Труднощі розмежування додатків та обставин

Часом дуже складно розмежувати додатки і обставини. Якщо ви добре засвоїли попередні теми, то саме час братися за найскладніше — з’ясувати усі деталі і добре зрозуміти, у чому полягає різниця між додатком і обставиною. Готові? Цей матеріал для вас!

Важко визначити другорядні члени, виражені іменниками у непрямих відмінках з прийменниками чи без них.

Тоді треба враховувати:

• належність до тієї чи іншої частини мови;

• інтонацію та порядок слів у реченні;

• контекстуальне значення.

У нас уже солов’ї хрипнуть від радіації (від чого? чи чому?) – обставина.

Фразеологізми не подрібнюються:

1. він бере її на кпини;

2. щось процідив крізь зуби;

3. Ігор взявся за розум;

4. хлопці дали драла.

Розмежовуючи додаток і обставину, треба пам’ятати, що в обставинах відбувається ослаблення предметного значення (у додатках – залишається):

• мати вийшла за село (куди?);

• подивлюся на вашу піч (на що?).

Практичні прийоми:

• 1. Зіставлення аналізованої форми з іншими (наявними чи можливими):

  2. Ранки у червні зустрічають день ясно відкритим поглядом, зустрічають усміхнено, довірливо, з чисто дівочою наївністю і ледь прихованою соромливістю (як?) (М. Ст.);

  3. Враховувати конкретність чи абстрактність іменника:

  4. дивитися на товариша (на кого?); дивитися на схід (куди?); говорив з друзями (з ким?); говорив з упевненістю (як?);

  5. Прийом перетворення аналізованої конструкції на іншу, типову для певного синтаксичного значення: показали на суботнику (де? коли? на чому?) – під час суботника (коли?);

  6. Зважати на синтаксичну синоніміку можливих морфологічних форм: пройшов кілометр (багато); відійшов на кілька метрів (трохи); тягнеться на кілька кілометрів (далеко); повітря пахло осінню (по-осінньому); дивився жалісними очима (жалісно).