Зворотні дієслова

Дієслова із постфіксом -ся(-сь), які виражають зворотну дію, називаються зворотними: пишатися, закохатися, зустрічатися.

Суфікс -ся(-сь) може вживатися з більшістю дієслів у всіх формах, крім дієприкметників. Стоїть він після інфінітивного суфікса - -ти(-ть) або закінчення в особових формах дієслова. Наприклад: вмивати - вмиватися, вмиваються, вмиваюся.

Сучасний дієслівний суфікс -ся(-сь) - це давня коротка форма зворотного займенника себе у знахідному відмінку однини.

За допомогою суфікса -ся(-сь) утворюються дієслова:

Увага! Пишеться -сь пишеться -ся

Купаємось у морі - купаємося в озері; Голивсь учора - голитися двічі.

Категорія дієслівного стану

Категорія стану виражає відношення дії до суб'єкта і об'єкта. Суб'єктно-об'єктні відношення виявляються в реченні. Дієслово є основною ланкою в реалізації граматичних відношень між суб'єктом і об'єктом дії. Так, у реченні Бригада виконує план суб'єктом дії (або носієм динамічної ознаки) виступає слово бригада; дія, виконувана суб'єктом як активним діячем, спрямована на об'єкт (план), що в реченні виступає прямим додатком.

Логічні відношення суб'єкта і об'єкта в цьому реченні збігаються з граматичними; дієслово виражає значення активної дії, спрямованої на самостійний об'єкт.

Однак ці логічні відношення можна передати в іншому граматичному оформленні, наприклад: План виконується бригадою. У такій структурі речення дієслово виступає із значенням пасивної дії. Дієслово виконується, утворене від перехідного дієслова виконувати за допомогою постфікса -ся, втратило значення перехідності. Логічний суб'єкт при цьому виражається залежною формою іменника — орудним суб'єкта, логічний об'єкт виступає у формі називного відмінка.

Порівняйте ще: Усі вітають друга і Друзі вітаються. У першому випадку дієслово виражає активну дію, спрямовану на самостійний об'єкт, у другому - дія розподіляється між суб'єктами, що є водночас і об'єктами.

Значення дієслівного стану тісно пов'язане з семантикою дієслова і виявляється в синтаксичних зв'язках його з іншими словами.

Категорія стану знаходить свій вияв у способах дієслівного керування, тісно пов'язуючись із категорією перехідності/неперехідності. Так, усі перехідні дієслова можуть виражати значення активної дії, а неперехідні не виражають її ніколи. Дієслова перехідні й неперехідні, утворені від перехідних за допомогою постфікса -ся,виражають подвійні суб'єктно-об'єктні відношення, а неперехідні, що не співвідносяться з перехідними дієсловами (наприклад, іти, рости, цвісти), виражають однобічні, суб'єктні відношення. Порівняйте, наприклад:

Суб'єктно-об'єктні відношення Суб'єктні відношення

Учень виконує завдання. - Навколо все спить.

Завдання виконується учнем. Василько йде до школи.

Оленка одягає сестру. - Оленка сміється.

Оленка одягається (Оленка одягає себе).

Морфологічно-словотворчим засобом вираження окремих значень стану виступає постфікс -ся. За допомогою цього словотворчого афікса виражаються значення зворотної і пасивної дії.

Співвідносні дієслова перехідні й неперехідні з постфіксом -ся різняться не тільки значенням стану, а й семантичними відтінками, порівняйте, наприклад: бороти ~ боротися, кохати - кохатися, дерти - дертися, нести—нестися. Лише при творенні дієслів із значенням пасивного стану семантичні відтінки співвідносних дієслів майже непомітні, наприклад: завод будує цехи, цехи будуються заводом; хор виконує кантату, кантата виконується хором.

У сучасній українській літературній мові розрізняють такі стани дієслів: активний (або дійсний), пасивний і зворотно-середній.

Крім того, виділяють групу неперехідних дієслів, що не виражають подвійних, суб'єктно-об'єктних відношень, це дієслова нульового щодо об'єкта стану.

Увага! У лінгвістичній науці ще з часів М. В. Ломоносова визначалася традиційна система станів дієслів. М. В. Ломоносов у "Російській граматиці" назвав шість станів: дійсний (або перехідний), зворотний, взаємний, середній, пасивний (або страждальний) і спільний.

У працях О. О. Шахматова^[1] названо три стани: дійсний, пасивний і зворотний, а в межах зворотного стану розглянуто різні значення його: власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні та ін.

В академічній граматиці української мови розглядаються тільки два стани: активний і пасивний, підкреслюється, що категорія стану властива тільки перехідним дієсловам; вона ґрунтується на двох взаємопов'язаних корелятивних граматичних значеннях — активному і пасивному. Активне значення виражається морфологічними формами, пасивне - морфологічними і синтаксичними. У розгляді дієслівного стану спостерігається різний підхід учених до цієї категорії: одні беруть до уваги семантико-граматичні відтінки суб'єктно-об'єктних відношень, що виражаються в дієсловах; інші ототожнюють стан з категорією перехідності/неперехідності; деякі вчені спираються тільки на граматично виявлену кореляцію суб'єктно-об'єктних відношень, лишаючи поза увагою суб'єктні відношення з нульовим об'єктом.

1. Активний стан. Дієслова активного (або дійсного) стану виражають активну дію суб'єкта, спрямовану на самостійний об'єкт. Це значення мають лише перехідні дієслова, що керують формою знахідного відмінка без прийменника.

Наприклад: Косар на луці косу дзвінко клепле (М. Рильський); Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький).

Формальне вираження прямого об'єкта залежним іменником (або займенником чи іншим субстантивованим словом) і є граматичним показником активного стану дієслова. У структурі речення з дієсловом активного стану граматичні суб'скт-но-об'єктні відношення відповідають логічним суб'єктно-об'єктним відношенням.

2. Пасивний стан. Дієслова пасивного стану протиставляються дієсловам активного стану за відношеннями суб'єкта до об'єкта і за спрямуванням дії. Логічний суб'єкт при дієслові пасивного стану має форму орудного відмінка без прийменника і виступає в ролі непрямого додатка, виражаючи цим самим відношення пасивного суб'єкта і пасивної дії. Об'єкт дії при дієслові пасивного стану виражається формою називного відмінка (займенника чи субстантивованого слова), що виступає в ролі підмета, наприклад: Пісня виконується всіма учасниками концерту.

Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою постфікса -ся. Співвідносні за значенням стану дієслова виступають відповідно в активних або пасивних зворотах мови, наприклад: Співак виконує арію. - Арія виконується співаком.

Форми словозміни дієслів пасивного стану дещо обмежені вживанням: при орудному суб'єкта частіше ставиться дієслово в 3-Й особі, рідше в 1-й або 2-й особі чи в минулому часі. Значення пасивного стану може також виражатися формою пасивного дієприкметника, наприклад: Ти думала — тобою весь з'їдаюсь? — та, подавившись, падаєш в траву... Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (П. Тичина); Енесм кинута я бідна (І. Котляревський).

Відсутність орудного суб'єкта при дієслові нівелює значення пасивності дії, і дієслово набуває значення зворотно-середнього стану. Порівняйте: Фільм переглядається комісією і Фільм переглядається вдруге.

3. Зворотно-середній стан. Дієслова зворотно-середнього стану виражають дію суб'єкта, що не переходить на самостійний об'єкт, а зворотно спрямовується на самого діяча чи додатково характеризує його через неназваний об'єкт, наприклад: дитина взувається (взуває себе); цехи змагаються (змагаються один з одним); собака кусається(може вкусити когось).

Зворотні дієслова можуть мати різні відтінки зворотно-середнього стану, по-різному характеризувати відношення між суб'єктом і об'єктом дії:

а) власне зворотні дієслова виражають дію, суб'єктом і об'єктом якої виступає та сама особа. Сюди належать дієслова: умиватися, одягатися, взуватися, роззуватися, купатися, митися, пудритися, голитися, наряджатися.Наприклад: За матерньою поміччю хлопчик не забарився умитися, прибратися (Панас Мирний);

б) взаємно-зворотні дієслова виражають дію, виконувану кількома суб'єктами, кожний з яких виступає водночас і об'єктом дії. Сюди належать дієслова: зустрічатися, змагатися, вітатися, обніматися, цілуватися, листуватися, спілкуватися, радитися. Наприклад: Це ж тоді... в селі, увечері, коли з Гаврилом познайомилися, тебе бачив. А тепер бач, де зустрілись, - пригадав Жердяга (С. Скляренко);

в) непрямо-зворотні дієслова виражають дію, здійснювану для самого суб'єкта. При дієсловах із значенням непрямо-зворотного стану може стояти непрямий додаток або обставина, наприклад: готуватися до екзаменів, збиратися до поїздки, лаштуватися в дорогу. Ці дієслова відрізняються від власне зворотних тим, що логічний прямий об'єкт при них не виражається. Порівняйте: Дівчина вмивається (дівчина вмиває себе) і дівчина збирається в дорогу (дівчина збирає речі в дорогу); Батько взявся за картуз: — Збирайся, сину, ходімо (Панас Мирний) (означає "збирай речі");

г) загально-зворотні дієслова виражають дію, що зосереджується в самій діючій особі, або виражають внутрішній стан суб'єкта. Сюди належать дієслова зі значенням ставлення виконавця дії до об'єкта: милуватися, турбуватися, дивуватися, злитися, сердитися, заспокоюватися, журитися, трястися, мучитися і под. Наприклад: Там три верби схилилися, мов журяться вони (Л. Глібов);

г) активно-безоб'єктні дієслова виражають властивість суб'єкта поза зв'язком його з об'єктом. Сюди належать дієслова із значенням динамічної ознаки істот: кусатися, битися, дряпатися, хвицатися (собака кусається, корова б'ється, кішка дряпається, кінь хвицається) або неживих предметів: жалитися, колотися (кропива жалиться, будяк колеться)',

д) пасивно-якісні дієслова виражають статичну ознаку предмета, що підпадає впливові дії іншого предмета. Сюди належать дієслова типу рватися, гнутися, битися, ламатися, кришитися, колотися, м ятися, топитися (танути, переходити в стан рідини), плавитися і т. ін. Порівняйте у словосполученнях: залізо гнеться, ситець мнеться, віск топиться, олово плавиться, лід колеться, хліб кришиться, скло б'ється',

е) зворотно-пасивні дієслова виражають дію, приписувану пасивному суб'єктові. Зворотно-пасивні дієслова керують формою давального відмінка (давальний суб'єкта), що виступає непрямим додатком. Логічний об'єкт при дієсловах зворотно-пасивного стану виражається формою називного відмінка і виступає в реченні підметом. Наприклад: І згадується Улянці дідова казка (О. Донченко).

Якщо прямий об'єкт не виражається у формі називного відмінка, то дієслово перетворюється на безособове з нульовим значенням стану щодо об'єкта, наприклад: не їсться хліб —мені не їсться.

Дієслова зворотно-пасивного стану творяться від перехідних дієслів за допомогою постфікса -ся, в якому певною мірою збереглося значення зворотного займенника, особливо в групі власне зворотних дієслів.

Нульовий стан щодо вираження об'єкта мають усі неперехідні дієслова без постфікса -ся (летіти, дзвеніти, плакати, стати, бігти і под.), а також безособові дієслова з постфіксом -ся (не спиться, не сидиться, не лежиться).

Неперехідні дієслова без постфікса -ся означають дію, замкнену в самому суб'єкті, тобто ними виражається тільки суб'єктне відношення (відношення дії до суб'єкта), наприклад: Літо збігло як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах).

Безособові дієслова з постфіксом -ся також виражають однобічні відношення дії до логічного суб'єкта у формі давального відмінка (давального суб'єкта). Дія, виражена безособовим дієсловом з постфіксом -ся, приписується суб'єкту як незалежний від нього внутрішній стан (мені не спалося; дівчині не сидиться в хаті; йому не лежалося).

Отже, категорія дієслівного стану виражає подвійні відношення: основне відношення дії до суб'єкта і об'єкта та пов'язане з ним відношення між суб'єктом і об'єктом.

[1] Шахматов А. Я. Синтаксис русского языка. - Л., 1041. - С . 476-481. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Біполіда. - К., 1969.