Тож, шановна Ольго Іванівно,
Хай сонце світить над землею,
Хай буде неба чиста просинь,
Нехай іще багато раз
Дзвінок веселий вас у клас запросить.
(Сценка «Терорист»)
— Усім не рухатися ! У приміщенні закладено бомбу! Так, бомбу..
— Яку бомбу?
— Яку, яку? - Водневу.
— Ви жартуєте?
— Ні, не жартую! Дарма ви мені не вірите. Я, між іншим, ще й заручника захопив.
— Кого?
— Вашу ювілярку, Мельникову Ольгу Іванівну.
___Захопив? Для чого?
— У мене є вимоги.
— Вимоги?
— Ну, прохання. Заберіть її назад, будь ласка. А то я більше вже не витримаю.
— А в чому ж справа?
— Ну, не знаю я першого закону термодинаміки, не знаю...
— Може, ви погодитеся на якусь компенсацію?
— Що? Я вас благаю, я на все згодний... Так, і на викуп... (Показує листок з написом 100000000 $).
— Скільки? Помилуйте. Звідки в простого терориста такі гроші. Я краще фізику вивчу! Всю, всю! Присягаюся! Тільки заберіть!
Голова педради.
Шановні гості! Приступаємо до наступного пункту порядку денного «Я з тобою навпіл все життя поділю».
Сім'я -це і пристань, і гавань.
Сюди вертаємось знов і знов
Із мандрів далеких і плавань –
Тут вічно панує любов.
Тебе тут завжди пам'ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають
Увага, турбота, любов.
До вітального слова запрошується коханий чоловік нашої ювілярки - Олександр Дмитрович Мельников:
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти.
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти.
Вже срібні нитки заплелися у коси,
Вже діти дорослі й онуки ростуть,
А серце таке молоде, як і досі...
Ювілярка:
Як швидко спливає час,
Ти мене запроси на вальс.
У юність свою повернутись,
Щоб на коротку мить
Очей синяву вловить
В цей вечір щасливою бути. (Звучить вальс)
Голова педради.
До слова запрошується поки що єдиний, улюблений внучок Ростик.
Внук:
Я до бабусі з любов'ю звертаюсь:
Бабусю, бабуню, бабцю моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
Бо відчуваю в них лагідність я.
Голова педради.
У бабусі й дідуся за плечима ціле життя. Це вони розповідали казки, коли внук був ще зовсім маленьким, співали колискові пісні, загадували загадки. А зараз ми перевіримо, чи пам'ятають вони їх?
Тестування дідуся й бабусі проводить практичний психолог школи.
1. Скільки років жили старий із старою з «Казки про рибака і рибку»
О. С. Пушкіна? (33 роки)
2. Яким було останнє побажання бабусі із тієї ж казки? (... бути володаркою морською, щоб жити в океані-морі, щоб служила їй золота рибка)
3. Хто за ким тягнув ріпку? (Мишка за кицьку, кицька за Жучку, Жучка: а онучку, онучка за бабусю, бабуся за дідуся)
4. Яку роботу виконувала пасербиця у пані Метелиці? (збивала подушки так сильно, що аж пір'я летіло, неначе сніжинки)
5. Як звали дуже незалежного героя, який від усіх утік? (Колобок)
6. У якій казці йдеться про дуже лінивого героя, який навіть ходити не хотів, пересувався за допомого предмета, зовсім для цього не пристосованого? («По щучому велінню»)
7. А ось булава на п'ять пудів. Якому доброму молодцю вона належить? (Котигорошку).
Практичний психолог.
Тест показав, що ви справжні дідусь і бабуся й готові ними бути ще тридцять і три рази!
Голова педради.
Що людині потрібно для щастя?
Так, здоров'я, гарні друзі,
Щоб рідні довго жили.
А ще потрібно, щоб поруч із нами
Були завжди добрі, чуйні люди.
До слова записалися доньки, куми, сусіди і вся рідня. Реалізується педагогічна технологія «Вільний мікрофон». (Вітання)
Голова педради.
Вельмишановне зібрання! Настав час підвести підсумки. До виступу записалися колеги.
Пісня:
Хоч осінь вже чаклує за вікном,
В цьому залі зацвіла весна,
Ви зігріли нас своїм теплом,
Серце дітям віддали сповна.
Вам зичать друзі і родина,
Щоб ви 100 років в щасті жили,
І до останньої хвилини Любили Ви і Вас любили.
Ми Вам щиро дякуємо за все.
Хай же зірка творча не згасає,
Хай життя достаток Вам несе
Й душу завжди радує краса.
Вам зичать друзі і родина,
Щоб ви 100 років в щасті жили,
І до останньої хвилини Любили Ви і Вас любили.
Ведуча:
Хай всміхається доля, як калина у лузі.
Будуть завжди з вами щирі й вірні друзі.
Хай у домі все ведеться й радують Вас діти.
Зичим щастя і здоров'я на многії літа!
Я все про Вас знаю
(сценарій групи підтримки учасника конкурсу
«Учитель року»)
Ведуча:
Доброго дня, шановні глядачі. Ми раді зустрічі з вами в програмі «Я все про Вас знаю». З вами, як завжди, я – ведуча Ноябрьова. Для початку зустрінемо нашого героя й вислухаємо його. Це знаний гунський талант: і учитель, й музикант зі своїм незмінним другом баяном. Він добре грає на баяні і не тільки…
Знайомтеся. Володимир Олександрович Гольченко! Аплодисменти в студії.
Учасник конкурсу6
Я прийшов на програму з такою проблемою: участь у конкурсі «Учитель року» в номінації музика. Брати чи не брати? Ось у чому питання.
Ведуча:
Я думаю, що ми розберемося в цьому питанні. Запрошено відомих спеціалістів, експертів.Вислухаємо їхні рекомендації.
А наразі дозвольте звернутися до залу. Прошу підняти руку тих, хто любить брати участь у конкурсі»Учитель року». Так, одна. Аплодисменти цій героїчній жінці. Тепер підніміть руку ті, хто брав участь у конкурсі «Учитель року». 99,9% присутніх у залі. Так, це вже про щось говорить…
Прийшов час запросити кваліфікованих спеціалістів, які допоможуть нашому героєві вирішити надто складну проблему: брати участь у конкурсі чи ні. Першою в студії з’явиться керівник навчального закладу Аделіна Гризлова. Зустрічаємо!
Директор школи:
Кажуть, що «Учитель року» у скрутному стані,
Що в Малопавлівській школі діти не слухняні.
Кажуть, участь в цій програмі для учителя – не рай.
Кажуть всі, а ти не слухай,
Балачкам не довіряй.
Кажуть, конкурсні ті бали – усього мірило.
А для цього треба досить витратити сили.
Кажуть, вчительську роботу папірцями виміряй.
Кажуть всі, а ти не слухай,
Балачкам не довіряй.
Кажуть, що начальство наше всіх шпиняти вправі,
Щоб тремтіли всі від страху при його появі.
Що на підсумках уроків учиня воно роздрай…
Кажуть всі, а ти не слухай,
Балачкам не довіряй.
Знаю: Гольченко – талант
І від Бога музикант.
Значить, що не говори,
Слухати не стану.
Участь в конкурсі бери,
Бо я не відстану. Ясно?
Ведуча:
Аплодисменти нашій гості. Давайте для вирішення нашої проблеми запросимо крупного спеціаліста , лікаря-психіатра вищої категорії Анжеліку Задуриголову.
Лікар:
Шановний, скільки років працюєте в школі? Скільки, скільки?
З вами все ясно. Ви – наш пацієнт. Для більшої впевненості проведемо обстеження у психіатричній лікарні. Не бійтеся, там вам ніхто не зробить болю.
Ведучий:
Дякуємо за консультацію. Наступна наша гостя – екстрасенс Габріелла.
Циганка:
Я на карти швидко кину –
Все життя узнаєш ти.
Та як здавна вже ведеться,
Ручку все ж позолоти!
Не скупись, клади монету.
- Не фальшива? Та віддай!
Учасник конкурсу:
Як взяла, циганко, плату,
То скоріше вже гадай.
Циганка:
Туз піковий і дорога
Вам лежить в Павлівський край…
А на душу – тиха радість,
А на серці в вас печаль…
Вам зустрінеться й тривога,
Й перемога буде знов.
Буде щастя Новорічне,
Буде радість і любов!
Ведуча:
Красно дякуємо. Оплески екстрасенсу! Нагадую: з нами була екстрасенс Габріелла!
Увага всім! Зараз у нашій студії з’явиться неодноразовий переможець конкурсу «Учитель року». (На сцену вивозять бабусю в інвалідному візку в жалюгідному стані. Лице закрите вуаллю).
Екс-учасниця конкусу «Учитель року»:
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому при освіті людина страждає?
Коли ж оця доля і вас не мине,
То схожими станете ви на мене…
Ведуча:
І так, я запрошую ще одного гостя. Зустрічайте! Міхаіл Воронін!
Кравець:
Проблема ваша мені зрозуміла. Як кажуть, зустрічають по одягу…
Найголовніш – щоб костюмчик сидів
Зручно, природно та ще й досконало.
Щоби охайність себе видавала,
Щоб на громаду це справило вплив!
Найголовніше, найголовніше,
Найголовніш – щоб костюмчик сидів.
Ведуча:
Спасибі! Аплодисменти гостю! Вислухаємо ще одну думку.
Дружина:
А сякий-такий! На конкурс він! На конкурс! А бичка, я тебе питаю, прив’язав? Гній вичистив? А дротики в рило кнурю вставив? Курку оту зозулясту, що не несеться, оскуб? А тісто на хліб замісив? Сарафанчиків дітям так і не пошив? Ні? На конкурс він зібрався! А в тім, якщо підеш, начувайся!
Який може бути конкурс? Хто ж вдома робитиме? Мені ж ніколи. Та й хворенька я… Ну все в мене болить. Так болить, що аж…Прямо з голови й до п’ят… Ой! До пояса! Одне місце тільки здорове й зосталося, і то, бач, люди завидують…
А скільки ще роботи! Господи! У парикмахерську «Люкс» забігти, французькі духи купить, масаж і педікюр зробить.
Ой! Забула. Ще ж до «Прапор перемоги» заскочити. Про всяк випадок оголошення дати. Я тут і текст підготувала. А може, краще на стовпах розвішати? Прямо не знаю…
Ось воно. «Шлюбна об’ява”. «Природного кольору блондинка бажає познайомитися з чоловіком, який може стати на рушничок щастя, а може й не ставати… Який має серйозні наміри, а може й не мати…
Трохи про себе. Років 35-ти. Зріст середній, Очі карі. Улюблені інструменти – ложка, миска та рубель з качалкою. У чоловіках ціную веселу вдачу і гарну зарплату.
Деякі вимоги до майбутнього претендента на руку і серце: вік ролі не грає, але старих і з виду пожованих і на поріг не пущу. Покохаю чоловіка, який знається в сільському господарстві, уміє варити, прати, прибирати. Щоб був надійний на копанні картоплі і, звичайно, у ліжку. Щоб любив холодець із хроном, який сам і приготує, гарбузове насіння та по п’ятницях називав мене «рибкою».
Горбатих, беззубих і лисих прошу не турбувати».
Ось так. Дивись мені! Думай! Думай!
Ведуча:
Підводячи підсумок нашої програми, звертаюся до героя: «Чи допомогли ми Вам визначитися?
Учасник конкурсу:
Не думайте про конкурс звисока –
Я з вірою кажу несамовитою,
Що в ньому провіряється людська
І воля, і терпіння, і освіченість.
А гарні школи не перевелись –
І я у цьому зміг переконатися.
Тож маємо, як хтось казав колись,
Навчати, і навчати, і навчатися!
Ведуча:
І так, дякуємо всім за участь у програмі. Повірте, груняни нікого не хотіли образити. Повірте, ми вас усіх любимо. Просто це гумор із столиці гумору. «У Груні не сміються без любові» - авторська пісня учасника конкурсу «Учитель року»
.
Ведуча:
Шановні! Беріть участь у конкурсі і перемагайте!
День минулий і день, що йде,
Він оцінить зусиль наших плідність.
Непохитною є лиш основа основ:
Професійність, Натхнення і Гідність.
До нових зустрічей!
Казка про Королеву біохімії
( з нагоди вшанування вчителя хімії та біології Ващенко В.Я. у зв’язку з 55-річчям)
І. Красива жінка і заміжня
Живе між нас, живе між нас.
І мати, і дружина ніжна –
В цім пересвідчимось ще раз.
Про жіночу красу та золоте серце складають вірші поети, прославляють жінку письменники, композитори, художники..
Пропоную всім разом цього золотого осіннього дня, усім миром, що тут зібрався, скласти казку.
Чи підтримуєте ви цю пропозицію? Якщо так, приступаємо до справи. Усі ми будемо героями цієї казки.
Усяка казка має свій зачин. Як почати нашу, давайте спитаємо наймудріших («Мікрофон»).
Тож починаємо.
Колись давно-давно, ще в минулому столітті, у середині серпня 1979 року із славного села Грунь, що за тридев’ять земель у тридесятому царстві, у не менш славну Грунь прибула молода жінка. І не сама, а з мужем (він був колись її однокласником, другом і першою любов’ю), ще й молодшим аж на 15 днів. І повела вона мужа в новий білий терем на подружнє ложе, устелене пелюстками білих троянд.
Стали вони жити-поживати й добра наживати. Живуть і нині в коханні та злагоді.
Чудова куховарка, прекрасна господиня, щоб трохи розвіятися, щодня з білого терему відправлялася у високий палац.
У тому палаці зі стін дивилися на неї знаменитості: Чарлз Дарвін, Ілля Мечников, Івани Мічурін і Павлов. І була там сила-силенна кришталю у вигляді стаканів і стаканчиків, колб, пробірок і мензурок. А ще молоду жінку в палаці оточувало царство рослин, тварин і людей. З темних кутків, як і скрізь прийнято, світили голими ребрами і клацали зубами привиди.
І була в тієї жінки велика-превелика тайна – вічна любов. Давно вона ховала її від чорного ока, від карого ока, від сірого ока. Полюбила жінка цього мужчину. Звали його Дмитро… Менделєєв. А ще все живе на землі.
І стала вона Королевою. І не просто Королевою, а Королевою біохімії.
Одного разу Королева сиділа біля вікна і писала. Опадали з дерев жовті листочки, кружляли вони в повітрі й золотим килимом устеляли землю. Йшло до зими. Щоб розігнати смуток, вирішила Королева влаштувати банкет.
Сама на банкет прибула в розкішній визолоченій кареті, запряженій шістьма баскими кіньми, з вусатим кучером та лакеями в строкатих лівреях.
На Королеві була розкішна сукня, гаптована золотом, сріблом і самоцвітами та кришталеві черевички.
І прибуло на банкет люду всякого видимо-невидимо. І були ті гості дуже мудрі, вони давно здогадалися, що казка наша про ювілярку Валентину Яківну Ващенко!
На прекрасному банкеті наповнювалися келихи, лунали тости.
ІІ. Баккет продовжується. Гості веселяться. Столи ламаються від заморських наїдків. Мед-вино рікою тече.
Вирішили гості піднести Королеві дари дорогії.
ІІІ. Швидко казка мовиться, та нешвидко діло робиться. Жила-поживала у білому теремі Королева. Йшли роки, та не в’янула її краса. Була вона біла, як сніг, рум’яна, як кров.
Було в Королеви чарівне дзеркальце. Коли ставала вона перед ним і дивилася в нього, то питала:
- Дзеркальце, дзеркальце на стіні. Хто за всіх кращий у нашій стороні?
- -Ви, Королево, найкраща в нашій стороні.
І справді, дуже гарна була Королева. Особливо в порівнянні з її оточенням – привидами з висотного замку.
ІV. У королев, як ви знаєте, теж у житті бувають веселі (і не дуже) моменти.
Це відбулося посеред зими. Падали сніжинки. Королева сиділа за столом і читала.
Раптом у палаці з’явився слуга цариці Тамари:
Пані Королево, чому до цього часу ви не подали звіту, скільки біля палацу знаходиться кролематок і який приплод молодняка одержано від кожної кролематки за цей рік?!
Стиснулося серце Королеви. І три гіркі сльози впали на землю…
Потроху стала Королева забувати своє горе.
За вікном була весна. Гріло сонечко. Щебетало веселе птаство. Весело було на душі в Королеви.
А в цей час заростали зелом не скопані на зиму грядки біля палацу, де завжди росла смачна-пресмачна капуста, й чекала руки дбайливого господаря чорна рілля в розмірі 0,60 га там, вище від палацу.
- Королево, з цього дня я призначаю вас володаркою всього цього багатства,- сказав слуга цариці Тамари.
- - Я…я не можу. У мене малі діти… І я, до того ж люблю хімію.
- - Нічого не знаю. У міністерській грамоті чітко написано: завідувати цим добром повинна Королева біохімії. І крапка!
Удруге три гіркі сльози скотилися з ясних очей Королеви і впали на землю.
Коли ж надворі в розпалі було літо, дерева в лісі вкрилися густою зеленню, Королеву звинуватили в тому, що вона не заготовила гіллячкового корму для придворної стайні. Шуму з цього було – не обберешся!
І знову три гарячі сльози впали на землю.
А на місці, скропленому сльозами Королеви, біля висотного палацу щороку до самих морозів цвітуть чорнобривці і радують людське око своєю красою.
А бували в житті Королеви й щасливі хвилини:
8 березня – Міжнародний жіночий день;
Перша неділя жовтня – День учителя;
20 жовтня – День народження.
Якось сама цариця згадала про існування Королеви на білому світі. Забажала вона дізнатися про життя-буття Королеви й викликала до себе царського слугу, щоб доклав усе по формі. (сценка «Атестація»)
V. Веселих друзів і батьків,
А також бравих двох синів
Посеред гридниці ясної
Король і королева частували:
І мед із кованого жбана
За їх здоров’я гості випивали.
Не скоро їли гості наші,
Не скоро за гучним столом
Ходили келихи та чаші
З кипучим пивом та вином.
Вони серця всім веселили
Шипіли пінистим питтям,
Їх важко чашники носили
І низько кланялись гостям.
Злилися речі в шум неясний,
Густе гостей великий рій,
І голос чується прекрасний,
І гусел перебій дзвінкий.
Все тихне, слухають Бояна:
І славить піснею співець
І Валентину, й Олексія,
І лелем звитий їх вінець.
Були на банкеті у Королеви якнайдорожчі гості - батьки.
Батько і ненька – це найрідніші люди, яких вона любить і любити буде. На банкеті всі бачити їх раді.
Царі і царевичі, королі і королевичі, чоботарі і швачки – усі славили Короля Олексія, свят Миколайовича.
І рече він Королеві (скористаюся своїм даром і попробую прочитати думки, що рояться в голові Короля Олексія):
- Час рікою пливе, як зустрів я тебе…
- …Ти така ж молода, в тебе руса коса…
- Я ж і досі люблю тебе, пташко…
А в голові Королеви? Спробую вгадати. Чую, чую: «Ти найкращий на землі…»
Були на банкеті і королевичі: старший - Олександр і молодший – Сергій. І рекли вони Королеві-матінці (слово для привітання надається синам).
А збіглися на банкет до Королеви сусіди-королі, куми і вся рідня. І всі вони прийшли привітати Королеву.
Шановні гості! Який же королівський банкет без феї? Прибула на банкет Фея зі своєю… чарівною паличкою. Вона давно чула про красу Королеви, її добре серце. Захотілося їй дізнатися про її розум (тест).
VІ. Ось і підходить до завершення наша казка. У казках завжди щасливий кінець. Кінець нашої казки попросимо підказати наших мудреців («Мікрофон»).
Знаменитий казкар Ганс Крістіан Андерсен писав: «немає казок, які створює саме життя». А наша колективна казка – з життя і про життя. Тому вона – найкраща.
В.Я. Лавриненко