Звуки і букви. Передача звуків на письмі

Звуки ми вимовляємо й чуємо, а на письмі їх передаємо буквами (літерами). Букви — це умовні знаки, якими передано на письмі звуки мовлення. Як бачимо, ці обидві системи взаємопов’язані і чудово доповнюють одна одну. З’ясуйте характеристики українського алфавіту та особливості передачі звуків на письмі.

Сукупність букв, розташованих у певному порядку, називають алфавітом (або азбукою, абеткою).

Український алфавіт складається з 33 букв. З них 32 літери передають на письмі звуки мовлення, а ь (м’який знак) позначає м’якість приголосних на письмі.

Букви бувають друковані й писані. Вони мають дві форми: велику (прописку) та малу (рядкову). Букви в алфавіті розташовані в певному порядку й мають назви.

Повної відповідності між звуками й буквами в українській мові немає. Більшість букв позначає один звук, але є букви, які можуть передавати два звуки, або для позначення одного звука може бути вжито дві букви.

Скажімо, буква щ завжди передає два звуки [ш] і [ч], а буква ї – [й] та [і]. Букви я, ю, єможуть передавати по одному звуку [а], [у], [е], якщо їх вжито для позначення м’якості попереднього приголосного звука (оселя, дюни, синє), і два звуки, якщо вони виступають:

• на початку слова: явір, юнга, єнот;

• після букви, що позначає голосний звук: лояльний, твою, палає;

• після апострофа: в’яне, в’юн, б’є;

• після м’якого знака: портьєра, барельєф.

Крім того:

1. Звуки [дж], [дз] передано двома буквами д, з; д, ж: джміль, дзвін, дзиґа.

2. Буква ъ (м’який знак) позначає м’якість приголосних, які стоять перед ним: лялька, донька, приятель.

3. М’якість приголосних на письмі передають також літерою і: цілий, сіно, тісто.

4. Твердість приголосних на письмі не позначаємо.

5. Для роздільної вимови вживаємо апостроф: з’їзд, м’який, п’явка.