Усе про дієслово: таблиці

У цьому великому матеріалі ми зібрали все найголовніше про дієслово. Для зручності інформацію подано в таблицях. Більш детально про кожну з тем дізнавайтеся з розділу “Читайте більше” в кінці матеріалу. Там викладено вичерпні дані про кожну підтему.

Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).

Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.

Форми дієслова

Перехідні і неперехідні дієслова

Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.

Зверніть увагу!

1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину).

2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає. 3.

Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).

Види дієслів

Зверніть увагу!

1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:

1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити);

2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти);

3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);

4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);

5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).

1. Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.

Дієвідміни

Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш іхропиш.

Способи дієслів

Умовний спосіб

Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).

Наказовий спосіб

Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини ш не вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.

Дійсний спосіб

Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.

Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу

Теперішній час

Недоконаний вид

Майбутній час

І дієвідміна

II дієвідміна

Увага! В українській мові є ряд дієслів з нерегулярними формами, які слід запам’ятати:

а) бути, дати, сісти, повісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти, їсти;

б) дієслова-омоніми вити (вию, в’ю), слати (стелю, шлю), жати (жну, жму).

Зразки дієвідмінювання

(теперішній, майбутній час)

Увага!

1. У сучасній українській мові стилістично правильними вважаються такі форми: дадуть відповідь (а не відповідять), зроблять доповідь, повідомлять (а не доповідять), розкажуть (а не розповідять).

2. Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму є. Проте іноді в художньому, публіцистичному та науковому мовленні можуть уживатися форми єсмь (І особа однини), єси (ІІ особа однини), єсть (ІІІ особа однини), єсте (ІІІ особа однини) та суть(ІІІ особа множини).

Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі

Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі

Безособові дієслова

Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:

Зверніть увагу!

1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений → зроблено, написаний → написано.

2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:

• Ніж добре ріже (особове). – У боці ріже (безособове);

• Він гнітить (особове) мене своєю присутністю. – Мене гнітить (безособове) навітьсама думка про цей учинок.

3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):

• Мати трусить (особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить (безособове) від холоду.

Уживання безособових дієслів

1. Безособові форми на -но, -то не мають морфологічно вираженого зна­чення часу. Однак контекстуально наявність результату дії, яку підкреслює безособова форма, може бути віднесена до минулого, теперішнього чи майбутнього. У реченні на віднесеність дії, названу безособовою формою, до минулого або майбутнього часу може вказувати допоміжне дієслово було або буде:

• Укріплені райони противника було прорвано (О. Гончар).

• Все буде зроблено вчасно.

Зверніть увагу! Якщо у реченні йдеться про дію, завершену у минулому недавно, то безособова форма вживається без допоміжних дієслів. Якщо ж мовиться про давно закінчену дію, додається допоміжне дієслово було:

• Останній літачок було зроблено, в кімнаті усе прибрано.

1. В українському мовленні вживання безособових дієслівних форм на -но, -то є більш прийнятним, ніж тих дієприкметників, від яких вони утворені:

• Справу зроблено (а не Справа зроблена);

• Воду випито (а не Вода випита);

• Резолюцію схвалено одноголосно (а не Резолюцію схвалена одноголосно).

Найпоширеніші способи творення дієслів